Ухвала суду № 103666886, 14.03.2022, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1666/22

1-і/214/19/22

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Ткаченка А.В.,

суддів - Ковтун Н.Г., Прасолова В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кушнерук Ю.В.,

прокурора - Саніна О.П.,

захисника - Глазунової А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

провівши відкрите судове засідання в м. Кривому Розі, в режимі відео конференції, по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016230030001588 від 25.04.2016 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 263-1 ч.1, 115 ч.2 п.п.9, 13 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив про те, що при розгляді клопотання необхідно взяти до уваги сукупності обставини, які передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; наявність у ОСОБА_1 судимостей, зокрема непогашеної судимості за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України; відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, зокрема обвинувачений не одружений, неповнолітніх утриманців не має, за зареєстрованим місцем проживання не проживав; відсутність до затримання постійного місця роботи, що є запорукою існування офіційних джерел доходів; судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст.ст.176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого впливу на потерпілу та свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду.

Сторона обвинувачення вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 18.03.2022 року, однак ризики, які виправдовують застосування вказаного запобіжного заходу не зменшилися, підстав для скасування чи зміни обраного судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який відсутні, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти наведеним вище ризикам.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник Глазунова А.М. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність та доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, виходячи з такого.

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебувє кримінальне провадження №12018230000000049 від 30.01.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 263-1 ч.1, 115 ч.2 п.п.9, 13 КК України.

У відповідності до Розпорядження Голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв`язку із неможливістю Херсонським міським судом Херсонської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ на Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно з ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.01.2022 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовжено до 18.03.2022 року (а.с.5-7).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також Європейський суд з прав людини в рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , колегія суддів зважає на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену Херсонським міським судом Херсонської області при вирішенні попереднього клопотання у цьому кримінальному провадженні в ухвалі від 18.01.2022 року (а.с.5-7).

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів передбачених ч.1 ст.263 та ч.1 ст.263-1 КК України та особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, передбаченого п.п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Колегією суддів встановлені обставини, наявність яких може свідчити про ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків, допит яких на даному етапі судового розгляду не завершено; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою колегія суддів бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; наявність у ОСОБА_1 судимостей, зокрема непогашеної судимості за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України; відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, зокрема обвинувачений не одружений, неповнолітніх утриманців не має, за зареєстрованим місцем проживання не проживав; відсутність до затримання постійного місця роботи, що є запорукою існування офіційних джерел доходів; судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочинів, які йому інкримінуються та інших обставин, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого впливу на потерпілу та свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, на даному етапі провадження не зменшились.

Вказані вище обставини, на думку колегії суддів, в сукупності, беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду та продовжувати вчиняти інші злочини, що вказує на необхідність продовження обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

Окрім того, продовжуючи такий запобіжний захід, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Керуючись ст.ст.110, 176-178, 183, 184, 331, 369, 371 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.05.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 15.03.2022 року.

Головуючий суддя А.В. Ткаченко

Судді Н.Г. Ковтун

В.М. Прасолов