Рішення № 103666968, 11.03.2022, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1353/21

Номер провадження 2/341/46/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2022 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Бурштинська міська рада Івано-Франківської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , Бурштинської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якому просила зобов`язати відповідачку ОСОБА_4 звільнити та не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,8 га в урочищі «Мацька», що знаходиться на території Юнашківської сільської ради.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від представника позивачки ОСОБА_2 04 листопада 2021 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Бурштинську міську раду Івано-Франківської області виключено з числа відповідачів.

Ухвалою суду від 08.11.2021 продовжено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Бурштинська міська рада Івано-Франківської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 01.12.2021 закрито підготовче провадження і справу призначено до розгляду по суті з урахуванням уточнення позовних вимог, з якими погодились усі учасники, а саме в частині ідентифікації спірної земельної ділянки, площа якої становить 0,08 га.

У чергове судове засідання 11.03.2022 не прибув належним чином повідомлений представник третьої особи. За згодою сторін вирішено справу розглянути без представника органу місцевого самоврядування відповідно до приписів статті 223 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивачки і ОСОБА_1 позов підтримали, просили суд зобов`язати відповідачку звільнити спірну земельну ділянку та не чинити перешкоди в користуванні нею. Просили суд врахувати те, що спірною земельною ділянкою позивачка користувалась постійно до 1990-их років. Надалі позивачка з відповідачкою за взаємною згодою домовились, що спірну земельну ділянку оброблятиме ОСОБА_4 , натомість остання надала позивачці право обробляти земельну ділянку в урочищі «Бурштинська». Надалі відповідачка забрала земельну ділянку в урочищі «Бурштинська», проте спірну земельну ділянку площею 0,08 га не віддає і продовжує її обробляти.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у позові відмовити, зокрема з підстав відсутності належних доказів, які б підтверджували наявність права позивачки на спірну земельну ділянку. При цьому представник відповідачки окремо звернув увагу на те, що позивачка використала своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проте жодним чином не згадувала про спірну земельну ділянку.

У наданому відзиві на позов Бурштинська міська рада заперечила проти задоволення позовних вимог. Надалі в судових засіданнях представник Бурштинської міської ради як третьої особи також заперечував проти задоволення позову, зокрема з підстав відсутності доказів, що ОСОБА_1 має будь-які права на спірну земельну ділянку.

У судовому засіданні представник позивачки заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису і заяви ОСОБА_1 від 19.11.1990 про передачу городу площею 8 арів на користь ОСОБА_6 (чоловік відповідачки) та отримання городу «на Бурштинській». Клопотання обґрунтоване тим, що, за твердженням позивачки, вона таку заяву не писала і не підписувала.

Представник відповідачки проти задоволення клопотання заперечив у зв`язку з необґрунтованістю.

Розглянувши клопотання та заслухавши представників сторін, суд у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи заяви позивачки від 19.11.1990 відмовив, оскільки у цій справі не оспорюється законність рішення Юнашківської сільської ради від 02.12.1993, яким розподілено земельні ділянки між жителями села на підставі їхніх заяв.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення сторін і їхніх представників, допитавши свідків, суд установив наступні фактичні обставини у цій справі.

ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою Юнашківського старостинського округу Бурштинської ТГ від 22.03.2021 № 93 (а. с. 7, 59) ОСОБА_1 користувалась земельною ділянкою 0,8 га (в мацька) до 1990 року і відмовилась від неї шляхом подання заяви 19.11.1990.

Відповідно до копії заяви від 19.11.1990 (а. с. 11) ОСОБА_1 відпустила город в мацька 8 арів ОСОБА_6 , натомість взяла Шмітів на бурштинській. З чим погодилась ОСОБА_7 .

Відповідно до копії заяви Шмідта від 02.11.1990 (а. с. 58) вказана особа просила віддати позивачці земельну ділянку площею 20 арів в урочищі «Бурштинська».

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив, що до 1990 року спірну земельну ділянку площею 8 арів обробляла позивачка ОСОБА_1 і її сім`я. Після чого позивачка дозволила обробляти цю земельну ділянку ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_1 почала обробляти земельну ділянку в урочищі «Бурштинська», проте площею 6 арів, яка знаходиться біля належної позивачці земельної ділянки площею 0,55 га. Відповідачка спірну земельну ділянку площею 0,08 га обробляла безперешкодно десь до 2016-2017 років, після чого між сторонами розпочалися спори за право користування цією ділянкою.

Допитаний свідок ОСОБА_9 , який не є родичем відповідачки, повідомив, що позивачка обробляла спірну земельну ділянку 0,08 га до 1990 року, надалі вони з відповідачкою помінялися земельними ділянками. Проте протягом останніх років відповідачка забрала у позивачки земельну ділянку в урочищі «Бурштинська» і не віддає спірну земельну ділянку.

Так само і позивачка підтвердила у своїх поясненнях, що усно вони з відповідачкою домовились про «обмін» земельними ділянками, проте стверджує, що жодних заяв про відмову від спірної земельної ділянки до сільської ради не подавала.

Рішенням чотирнадцятої сесії Юнашківської сільської ради від 02.12.1993 ОСОБА_1 передано три земельні ділянки (а. с. 29):

- 0,23 га - для будівництва;

- 0,55 га - в урочищі «Бурштинська», с/г;

- 0,14 га - в урочищі «Бурштинська», с/г.

В судовому засіданні представник позивачки і ОСОБА_1 підтвердили, що спірна земельна ділянка площею 0,08 га до передбачених у рішенні ради від 02.12.1993 не належить.

Згідно з даними облікової картки об`єкта по господарського обліку за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 31) протягом 2016-2020 років за позивачкою ОСОБА_1 рахувались земельні ділянки загальною площею 0,92 га, з яких: 0,23 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку; 0,69 га - для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дані по господарського обліку повністю відповідають даним, відображеним у рішенні Юнашківської сільської ради від 02.12.1993, зокрема в частині земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: 0,69 га = 0,55 га + 0,14 га.

Згідно з даними витягу державного реєстру речових прав позивачка у 2021 році приватизувала особисто земельну ділянку площею 0,55 га. При цьому, як пояснила позивачка, земельну ділянку площею 0,2326 га (для будівництва) приватизувала її дочка ОСОБА_10 , що також підтверджується даними витягу.

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним відносинам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Суд установив, що рішенням Юнашківської сільської ради від 02.12.1993 ОСОБА_1 передано ряд земельних ділянок, серед яких відсутня спірна земельна ділянка площею 0,08 га. На цей час рішення органу місцевого самоврядування є чинним і підлягає виконанню на території відповідної громади.

Згідно з приписами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Саме на вказану норму як на правову підставу позову посилається позивачка.

Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок про те, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Приписами статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_1 у цій справі не довела, що ОСОБА_4 , користуючись спірною земельною ділянкою, порушує права позивачки.

З огляду на те, що негаторний позов та приписи статті 391 ЦК України спрямовані на захист прав власника майна, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, а ОСОБА_1 належними доказами не довела, що є власником (фактичним володільцем) спірної земельної ділянки, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій справі.

При цьому суд не бере до уваги те, що ОСОБА_1 до 1990 року користувалась спірною земельною ділянкою, оскільки надалі рішеннями сільської ради було здійснено відповідний розподіл земельних ділянок між громадянами. При цьому зі змісту наданої позивачкою довідки від 19.04.2021 № 108 (а. с. 108) вбачається, що розміри земельних ділянок позивачки з 1980 року до 2000 року постійно збільшувались. Як стверджував представник позивачки, станом на 1980 рік ОСОБА_1 користувалась землями загальною площею 0,28 га, які складались із 0,2 га (для будівництва) - надалі оформлено приватизацію земельної ділянки площею 0,23 га, та зі спірних 0,08 га (с/г призначення). Своєю чергою станом на 2000 рік у користуванні позивачки перебували землі загальною площею 0,92 га (0,23 га (для будівництва) + 0,55 га (с/г) + 0,14 га (с/г)), що відповідає записам у погосподарській книзі.

Тобто, суд дійшов висновку про те, що в результаті прийняття Юнашківською сільською радою рішення від 02.12.1993 ОСОБА_1 отримала відповідні земельні ділянки с/г призначення за рахунок інших земель, відмінних від спірної земельної ділянки, отримані земельні ділянки за своєю площею були більшими, ніж належали позивачці до 1993 року, і ОСОБА_1 рішення ради від 02.12.1993 не оспорювала та погоджувалась із ним протягом 28 років.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору і позов задоволенню не підлягає, то судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Бурштинська міська рада Івано-Франківської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,08 га на території Юнашківської сільської ради відмовити.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено до 15.03.2022.

Учасники:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

третя особа: Бурштинська міська рада, юридична адреса: м. Бурштин, вул. С. Стрільців, 4, Івано-Франківська область.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