Рішення № 103671614, 22.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Справа № 160/52/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Берест Олександр Миколайович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

Обставини справи: 05.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (згідно зі штемпелем на поштовому конверті 31.12.2021 здана у відділення поштового зв`язку для відправлення до суду) ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Берест Олександр Миколайович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №046450007245 від 30.06.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи:

- з 13.08.1984 по 26.11.1984 на посаді коваля 5 розряду в ПМК №36 трест «Дніпроводбуд»;

- з 29.11.1984 по 17.01.1985 на посаді коваля 5 розряду в колгоспі ім. Куйбишева;

- з 08.04.1985 по 05.08.1986 на посаді охоронця піонерського табору ім. В.Терешкової Дніпропетровського обласного союзу споживачів;

- з 01.09.1986 по 24.02.1987 на посаді рибоводу 2-го розряду об`єднання «Дніпрорибгосп»;

- з 23.05.1994 по 13.02.1998 на посаді слюсаря-монтажника 2 розряду ПП «Колос».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від 23.06.2021 про призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на підставі ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідач своїм рішенням відмовив позивачу в призначенні пенсії, у зв`язку з недостатністю у позивача страхового стажу. У рішенні також зазначено про не зарахування до страхового стажу певних періодів роботи позивача. Позивач уважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, у зв`язку з чим, звернувся до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/52/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

08.02.2022 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, до якої позивачем додані копії: адвокатського запиту від 22.12.2021; супровідного листа начальника архівного управління Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів від 02.02.2022 №8/1-303; архівної довідки щодо роботи позивача в ПП «Коріс» від 02.02.2022 №8/1-303; наказу від 20.05.1994 про прийняття позивача на роботу до ПП «Коріс»; наказу від 13.02.1998 №І-К про звільнення позивача з ПП «Коріс»; установчих документів ПП «Коріс»; довідки КП «Новомосковський трудовий архів» від 26.01.2022.

Копію ухвали відповідач отримав 28.01.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.

У період з 01.02.2022 по 15.02.2022 (включно) суддя Кучугурна Н.В. перебувала на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим, рішення ухвалено після виходу судді з лікарняного.

Станом на 22.02.2022 відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вжив заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеному КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.06.2021 №046450007245 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 23.06.2021.

У цьому рішення також зазначено таке.

Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і становить 60 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки.

Вік заявника 63 роки 0 місяців 26 днів.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і становить з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років.

Страховий стаж особи становить 14 років 6 місяців 20 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- з 13.08.1984 по 26.11.1984, оскільки існує виправлення в даті наказу про прийом на роботу;

- з 29.11.1984 по 17.01.1985, оскільки відсутня інформація про членство в колгоспі;

- з 08.04.1985 по 05.08.1985, оскільки існує виправлення в номері підстави звільнення;

- з 01.09.1986 по 24.02.1987, оскільки між датою звільнення та підставою існує розбіжність більше 1 року;

- з 23.05.1994 по 13.02.1998, оскільки відсутній код приватного підприємства та відсутні дані СПОВ.

Після подачі відповідних документів, буде повторно розглянуто право на пенсійну виплату.

Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває і пенсію не отримує.

Згідно Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 №18-6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/14508, у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня, а також у судовому порядку.

До матеріалів справи, також, надана копія довідки від 26.06.2018 №28 Управління обслуговування громадян Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про наявний страховий стаж ОСОБА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дата звернення до органів Пенсійного фонду України 26.06.2018; вік, визначений частиною першою ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 60 років; страховий стаж, передбачений нормою зазначеної статті, 25 років; наявний страховий стаж 20 років 01 міс. 07 днів; не працює з 18.03.2003; дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату 27.05.2021 в 63 роки; на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Трудова книжка НОМЕР_2 ОСОБА_1 містить, серед інших, такі записи (мовою оригіналу):

- під №17 - 13.08.1984 принят в ПМК-36 кузнецом 5 ра. Тр. «Днепроводстроя», пр.60 11.8.1984г.; під №18 - 26.11.1984 уволен по статье 38 КЗоТ УССР (по собственному желанию), пр.82 от 29.11.84;

- під №19 - 29.11.1984 принят в члены колхоза им. Куйбышева Новомосковского р-на Днепропетровской обл. и на работу кузнецом 5 раз, протокол №39 от 21.11.84г.; під №20 - 17.01. 1985 уволен по собственному желанию согласно ст.38 КЗОТ УССР, пр.№3 от12.02.1984г;

- під №21 - Днепропетровский облпотребсоюз 08.04.1985 зачислен охранником пионерского лагеря им. В.Терешковой облпотребсоюза, Р №316 от 19.04.1985; під №22 - 05.08.1986 уволен по ст.38 КЗОТ УССР, по собственному желанию, Р.№769-р 06.08.86 г;

- під №23 - 01.09.1986 Обьединение «Днепрорыбхоз» принят на научно-производственный участок рыбаком 2 го разряда, пр. №128-к от 05.09.86г; під №25 - 24.02.1987 уволен по ст.36 п.7 КЗоТ УССР (вступление в законную силу приговора суда), пр №86-к от 03.06.88г;

- під №30 - 23.05.1994 Частное предприятие фирма «Корис» принят слесарем-ремонтником 2 разряда, пр. 6-к 20.05.94г.; під №31 - 13.02.1998 уволен по собственному желанию согл. ст. 38 КЗОТа Украины, пр. 1-к от 13.02.98.

