Постанова № 10366804, 05.07.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-1328/10/0770

Рядок статзвіту № 2.11.1

код - 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2010 року м.Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Сідей І.І..

за участі:

представника позивача Яцка В. Ф. ( дов. № 158 д від 25.09.2009р. )

представників відповідача Вередюк В. М. ( дов. № 6/9/10-00 від 15.01.2010 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бичківська меблева фабрика " до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 грудня 2009 року № 000682351/1/11689/10/23-00/1224 нам суму 474659 гривень, - В С Т А Н О В И В :

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова в повному обсязі складена та підписана 09 липня 2010 року.

Позивач юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бичківська меблева фабрика " звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до субєкта владних повноважень -Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 грудня 2009 року № 000682351/1/11689/10/23-00/1224, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року на суму 474659 грн., мотивуючи тим, що включення до декларації за серпень 2009 року податкових накладних, що були виписані у попередніх податкових періодах - січні 2007 року, жовтні 2008 року, березні 2009 року, квітні 2009 року та травні 2009 року, і отриманні з запізненням є правильним і таким, що не суперечить Закону України «Про податок на додану вартість. Крім того, Закон України від 03.04.1997 р. №168 "Про податок на додану вартість", який має пріоритет над листами ДПА України не містить норми, яка б обмежувала право платника податку на податковий кредит за запізнілими податковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, дав аналогічні позовній заяві пояснення, просив судзадовольнитипозов. Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що оскаржене рішення є правомірним та законним, оскільки за результатами перевірки позивачем в порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6, п 7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 474659 гривень по податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах - січні 2007 року, жовтні 2008 року, березні 2009 року, квітні 2009 року та травні 2009 року, без подання уточнюючих розрахунків податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в результаті чого, перевіркою встановлено завищення товариством податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 474659 гривень, завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду. Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку. У судовому засіданні встановлено, що відповідачем з 22.10.2009 р. по 02.11.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика", з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.07.2009 року по 31.08.2009 року, за наслідками якої було складено Акт від 09.11.2009 р. № 59/2351/33868772. Перевіркою було встановлено, що Товариством порушено порядок бюджетного відшкодування, встановлений підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у сформуванні податкового кредиту за серпень 2009 року на підставі податкових накладних, що були виписані у попередніх податкових періодах - січні 2007 року, жовтні 2008 року, березні 2009 року, квітні 2009 року та травні 2009 року і включені до складу податкового кредиту товариства у липні 2009 року без подання уточнюючих розрахунків по податкових деклараціях за відповідні періоди.

За результатами вищезазначеного Акту було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2009 року № 000682351/1/11689/10/23-00/1224, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року на суму 474659,00 гривень, правомірність якого і є предметом даного спору.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон про ПДВ).

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ якщо різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду має відємне значення, при відсутності податкового боргу з цього податку така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту знову має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Згідно пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підставою для формування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону) є податкова накладна та перераховані в підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону документи, які є підставою для формування податкового кредиту без отримання податкової накладної. Ця норма Закону товариством дотримана в повному обсязі, тобто від постачальників отримані податкові накладні і ці податкові накладні виписані виключно особами, зареєстрованими як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону).

А тому, платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг)

на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Законом не заборонено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, то він не позбавлений права формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Норма Закону передбачає здійснення відшкодування податку на додану вартість залежно від оплати такого податку в ціні товарів, робіт та послуг отриманих від постачальників за попередні податкові періоди (піп. 7.7.2 п.7.7 ст.7). Факт сплати податку на додану вартість за отримані товари, роботи та послуги у відповідних періодах податковий орган підтверджує в акті перевірки і не бере під сумнів.

Вказане бюджетне відшкодування формувалось на підставі нарахованого податкового кредит) з ПДВ. податковий облік якого підтверджений належно оформленим реєстром виданих і отриманих податкових накладних з податку на додану вартість, ведення якого передбачено пп. 7.2.8 Закону України „Про податок на додану вартість" (надалі - Закон про ПДВ) та сплатою цього податку у попередніх звітних періодах в складі ціни за поставлені товари, роботи та послуги.

Податкові накладні оформлені належним чином і є підставою для формування податкового кредиту. Законом не заборонено включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів в межах термінів позовної давності. Окрім того, платником податків надано документальне підтвердження невикористання податкових накладних, виданих у попередніх податкових періодах, в тому податковому періоді, коли була проведена операція. Закон не встановлює з цього приводу обмежень, тобто прямо не забороняє включати до податкового кредиту суми за податковими накладними, отриманими із запізненням..

Вказане бюджетне відшкодування формувалось на підставі нарахованого податкового кредиту з ПДВ, податковий облік якого підтверджений належно оформленим реєстром виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість, ведення якого передбачено пп. 7.2.8 Закону України „Про податок на додану вартість" (надалі - Закон про ПДВ) та сплатою цього податку у попередніх звітних періодах в складі ціни за поставлені товари, роботи та послуги. Актом перевірки не встановлено відсутності сплати податку по вказаній позиції або неправильного ведення реєстру. Таким чином, платник податку правильно визначив показники від'ємного значення податку та сум бюджетного відшкодування за спірний період.

Відповідачем не заперечується, що позивачем сформовано податковий кредит за спірні періоди на підставі податкових накладних, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством та підтверджено сплату коштів покупцям у складі ціни товару.

Перевіркою не встановлено жодних порушень з боку позивача вимог податкового законодавства.

Окрім того, Наказом ДПА України № 213, яким затверджено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (надалі - Порядок) також встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні Наказ ДПА № 213, не містять вимоги про формування суми бюджетного відшкодування виключно в межах суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка вказується у рядку 17 Декларації з ПДВ попереднього податкового періоду.

Так, згідно п. 5.11. Наказу № 213, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту, сума визначеного відємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу..., а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду) та переноситься до рядка 23.1. податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 5.12. цього ж Наказу, якщо в наступному податковому періоді різниця між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого відємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має відємне значення, то платником податку разом із податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Крім того, згідно п. 5.12.4. Наказу № 213, залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2. податкової декларації наступного звітного періоду).

Таким чином, податковий кредит поточного (звітного) податкового періоду формують також показники з податкової декларації попереднього податкового періоду, які відображаються у рядку 23 декларації поточного (Звітного) податкового періоду, а саме: відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду; залишок відємного значення після бюджетного відшкодування у попередньому податковому періоді. Отже, сума податку, яка в поточному періоді не підлягає бюджетному відшкодуванню із-зі відсутності розрахунків з постачальником, в наступному податковому періоді не втрачає статусу «податкового кредиту», і коли наступний період стає поточним декларується до бюджетного відшкодування.

Згідно підпункту 4.4.1. пункту 4.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма Закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 7 від 12 квітня 2010р.) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бичківська меблева фабрика» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області від 11 грудня 2009 року № 000682351/1/11689/10/23-00/1224 яким Товариству з обмеженою «Бичківська меблева фабрика»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року на суму 474659 гривень.

3. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бичківська меблева фабрика»(90615, Закарпатська обл., смт. В. Бичків, вул. Заводська , буд.2 , п/р №26004003073000 в ІНГ Банк Україна, Київ, МФО 300539, код ЄДРПОУ -33868772) понесені судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Маєцька Н.Д.