Рішення № 103671976, 15.03.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2022 року № 320/3780/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Броварської міської ради Броварського району Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська міська рада Броварського району Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.04.2021 №2-15/1929 (уточнена, т.1, а.с.65-70), в якій просить суд:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (64723459) від 04.03.2021, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №63096252 про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (64723641) від 04.03.2021, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №63096252 про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (64723381) від 04.03.2021, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №63097612 про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (64723559) від 04.03.2021, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №63097612 про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63096252 від 26.01.2021, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723641 від 04.03.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63096252 від 22.09.2020, виданої Відділом примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.

Також позивач вказує, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №64723381 від 04.03.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63097612 від 25.01.2021, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723559 від 04.03.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63097612 від 22.09.2020, виданої Відділом примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.

Позивач зазначає, що передумовою для винесення вказаних постанов було отримання 29.09.2020 Броварською міською радою Броварського району Київської області постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №63096252 та ВП №63097612 від 22.09.2020, відповідно до яких боржнику необхідно було виконати рішення суду у справі №320/6757/18 протягом 10 робочих днів, тобто до 13.10.2020.

Позивач вважає, що він у встановлений державним виконавцем строк 13.10.2020 добровільно виконав рішення суду, натомість 04.03.2021 відповідачем винесені оспорювані постанови, якими відкрито виконавчі провадження про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.

Позивач зазначає, що дані постанови прийняті відповідачем всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а також не відповідають висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, оскільки умовами для стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Позивач стверджує, що за своєю природою виконавчий збір є винагородою виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, якщо такі заходи призвели до виконання рішення. Позивач вказує, що відповідачем не вчинялись заходи примусового виконання рішення суду, окрім того виконавчі провадження № 63096252 та №63097612 від 22.09.2020 закінчені з підстав фактичного виконання в повному обсязі, що виключає можливість стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат державним виконавцем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 поновлено Броварській міській раді Броварського району Київської області строк звернення до суду з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов. Відкрито провадження в адміністративній справі №320/3780/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України. Витребувано докази у справі від сторін.

Вказану ухвалу суду від 07.06.2021 відповідачу направлено засобами електронного зв`язку. Електронне повідомлення, що вміщує файл з копією ухвали доставлено на адресу електронної пошти відповідача - 12.06.2021 о 17:09 год., що підтверджується звітом Інтернет провайдера.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

17.06.2021 на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшли витребувані судом докази, зокрема копії матеріалів виконавчих проваджень №64723459, №64723641, №64723381, №64723559.

29.06.2021 на адресу суду надійшли у паперовому вигляді витребувані судом докази, зокрема копії матеріалів виконавчих проваджень №64723459, №64723641, №64723381, №64723559, засвідчені належним чином.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Броварська міська рада Броварського району Київської області (ідентифікаційний код 26376375, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вул. Гагаріна, буд. 15) є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження № 63096252 та № 63097612 від 22.09.2020 з примусового виконання виконавчих листів №320/6757/18 від 12.05.2020, виданих Київським окружним адміністративним судом.

Так, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 63096252 від 22.09.2020 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №320/6757/18 від 12.05.2020, виданого Київським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Броварську міську раду Київської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 31.10.2018 року та надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь з урахуванням всіх висновків суду (а.с.9).

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 63097612 від 22.09.2020 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №320/6757/18 від 12.05.2020, виданого Київським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Броварську міську раду надати ОСОБА_1 всю інформацію зазначену ним у запиті на інформацію від 31 жовтня 2018 року вх. № 9-5-Л-2899, а саме відеозаписи прийомів міським головою м. Бровари та інших керівників Броварської міської ради за 2018 рік за участю ОСОБА_1 та стосовно розгляду його звернень; сесій міської ради з 15 серпня 2017 року стосовно розгляду заяв ОСОБА_1 на сесіях Броварської міської ради та погоджувальних рад Броварської міської ради; засідань земельної комісії Броварської міської ради стосовно розгляду заяв ОСОБА_1 з 01 травня 2017 року; сесій міської ради та засідань земельної комісії Броварської міської ради стосовно розгляду питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та його затвердження на сесії міської ради ОСОБА_2 стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 (а.с.12).

Згідно з пунктом 2 вказаних постанов боржнику - позивачу у справі, надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 63096252 та ВП № 63097612 від 22.09.2020 були отримані позивачем 29.09.2020, про що свідчить відтиск штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідних листах до даних постанов (а.с.8, 11).

