Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 458/530/21
1-кп/458/2/2022
УХВАЛА
судового засідання
15.03.2022 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сисан С.І.
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Кричківський В.М.
потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника Желізко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140000000120 від 07.02.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
встановив:
У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор Кричківський В.М. подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із внесенням застави.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, щовідносно обвинуваченого діє запобіжний захід у виді застави з покладенням на обвинуваченого обов`язків на підставі ст. 194 КПК України. На даний час продовжують існувати ризики, передбачені у ст. 177 КПК України, а саме, ризик того, обвинувачений може переховуватись від суду; незаконного впливати на потерпілих та свідків (рідні брати обвинуваченого). Водночас, закінчується строк дії ухвали суду про покладення на обвинуваченого обов`язків у зв`язку з внесенням застави. Для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого, з урахуванням вказаних ризиків, просить продовжити встановлені ухвалою суду обов`язки обвинуваченому.
Захисник обвинуваченого Желізко В.Р., який бере участь в судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, вважає клопотання прокурора безпідставним, оскільки не доведено того, що ризики не зменшились чи з`явились нові.
Водночас, захисник подав письмове клопотання, яке підтримав в судовому засіданні і обвинувачений, про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, яке обґрунтовує тим, що обвинувачений тривалий час добросовісно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, обвинувачений не винуватий у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому зацікавлений в тому щоб довести це перед судом. Всі докази у справі зібрані, речі вилучені, а тому не має можливості їх знищити, сховати тощо, зі свідками, потерпілими проведені всі слідчі дії. Відтак, вважає, що на даний час жодного ризику не існує. За таких обставин достатнім буде змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобов`язання або ж визначити заставу в розмірі 20 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Зазначає, що розмір застави, який визначений обвинуваченому, є надто обтяжливий, кошти для внесення застави були взяті матір`ю обвинуваченого в позику під відсотки, які зростають і ставлять сім`ю у важке матеріальне становище.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор заперечив проти клопотання сторони захисту, подане ним клопотання підтримав.
Потерпілі підтримали клопотання прокурора та заперечили проти клопотання сторони захисту.
Заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши подані стороною обвинувачення та захисту клопотання, суд дійшов такого висновку.
Як видно з обвинуваченого акта в кримінальному провадженні № 12021140000000120 від 07.02.2021 ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2021 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 08.05.2021 року включно, та визначено заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 грн., яка 19.04.2021 сплачена заставодавцем.
Відтак, з цього часу відносно ОСОБА_3 діє запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк яких неодноразово продовжувався слідчим суддею, судом.
Зокрема, ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 20.01.2022 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено дію обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців, тобто до 20.03.2022 року включно.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Прокурор під час судового розгляду подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із внесенням застави.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 176 КПК України застава є одним із видів запобіжних заходів.
Застава є безстроковим запобіжним заходом і закон не передбачає необхідності її продовження.
Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
У ході розгляду клопотання, прокурор, з урахуванням вимог ст. 199 КПК України, довів, що продовжує існувати і не зменшився обґрунтований ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Існування цього ризику, на переконання суду, пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 і суворість покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, яке може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винуватим, саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Твердження захисника обвинувасеного про те, що обвинувачений не визнає своєї вини в інкримінованому йому злочині, а тому як ніхто інший зацікавлений у розгляді справи за його участі і наміру переховуватись він не має, жодним чином не зменшує та не спростовує вказаного вище ризику.
Також, не зменшився і продовжує існувати обґрунтований ризик того, що обвинувачений може чинити спроби впливати на потерпілих і свідків, допит яких ще судом проведено не було, тоді як саме на стадії судового розгляду потерпілі, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні.
На переконання суду такі ризики за обставин цього кримінального провадження є реальними, вони не зменшились і продовжують існувати, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, про що клопоче сторона захисту, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не гарантує запобігання встановленим ризикам і не забезпечить визначеної ст. 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Тому, підстав для задоволення клопотання сторони захисту в частині зміни обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов`язання, суд не встановив.
Щодо клопотання сторони захисту в частині зміни розміру застави, а саме зменшити таку до розміру 20 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, то суд, оцінюючи доводи захисника на обґрунтування такого клопотання, заперечення прокурора, дійшов такого висновку.
Розмір застави, яка визначена обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2021, як альтернативний запобіжний захід триманню під вартою, становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а це 181 600 грн, що відповідає межам застави, встановленим п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і така 19.04.2021 сплачена заставодавцем.
На обґрунтування зміни розміру застави захист посилається на те, що розмір застави є надмірним тягарем для сім`ї обвинуваченого.
Оцінюючи такі доводи захисника, суд зазначає, що внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи, яка в свою чергу, усвідомлено бере на себе усі ризики пов`язані з внесення таких коштів. При цьому, закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем особи, яка виступає заставодавцем і не є обставиною, що може стати підставою для зменшення розміру застави.
Окрім цього, обвинувачений в судовому засіданні вказав, що рік тому був звільнений з прикордонної служби, так як не бажав продовжувати котракт. З того часу не працевлаштувався.
Відтак, доводи сторони захисту щодо матеріального стану сім`ї обвинуваченого, суд вважає недостатніми, для зміни розміру застави за встановлених обставин справи.
З урахуванням встановлених та доведених прокурором ризиків, обставин кримінального провадження, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд дійшов переконання, що обраний запобіжний захід, який в даний час діє щодо обвинуваченого - застава, розмір якої визначено 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого обов`язків на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, здатний забезпечити досягнення мети такого запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а в клопотанні сторони захисту необхідно відмовити.
Керуючись ст. 182, 194, 331, 370-372, 376 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області, жителю АДРЕСА_1 , строк дії обов`язків, визначених ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 13.07.2021 на два місяці, тобто до 15.05.2022 року включно, а саме:
1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із Самбірського району Львівської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) не спілкуватися з потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому його обов`язки та наслідки їх невиконання.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Обов`язок з контролю за виконанням ухвали покласти на групу прокурорів, визначених постановою першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Павленка Р. від 12.07.2021 про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала постановлена, оголошена та підписана 15.03.2022.
Суддя О.І. Кшик
Судове рішення № 103669251, Турківський районний суд Львівської області було прийнято 15.03.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 458/530/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: