Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 р. справа № 2а-11312/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: <година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Головіної К.І.
при секретаріПотапенко О.М.
за участю представників позивача Білого А.В.,
Фурси С.М.,
представника відповідача Чайкіної К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000471501/0 від 20.04.2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000471501/0 від 20.04.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 52614 грн., з яких основний платіж 50109 грн., штрафні санкції - 2505 грн.
В обґрунтування позову зазначили, що у звязку з виявленням неврахованих валових витрат та зайво врахованих доходів у 3 кварталі 2009 року товариство 12.03.2010 року подало до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя шляхом заповнення спеціальної електронної форми уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року, після чого підсумковий показник валових витрат штучно збільшився, та це знайшло відображення у відємному значенні 4 рядку розрахунків.
Сформовані розрахунки були надіслані до відповідача та станом на 14.04.2010 року по особовому рахунку у підприємства обліковувалась переплата з податку на прибуток. Оскільки вказана переплата виникла помилково ТОВ «БК «Азовмаш» 14.04.2010 року надіслало до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя уточнюючий розрахунок разом з поясненнями з метою коригування виниклої розбіжності.
Однак, 14.04.2010 року відповідачем був складений акт камеральної перевірки, на підставі якого 20.04.2010 року підприємству було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 52614 грн., з яких основний платіж 50109 грн., штрафні санкції - 2505 грн.
Позивач вважає вказане повідомлення рішення неправомірним, оскільки відповідач неправильно зробив висновок, що у разі заниження податкового зобовязання платник податків повинен сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від цієї суми до подання уточнюючого розрахунку, у звязку з чим ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя на підставі п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» включила суму штрафу до складу основного платежу з податку на прибуток підприємства, що знайшло відображення у прийнятому останнім повідомленні рішенні.
Позивач зазначає, що у разі відсутності факту недоплати податкових зобовязань, відсутні й правові підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, оскільки в даному випадку мало місце виправлення помилки у розрахунку. Просили визнати недійсним повідомлення-рішення № 0000471501/0 від 20.04.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 52614 грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, зазначила, що проведеною камеральною перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року при подачі уточнюючих розрахунків за 12.03.2010 року та 14.04.2010 року, що полягало у заниженні податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства.
Оскільки ТОВ «БК «Азовмаш» в уточнюючому розрахунку за 3 квартал 2009 року занизило податкове зобовязання, по рядку 8 не визначило суму штрафу, яка підлягала нарахуванню, тому на підставі п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платнику було донараховано недоплату з податку на прибуток підприємства та штраф. Податкове повідомлення рішення 0000471501/0 від 20.04.2010 прийнято відповідачем обґрунтовано, а тому позов задоволенню не підлягає.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» є юридичною особою, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 17.11.2006 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя та є платником податку на прибуток підприємства
Відповідач - Державна податкова інспекція у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області є субєктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені ст. ст. 10-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Судом встановлено, що ТОВ «БК «Азовмаш» протягом 2009 року своєчасно подавало податкові декларації з податку на прибуток. Згідно декларації за 1 квартал 2009 року (№ 10139 від 12.05.2009 року) сума задекларованого податкового зобовязання склала 44 грн., а згідно декларації за 3 квартали 2009 року (№ 9001703851 від 05.11.2009 року) - 244 грн.
12.03.2009 року позивач подав до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно яких збільшився показник валових витрат та зменшилася сума обєкту оподаткування.
14.04.2010 року ТОВ «БК «Азовмаш» через канцелярію відповідача надало ще один уточнюючий розрахунок податкових зобовязань за № 5836 у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2009 року.
Разом з уточненим розрахунком позивач подав до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя свої пояснення, в яких вказувалось, що факту заниження податкового зобовязання з податку на прибуток з боку ТОВ «БК «Азовмаш» не було, а мала місце лише технічна помилка при заповненні уточнюючих розрахунків 12.03.2010 року, у звязку з чим сума штрафу відповідно до пп. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем не розраховувалась (рядок 8 розрахунку).
14.04.2010 року відповідачем була проведена камеральна перевірка ТОВ «БК «Азовмаш» з питань виявлення арифметичних та методологічних помилок при подачі останнім уточнюючих розрахунків до декларації з податку на прибуток за 1 та 3 квартали 2009 року.
Згідно висновків перевірки встановлено, що позивач:
-в порушення ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року невірно заповнив уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2009 року, що призвело до заниження суми податку на 30744 грн.;
-в порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно не нарахував штрафу розмірі 5 % від суми заниженого податкового зобовязання.
За результатами перевірки 20.04.2010 року на підставі акту № 136/15/34697161 від 14.04.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0000471501/0 про донарахування ТОВ «БК «Азовмаш» податку на прибуток підприємств у загальній сумі 52614 грн., з яких основний платіж 50109 грн., штрафні санкції - 2505 грн. вказаного податкового повідомлення-рішення, суд встановив таке.
