Рішення № 103668539, 10.03.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/9338/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 березня 2022 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію в період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2021 року в сумі 17997,80 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач, як виробник і виконавець, надає послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 . У даній квартирі зареєстровані відповідачі. Площа квартири включена до всієї опалювальної площі будинку, на яку подається теплове навантаження, будинок обладнаний лічильником опалення і щомісячно позивач отримує покази використаної теплової енергії. Відповідачам за теплову енергію в період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2021 року нараховано борг в розмірі 17997,80 грн. за послуги з централізованого опалення. Заборгованість за вказаний період не погашалася. Оскільки відповідачі не виконують свого обов`язку з оплати послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

25 січня 2022 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачам було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідачі по справі належним чином повідомлялися судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідачі у встановлений судом строк не надали до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності (пункт 3-4 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації від 29 квітня 2021 року № 816, виданою ЛКП «Залізничнетеплоенерго» /а.с.14/.

Таким чином, відповідачі є споживачами послуг з центрального опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою НКРЕКП № 664 від 13 червня 2014 року встановлено тариф на послугу з централізованого опалення по умовно змінній частині для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними засобами обліку теплової енергії в сумі 247,48 грн./Гкал., а на умовно-постійну частину - 25589,07 грн./Гкал./год./міс.; гаряче водопостачання за ціною 26,88 грн./м3. Вказаний тариф діяв до 21 листопада 2014 року та був змінений постановою НКРЕКП № 146 від 17 жовтня 2014 року, якою встановлено вартість послуги з централізованого опалення по умовно змінній частині тарифу для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними засобами обліку теплової енергії в сумі 247,48 грн./Гкал., а на умовно-постійну частину - 25589,07 грн./Гкал./год./міс.; гаряче водопостачання за ціною 26,72 грн./м3.

Зазначена постанова НКРЕКП є чинною, у судовому порядку незаконною не визнавалася.

З актів контрольного зняття показів теплового лічильника у будинку по АДРЕСА_2 , складених позивачем протягом 2017 - 2020 років убачається, що позивач вчасно постачав теплову енергію споживачам, які мешкають у квартирах, розташованих у вказаному будинку /а.с.17-34/, а відтак зазначені споживачі, зокрема, до яких належать і відповідачі, споживали теплову енергію, визнаючи таким чином наявність правовідносини, а також, взаємні права і обов`язки, що з них випливають.

Відповідно до відомості про нарахування та оплату послуг центрального опалення станом на 01 травня 2021 року сума заборгованості відповідачів по оплаті вказаних послуг за особовим рахунком відповідача ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2021 року складає 17997,80 грн. /а.с.15-16/, що свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов`язань, наслідком чого є порушення права позивача на одержання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися) та фактично споживали їх. Жодного разу не зверталися до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках.

Отже, між позивачем та відповідачами склалися зобов`язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг.

За положеннями частини 1 статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Питання надання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Так, статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний, підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

У частині 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 даного Закону у споживача є обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, статті 19 Закону України «Про теплопостачання» оплата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих позивачем послуг централізованого опалення в період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2021 року та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2021 року в сумі 17997,80 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, приходить до висновку, що на підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2270,00 грн. у рівних частках з кожного, тобто по 1135,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 89, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 17997 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 80 копійок боргу за спожиту теплову енергію в період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2270 гривень 00 копійок, тобто, по 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» (юридична адреса: 79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а; ЄДРПОУ 20784943).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).

Суддя:

Оригінал рішення.