Рішення № 103668854, 15.03.2022, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2022 рокуСправа №451/563/21 Провадження № 2/451/96/22

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/563/21 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

16 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається зокрема із земельної ділянки загальною площею 2,41 га. Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дід - ОСОБА_4 . Маючи намір оформити свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , позивач звернувся до нотаріальної контори, із заявою про прийняття спадщини. Однак згідно листа №47/01-16 від 03 лютого 2021 року, виконувачем обов`язків завідувача Радехівської державної нотаріальної контори йому відмовлено у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , так як відповідно до ст. 1270 ЦК України пропущено строк для прийняття спадщини. Просить встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,41 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просив судовий збір з відповідача не стягувати (а.с.5-8,37).

У підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву, в якій позов підтримують повністю та просять задоволити, розгляд справи здійснювати без їх участі (а.с.37).

Представник відповідача Радехівської міської ради Львівської області скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.34).

Відповідач ОСОБА_2 , яка 07 жовтня 2021 року ухвалою Радехівського районного суду Львівської області залучена до участі у справі в якості відповідача, в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі. Позовні вимоги визнає в повній мірі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.38).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Бишівською сільською радою Радехівського району Львівської області 01 грудня 2009 року, про що 01 грудня 2009 року зроблено відповідний актовий запис № 32 (а.с.20,44).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим Бишівським старостинським округом Радехівської міської ради Львівської області 15 березня 2020 року, про що 15 березня 2020 року зроблено відповідний актовий запис № 28 (а.с.19).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається зокрема із земельної ділянки загальною площею 2,41 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, яка належала спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії І-ЛВ № 044290, виданого 24 травня 1999 року на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації від 17 травня 1999 року № 251 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1711 (а.с.23-24).

На випадок смерті ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Бишівської сільської ради Радехівського району 12 лютого 2018 року та зареєстрований в реєстрі за №17, відповідно до якого, зокрема, земельна частка (пай) заповіла онуку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Згідно довідки, виданої Бишівським старостинським округом Радехівської міської ради Львівської області від 03 листопада 2020 року №565, ОСОБА_3 до дня смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з померлою без реєстрації проживав онук ОСОБА_1 , 1985 року народження. Від імені померлої виконкомом Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, посвідчувався заповіт від 12.02.2018 року за реєстровим №17 (а.с.26,36).

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 від 27.09.1985 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі батьки вказані: ОСОБА_5 - батько та ОСОБА_2 мати. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_4 від 11.11.1978 року, Бишівською сільською Радою народних депутатів Радехівського району Львівської області 11.11.1978 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На підставі цього, після укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 . Окрім цього, у свідоцтві про народження, серії НОМЕР_5 від 05.03.1958 року гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками вказані: ОСОБА_4 - батько та ОСОБА_3 мати (а.с.21-22,41).

Відповідно до листа № 47/01-16 від 03.02.2021 року виданого в.о. завідувачем Радехівської державної нотаріальної контори, Соснівської державної нотаріальної контори Медведюк З.С., вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано звернутися в суд з позовом за продовження строку прийняття спадщини або за визнанням факту прийняття спадщини чи права на спадщину (а.с.27).

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру №64077562 від 24.03.2021 року, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.29).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,41 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району ( в даний час Червоноградського району) Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 15 березня 2022 року.