На виконання виконавчих листів №320/6757/18 від 12.05.2020, виданих Київським окружним адміністративним судом, позивачем на адресу ОСОБА_1 (стягувача у ВП № 63096252 та ВП № 63097612) направлено листа від 13.10.2020 №9-7-1061 на виконання судових рішень у справі №320/6757/18 (а.с.14-15).

Також боржником направлено листа на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.10.2020 №2-15/3880, яким у встановлений виконавцем строк повідомлено про виконання рішення суду у справі №320/6757/18 (а.с.13).

01.03.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєговим М.І. винесено постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 63096252 та ВП №63097612 з примусового виконання виконавчих листів №320/6757/18, виданих Київським окружним адміністративним судом 12.05.2020 (а.с. 18, 20).

Правовою підставою для винесення постанов про закінчення виконавчого провадження ВП № 63096252 та ВП №6309761 від 01.03.2021 зазначено п.9 частини першої статті 39, статтю 40 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".

Даними постановами встановлено, що відповідно до листа Броварської міської ради Київської області № 2-15/827 від 10.02.2021 вимоги виконавчого документа виконані в повному обсязі, що підтверджується копією листа боржника Л-2899 від 13.10.2020, за яким запит стягувача розглянуто боржником повторно та надано обґрунтовану відповідь, а також стягувачеві надіслано відеозаписи, які необхідно надати за вимогами виконавчого документа.

Пунктом 2 постанов про закінчення виконавчого провадження ВП № 63096252 та ВП №63097612 від 01.03.2021 вирішено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій вивести в окремі виконавчі провадження.

Судом встановлено, що 04.03.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєговим М.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63096252 від 26.01.2021, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000 грн. (а.с.22).

04.03.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєговим М.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723641 від 04.03.2021, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63096252 від 22.09.2020, виданої Відділом примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн. (а.с.27).

Також 04.03.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєговим М.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64723381 від 04.03.2021, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63097612 від 25.01.2021, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000 грн. (а.с.29).

04.03.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєговим М.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723559 від 04.03.2021, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63097612 від 22.09.2020, виданої Відділом примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн. (а.с.34).

Позивач, вважаючи постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64723459, ВП №64723641, ВП №64723381 та ВП №64723559 від 04.03.2021 протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, просить їх скасувати, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII, у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови від 15.01.2021).

Статтею 1 Закону № 1403-VIII визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII, у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов від 04.03.2021) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що одним із виконавчих документів є постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша статті 27 Закону № 1404-VIII).

Частиною третьою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За приписами пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Підпунктом 5 пункту 27 Закону України від 03.07.2018 № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" (далі - Закон № 2475-VIII), який набрав чинності 28.08.2018, внесено зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ, а саме: в частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінити словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Предметом спору у цій справі є правомірність винесення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим М.І. постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №64723459, ВП №64723641, ВП №64723381 та ВП №64723559 від 04.03.2021, які були відкриті у зв`язку із закінченням виконавчих проваджень ВП № 63097612 та ВП № 63096252 за п.9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".

Спірні правовідносини у цій справі щодо правомірності відкриття виконавчих проваджень про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження врегульовані частиною третьою статті 27 Закону №1404-VIII.

Так, у цій справі оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №64723459, ВП №64723641, ВП №64723381 та ВП №64723559, якими стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, винесені державним виконавцем 04.03.2021.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин норми статті 27 Закону № 1404-VІІІ передбачали, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Єдиною підставою нестягнення виконавчого збору є виконання рішення до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 04.08.2020 у справі № 200/13920/19-а зазначив, що законодавець пов`язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору (основної винагороди) не виключно з вчиненням ним певних виконавчих дій протягом усього часу тривання виконавчого провадження, яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника. Сума основної винагороди визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов`язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.

У свою чергу у Законі № 1400-VIII початок примусового виконання рішення визначається статтею 26, відповідно до частини першої якої виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

За змістом цієї норми передбачено, що початок примусового виконання рішення починається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В силу наведених положень виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Таким чином виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Враховуючи зазначене, державний виконавець при винесенні постанов від 04.03.2021 ВП №64723459, ВП №64723641, ВП №64723381, ВП №64723559 діяв в межах повноважень і у спосіб, встановлених приписами Закону № 1404-VІІІ.

Щодо доводів позивача з приводу відсутності підстав для стягнення виконавчого збору у зв`язку з тим, що державним виконавцем фактично не виконано рішення суду в межах виконавчих проваджень ВП № 63096252 та ВП №63097612 з примусового виконання виконавчих листів №320/6757/18, виданих Київським окружним адміністративним судом 12.05.2020, при виконанні яких державним виконавцем не було вжито заходів примусового виконання, суд зазначає таке.

Слід зауважити, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону №1404-VIII стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець визначає суму виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження, а у випадку повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) постанова про стягнення виконавчого збору має бути прийнята не пізніше наступного дня з дня наведених обставин. При цьому, останнє повноваження реалізується державним виконавцем, якщо виконавчий збір ще не стягнуто. Крім того, наведені норми дозволяють державному виконавцю вирішити питання про стягнення виконавчого збору як у постановах про відкриття виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження, так і в окремій постанові, якою вирішується питання про стягнення виконавчого збору.

Аналізуючи обставини, пов`язані зі стягненням виконавчого збору у рамках виконавчих проваджень ВП № 63096252 та ВП №63097612 з примусового виконання виконавчих листів №320/6757/18, виданих Київським окружним адміністративним судом 12.05.2020, судом встановлено таке.

Згідно з пунктом 3 постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020 постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18892 гривні відповідно у кожному із цих виконавчих проваджень.

Проте пунктом 2 постанов про закінчення виконавчого провадження ВП № 63096252 та ВП №63097612 від 01.03.2021 вирішено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій вивести в окремі виконавчі провадження.

Отже, під час здійснення виконавчих дій в рамках виконавчих проваджень ВП № 63096252 та ВП № 63097612 виконавчий збір до моменту їх закінчення (01.03.2021) не було стягнуто.

При цьому суд звертає увагу, що питання про стягнення виконавчого збору у рамках виконавчих проваджень ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020 було вирішено ще у постановах про відкриття цих виконавчих проваджень шляхом стягнення з боржника виконавчого збору у фіксованому розмірі 18892 гривні відповідно у кожному із цих виконавчих проваджень, що відповідає розмірам чотирьох мінімальних заробітних плат станом на 22.09.2020 згідно з частиною третьою статті 27 Закону № 1404-VIII (4723х4=18892).

Враховуючи що виконавчий збір, питання про стягнення якого вирішено у постановах про відкриття виконавчих проваджень ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020, на час закінчення цих виконавчих проваджень не був стягнутий, суд вважає, що державний виконавець правомірно у пункті 2 постанов про закінчення виконавчого провадження ВП № 63096252 та ВП №63097612 від 01.03.2021 постановив вивести в окремі виконавчі провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Судом не вбачається порушення відповідачем вимог частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ, які передбачають, що у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки строк, встановлений нормою цієї статті стосується випадків, коли постанова про стягнення виконавчого збору не була винесена в рамках відкритого виконавчого провадження.

Натомість у даному випадку питання про стягнення виконавчого збору було вирішено постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020, відповідно до пункту 3 яких постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18892 гривні відповідно у кожному із цих виконавчих проваджень.

Щодо правомірності визначення оспорюваними постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021 та ВП №64723381 від 04.03.2021 розміру виконавчого збору у сумі 24000,00 грн. відповідно кожною з цих постанов, суд зазначає таке.

Так, згідно з постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєгова М.І. про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021, відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63096252 від 26.01.2021, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000 грн. (а.с.22).

Також згідно з постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєгова М.І. про відкриття виконавчого провадження ВП №64723381 від 04.03.2021, відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №63097612 від 25.01.2021, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 24000 грн. (а.с.29).

Суд не може погодитися із визначенням розміру виконавчого збору у постановах про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021 та ВП №64723381 від 04.03.2021, оскільки питання про стягнення виконавчого збору було вирішено постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020, відповідно до пункту 3 яких постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18892 гривні відповідно у кожному із цих виконавчих проваджень.

Отже, визначений розмір виконавчого збору під час відкриття виконавчих проваджень ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020 не може бути змінений в подальшому, оскільки Законом такі дії державного виконавця не передбачені.

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявні копії заяв головного спеціалісту Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Костюченко А.П. від 04.03.2021, адресованих в.н. начальника вказаного відділу, в яких остання просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови № 63096252 від 26.01.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн., а також відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови № 63097612 від 25.01.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн. (а.с. 95 зворотній бік, а.с. 106).

Самих постанов № 63096252 від 26.01.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн., а також № 63097612 від 25.01.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн. матеріали справи не містять і відповідачем не надано.