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За правилами статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ст.26 (ч.ч. 1,2) Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, виходячи з наведених вище законодавчих актів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;

- трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

- всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи проводяться акуратно, пір`яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору;

-в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;

- в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;

- при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів;

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;

- після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі - Інструкція №58).

Згідно з п.1.1. Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.2.1. Інструкції №58, трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (п.2.3. Інструкції №58).

Пунктом 2.4. Інструкції №58 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пункт 2.14. Інструкції №58 встановлює, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Згідно з п.2.19. Інструкції №58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:

а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;

б) про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);

в) про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у п.2.16. цієї Інструкції;

г) про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;

д) про час догляду за інвалідом 1 групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п.є ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12 ), у тому числі за пристарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком).

е) безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.

Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

Аналогічні за змістом норми щодо внесення до трудових книжок записів про роботу як членів колгоспу містить і Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, яка була чинною на час роботи позивача у колгоспі ім. Куйбишева.

Відповідно до п.2.26. Інструкції №58, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

По закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт за формою, затвердженою наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N 227 (п.7.2 Інструкції №58).

Як установлено судом, періоди роботи позивача з 13.08.1984 по 26.11.1984 на посаді коваля 5 розряду в ПМК №36 трест «Дніпроводбуд», з 29.11.1984 по 17.01.1985 на посаді коваля 5 розряду в колгоспі ім. Куйбишева; з 08.04.1985 по 05.08.1986 на посаді охоронця піонерського табору ім. В.Терешкової Дніпропетровського обласної спілки споживчих товарист; з 01.09.1986 по 24.02.1987 на посаді рибака 2-го розряду об`єднання «Дніпрорибгосп»; з 23.05.1994 по 13.02.1998 на посаді слюсаря-монтажника 2 розряду ПП «Коріс» містить трудова книжка позивача НОМЕР_2 .

Водночас, відповідач відмовив у зарахуванні цих періодів роботи до страхового стажу позивача, оскільки в трудовій книжці у записах указаних періодів існує виправлення в даті наказу про прийом на роботу; відсутня інформація про членство в колгоспі; існує виправлення в номері підстави звільнення; між датою звільнення та підставою існує розбіжність більше 1 року; відсутній код приватного підприємства та відсутні дані СПОВ.

Суд зазначає, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана, у тому числі, на підставі членства в колгоспах, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, трудова книжка позивача містить запис про членство позивача в колгоспі ім. Куйбишева, внесений у трудову книжку до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві, тому період роботи з 29.11.1984 по 17.01.1985 має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Крім цього, суд зазначає, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносилися відповідальним працівниками підприємств, де працював позивач.

Відповідно до зазначених вище Інструкцій про порядок ведення трудових книжок, бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

Пунктом 18 постанови Ради Міністрів Української РСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок «Про трудові книжки робітників і службовців» від 06.09.1973 № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім цього, станом на 26.06.2018 відповідач своєю довідкою №28 підтвердив страховий стаж позивача 20 років 01 міс. 07 днів.

Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист, у зв`язку із чим, до страхового стажу підлягають зарахуванню періоди роботи з 13.08.1984 по 26.11.1984, з 29.11.1984 по 17.01.1985, з 08.04.1985 по 05.08.1986, 01.09.1986 по 24.02.1987, з 23.05.1994 по 13.02.1998.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд враховує, що до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.06.2021 №046450007245, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 13.08.1984 по 26.11.1984, з 29.11.1984 по 17.01.1985, з 08.04.1985 по 05.08.1985, 01.09.1986 по 24.02.1987, з 23.05.1994 по 13.02.1998 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 23.06.2021 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.

Як указано вище, позивачем до уточненої позовної заяви були надані копії: адвокатського запиту від 22.12.2021; супровідного листа начальника архівного управління Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів від 02.02.2022 №8/1-303; архівної довідки щодо роботи позивача в ПП «Коріс» від 02.02.2022 №8/1-303; наказу від 20.05.1994 про прийняття позивача на роботу до ПП «Коріс»; наказу від 13.02.1998 №І-К про звільнення позивача з ПП «Коріс»; установчих документів ПП «Коріс»; довідки КП «Новомосковський трудовий архів» від 26.01.2022.

Суд зазначає, що наведені документи не були предметом розгляду відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення, тому ці документи не є такими, які підлягають оцінці судом під час розгляду цієї справи.

Позивач не позбавлений можливості подати зазначені документи до органів Пенсійного фонду України під час повторного розгляду його заяви про призначення пенсії.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Отже, відповідно до положень ст.139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду у розмірі 908,00 грн, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №046450007245 від 30.06.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи:

- з 13.08.1984 по 26.11.1984 на посаді коваля 5 розряду в ПМК №36 трест «Дніпроводбуд»;

- з 29.11.1984 по 17.01.1985 на посаді коваля 5 розряду в колгоспі ім. Куйбишева;

- з 08.04.1985 по 05.08.1986 на посаді охоронця піонерського табору ім. В.Терешкової Дніпропетровського обласної спілки споживчих товариств;

- з 01.09.1986 по 24.02.1987 на посаді рибака 2-го розряду об`єднання «Дніпрорибгосп»;

- з 23.05.1994 по 13.02.1998 на посаді слюсаря-монтажника 2 розряду Приватного підприємства фірми «Коріс».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 23.06.2021 про призначення пенсії за віком.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Суддя Н.В. Кучугурна