Рішення № 103666162, 03.03.2022, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/2179/21

Номер провадження №2/351/186/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2022 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

з участю секретаря Равлюк М.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Заболотівської селищної ради про визнання часток у колгоспному дворі та права власності на них, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася у суд із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Заболотівської селищної ради про визначення часток у колгоспному дворі та права власності на майно.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що станом на 15.04.1991 р. в господарстві за адресою АДРЕСА_1 були прописані і проживали: ОСОБА_5 , 1931 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , 1934 р.н., - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , 1963 р.н. помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , 1965 р.н., ОСОБА_1 , 1985 р.н., ОСОБА_2 , 1984 р.н.

Дане господарство належало до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 року проживали вищезазначені особи, отже, у відповідності до діючого на той час цивільного законодавства, та п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Головою двору - ОСОБА_5 .

Отже, ті, хто був прописаний та проживали в даному господарстві мають по 1/6 частки майна колгоспного двору.

В даний час позивачка бажає оформити право власності на спірний будинок, однак останній було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що не визначені частки у колгоспному дворі .

Ніхто крім позивачки не претендує на вказане господарство.

Рішенням Снятинського районного суду від 20.01.2021 р. визнано право власності за ОСОБА_4 на 4/9 частки спірного будинковолодіння, а тому позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивачки подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задоволити, а справу просив розглядати за його відсутності.

Представник відповідачів в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає, проти позову не заперечує.

Представник Заболотівської селищної ради в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 , вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 30.10.1996 р. розірвано. Після розірвання шлюбу « ОСОБА_8 » прмсвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».

З свідоцтава про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого на ОСОБА_2 , слідує, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З свідоцтава про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого на ОСОБА_5 , слідує, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З свідоцтава про смерть Серія НОМЕР_4 , виданого на ОСОБА_6 , слідує, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З свідоцтва про народження НОМЕР_5 , виданого на ОСОБА_1 слідує, що батьками останньої записано ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

З свідоцтва про народження НОМЕР_6 , виданого на ОСОБА_2 слідує, що батьками останнього записано ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

З довідки від 13.07.2021 р. №466, Заболотівською селищною радою Коломийського району Івано-Франківської області, слідує, в колгоспному дворі станом на 01.07.1990 р. в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_5 , 1931 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ,1934 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , 1963 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , 1965 р.н., ОСОБА_2 , 1984 р.н., ОСОБА_1 , 1985 р.н.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого мана - відсутні відомості щодо права власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

З рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20.01.2021 р. вбачається, що ОСОБА_4 визнано право власності на 4/9 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 09.03.1989 р., слідує, що житловий будинок, що в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 .

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ "Про власність" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що невизначеність часток не є підставою відмови у захисті права позивачки, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивачка, набула право власності на 5/9 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/9 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