Проте незважаючи на відсутність у матеріалах справи вказаних постанов, визначений в рамках виконавчих проваджень ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020 розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника, не може бути змінений відповідачем в подальшому.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині неправомірності визначення оспорюваними постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021 та ВП №64723381 від 04.03.2021 розміру виконавчого збору у сумі 24000,00 грн., оскільки розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника, був визначений постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020, відповідно до пункту 3 яких постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18892 гривні відповідно у кожному із цих виконавчих проваджень.

Враховуючи викладене, спірні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021 та ВП №64723381 від 04.03.2021 підлягають скасуванню в частині визначення розміру виконавчого збору, який складає різницю між розміром виконавчого збору, визначеного оспорюваними постановами та розміром виконавчого збору, визначеного постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020, а саме в розмірі 5108,00 грн. відповідно до кожної постанови (24000 - 18892).

Оскільки на час відкриття виконавчих проваджень ВП № 63096252 від 22.09.2020 та ВП № 63097612 від 22.09.2020 боржник добровільно не виконав рішення суду, то відповідачем правомірно відкрито виконавчі провадження ВП № 63096252 та ВП № 63097612 та вирішено питання про стягнення виконавчого збору. Жодних обґрунтованих доводів з цього приводу, які б заслуговували на увагу та спростовували висновки суду позивачем не наведено, законність спірних постанов не спростовано.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що ним було добровільно виконано рішення суду ще 13.10.2020, оскільки в даному випадку підстави звільнення від сплати виконавчого збору визначені пунктами 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII та частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII. Наведені позивачем у позові підстави не звільняють позивача від сплати виконавчого збору.

У позовній заяві позивач стверджує про те, що розмір виконавчого збору стягується в залежності від вчинення заходів примусового виконання рішення, а не з підстав фактичного виконання рішення самостійно.

На підтвердження цієї позиції скаржник наводить постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, вважаючи, що обставини його справи є подібними до тих, які розглядалися Великою Палатою Верховного Суду.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що правовідносини у цій справі та у справі №2540/3203/18 не є подібними та мають різне правове регулювання, тому посилання позивача на вказану постанову, слід відхилити.

Крім того, у згаданому судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Крім того, суд зазначив, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Тобто, у справі № 2540/3203/18 Велика Палата Верховного Суду дала оцінку правовідносинам, які виникли у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону.

В той же час, суд наголошує, що не зважаючи на подібність правовідносин, нормативне регулювання у цій справі та справі № 2540/3203/18 здійснюється за різними частинами статті 27 Закону № 1404-VIII.

Таким чином суд вважає необґрунтованими посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі 2540/3203/18, предметом спору у якій була постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, яка винесена 03.08.2018, тобто до набуття чинності зазначеними вище змінами Закону № 1404-VIII.

Тобто, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі 2540/3203/18 в межах спірних правовідносинах не є релевантними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №160/4481/20, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19, від 26.06.2020 у справі № 360/3324/19, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19, який має бути врахований судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України.

За такого правового регулювання та обставин справи суд дійшов висновку, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєгов М.І. діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом скасування постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021 та ВП №64723381 від 04.03.2021 в частині визначення розміру виконавчого збору у сумі 5108,00 грн. відповідно.

За таких обставин, системно проаналізувавши положення законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07.04.2021 судом було вирішено питання про суму судового збору, яка підлягає сплаті за звернення з даним позовом (2270 грн.).

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №490 від 27.05.2021 (а.с.84).

Оскільки загальна сума майнових вимог, заявлених у даному позові складає 48600,00 грн., в той час позовні вимоги задоволені судом в сумі 10216,00 грн., судовий збір підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 21%, а отже в сумі 476,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєгова М.І. про відкриття виконавчого провадження ВП № 64723459 від 04.03.2021 в частині визначення розміру виконавчого збору у сумі 5108,00 грн.

3. Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Атабєгова М.І. про відкриття виконавчого провадження ВП №64723381 від 04.03.2021 в частині визначення розміру виконавчого збору у сумі 5108,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити у позові.

5. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 43315602, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Музейний, буд.2-Д) на користь Броварської міської ради Броварського району Київської області (ідентифікаційний код 26376375, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вулиця Гагаріна, буд. 15) судовий збір у сумі 476,70 грн. (чотириста сімдесят шість грн. 70 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення - 15.03.2022.

Суддя Кушнова А.О.