При перевірці уточнюючого розрахунку за 1 квартал 2009 року, поданого ТОВ «БК «Азовмаш» 12.03.2010 року, відповідачем зроблено висновок, що уточнення в бік збільшення валових витрат призвело до отримання збитків у сумі 122976 грн., у звязку з чим по рядку 7 уточнюючого розрахунку необхідно було відобразити суму зменшення нарахованого податкового зобовязання, заявленого до сплати по декларації за 1 квартал 2009 року - 44 грн. Таким чином, податковий орган вважає, що позивачем порушено ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, що призвело до заниження податкових зобовязань з прибутку підприємства на 30744 грн.(30788 грн. замість 44 грн.)
На підставі п.п. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач донарахував позивачу податкове зобовязання за 1 квартал 2009 року у сумі 30774 грн., а також згідно п. 17.2 ст. 17 Закону вказаного Закону нарахував штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податку, що склав 1537 грн.
Також при перевірці уточнюючого розрахунку за 3 квартал 2009 року, поданого позивачем 12.03.2010 року, ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя встановила, що уточнення в бік зменшення валових доходів та збільшення валових витрат призвело до отримання збитків на суму 53719 грн., у звязку з чим по рядку 7 уточнюючого розрахунку необхідно було відобразити суму зменшення нарахованого податкового зобовязання, заявленого до сплати по декларації за 3 квартал 2009 року - 244 грн., що є порушенням ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, що призвело до заниження податкових зобовязань з прибутку підприємства на 387061 грн. (387305 грн. замість 244 грн.)
На підставі п.п. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач донарахував позивачу податкове зобовязання за 3 квартал 2009 року у сумі 19365 грн., а також згідно пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону нарахував штрафну санкцію у розмірі 5% від суми донарахованого податку, що склала 968 грн.
Суд не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на таке.
Предметом даного спору є правомірність нарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50109 грн. та, як наслідок, застосування штрафних санкцій в сумі 2505 грн. в результаті заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств за уточнюючими розрахунками.
Як вже зазначалось, податкове зобовязання з податку на прибуток нараховане податковим органом на підставі п.п. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення позивачем пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року.
Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 вищевказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Відповідач у справі посилається на виявлені перевіркою порушення ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, згідно якої, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно п. 2.3 статті 2 вказаного Порядку, а також пункту 17.2 ст. 17 передбачено, що у разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
-або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
- або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
У відповідності до п. 1.5 вищевказаного Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
З аналізу зазначений правових норм слідує, що штрафні (фінансові) санкції можуть бути застосовані до платника податків у разі порушень правил оподаткування, зокрема, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. При цьому законодавець, як вказувалось вище, під податковим зобов'язанням розуміє обовязок платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законодавством.
В даному випадку податкове зобов'язання зі сплати ТОВ «БК «Азовмаш» податку на прибуток, заявленого у деклараціях за 1 та 3 квартали 2009 року, було виконане позивачем шляхом сплати цього податку. Після виявлення неврахованих валових витрат та зайво врахованих доходів позивач подав до ДПІ уточнюючі розрахунки, у яких була допущена технічна помилка, яка полягала у тому, що не всі рядки уточнюючого розрахунку були скориговані відповідно до внесених змін.
Та обставина, що в цьому уточненому розрахунку була допущена помилка, яка потім була самостійна виправлена позивачем шляхом надання ще одного уточненого розрахунку, не може вважатися порушенням правил оподаткування, оскільки ця помилка не потягла за собою невиконання або неналежне виконання податкового зобов'язання з цього збору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що штрафні санкції, передбачені п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовуються у разі виявлення факту заниження податкового зобовязання у вигляді недоплати минулих податкових періодів, чого фактично не було, оскільки мала місце помилка, допущена в уточнюючому розрахунку.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що у даному випадку ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, донараховуючи податкове зобовязання та застосовуючи штрафні санкції до позивача, діяла хоч і в межах наданих їй повноважень, але з порушенням способу, передбаченого законом, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В той же час згідно частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач в даному випадку не довів правомірності свого податкового повідомлення-рішення № 0000471501/0 від 20.04.2010 року, а тому суд визнає його безпідставним та таким, що обмежив права позивача. За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 69-72, 94, 160-163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000471501/0 від 20.04.2010 року задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області № 0000471501/0 від 20 квітня 2010 року про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» податку на прибуток підприємств в розмірі 52614 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені у судовому засіданні 21 червня 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 25 червня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Головіна К.І.
Судове рішення № 10366737, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 21.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11312/10/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: