Постанова № 10366611, 16.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 р. справа № 2а-11017/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год 00 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Тарасенка І.М.

при секретаріКушек Н.А.

за участю:

представників позивача Анохіної Т.І. діє за дов. від 27.05.2010 р.,

Рідченко Л.Ю. діє за дов. від 27.05.2010 р.,

представника відповідача Куроєдова І.В. діє за дов. від 21.05.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, мотивуючи свої вимоги наступним. На підставі акту про результати планової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення на суму 1614,21 грн. за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». З вимогами даного рішення не згодні, оскільки відповідачем відповідно до пункту 3.5.5.6 Акту перевірки встановлене порушення „е” п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.14, „а” п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IY від 22.05.2003 року, а саме підприємством не оподатковано дохід фізичної особи, отриманий від підприємства у вигляді податкового блага - списано суму заборгованості одержувачів комунальних послуг у розмірі 3328 грн. Але вказана сума не є доходом підприємства. Таким чином, умовою відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету юридичної особи є факт нарахування (виплати) оподатковуваного доходу на користь фізичної особи платника податку. Вказане кореспондується з нормою п.п. 8.1.1 ст. 8 Закону, відповідно до якої податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку. Отже, обов`язковою ознакою податкового агента є нарахування ним доходу фізичній особі та наявність юридичного обов`язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку фізичної особи. Позивач же у цьому випадку не є податковим агентом, оскільки зазначеним фізичним особам дохід не нараховує й не виплачує. Просили визнати недійсним вказане податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на суму 1614,21 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 22.04.2010 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1497,60 грн., який складається з податку з доходів фізичних осіб в сумі 499,20 грн. та фінансових санкцій в сумі 998,40 грн., оскільки позивачем було частково сплачено суму в розмірі 116,61 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та на підставі діючого законодавства, у звязку з чим, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є юридичною особою, зареєстровано рішенням Донецького міського голови 23.02.2001 р., включено у ЄДРПОУ.

Свою діяльність позивач здійснює відповідно до Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2635, Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші законодавчі акти України.

Державною податковою інспекцією у м. Дружківка проведена планова виїзна перевірка ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 р. по 30.06.09 р., іншого законодавства за період з 01.10.06 року по 30.06.09 року.

За наслідками перевірки був складений акт № 484/2300/05540853 від 16.10.2009 року про результати планової виїзної перевірки, на підставі якого 06.11.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000621720/0 на суму 1614,21 грн., яким встановлено порушення пп. 4.2.1. п.4.2. ст.4, „е” пп. 4.2.9 п.4.2 ст.4, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.. „б” пп. 9.10.1 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до приписів пп..5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 от 21.12.2000р. с доповненнями і змінами позивач проводив адміністративне оскарження вищезгаданого податкового повідомлення-рішення.

22 квітня 2010 року Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000621720/3 на суму 1614,21 грн. прийнятого згідно пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 от 21.12.2000р.

Відповідно до вимог пп. "а" пп. 9.1.2 ст. 9 Закону України від 23.06.2005 р. № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - Закон № 2711) дозволяється на умовах, визначених цим Законом, списання заборгованості підприємств ПЕК, які внесені до Реєстру, у складі заборгованості щодо зобов'язань за енергоносії та послуги з їх передавання (транспортування) та/або постачання, за якою не минув строк позовної давності та яка виникла з причин несплати населенням за електричну енергію та природний газ у розмірі 3328,00 грн. та є непогашеною станом на розрахункову дату.

Судом при розгляді справи встановлено, що відповідно до вимог вищезазначеної норми Закону № 2711 товариством було проведено списання заборгованості населення за природний газ у розмірі заборгованості, що виникла до 01 січня 2002 року та є непогашеною станом на розрахункову дату.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано Законом про «Податок з доходів фізичних осіб». Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктом оподаткування даним податком є, зокрема, загальний місячний оподатковуваний дохід фізичної особи. Як встановлено п. 1.2 ст. 1 Закону про «Податок з доходів фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з пп. 4.2.11 ст. 4 Закону про «Податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

Як передбачено пп. 16.3.5 ст. 16 Закону про «Податок з доходів фізичних осіб» відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Таким чином, умовою відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету юридичної особи є факт нарахування (виплати) оподатковуваного доходу на користь фізичної особи - платника податку.

Вказане кореспондується з нормою пп. 8.1.1 ст. 8 Закону про «Податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якої податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Норма п. 1.15 ст. 1 Закону про «Податок з доходів фізичних осіб» дає визначення поняття податкового агента як юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або фізичної особи чи представництва нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Отже, обов'язковою ознакою податкового агента є нарахування (виплата) ним доходу фізичній особі та наявність юридичного обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку - фізичної особи.

Разом з тим, у спірному випадку позивач здійснював поставку природного газу для населення на оплатних умовах і вартість поставленого газу не вважалася доходом фізичних осіб, що зумовлювало відсутність правових підстав у позивача здійснювати нарахування, утримання і сплату податку з вартості поставленого газу.

Юридичний факт подальшого списання природного газу відповідно до Закону № 2711 не можна ототожнювати з нарахуванням (виплатою) доходу фізичній особі податковим агентом. При списанні заборгованості позивач позбавлений можливості утримувати податок із сум доходів фізичних осіб та сплачувати цей податок від імені і за рахунок фізичної особи - платника податку, тим більше, враховуючи, що фізичні особи у даному випадку не перебувають з позивачем у трудових відносинах.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач у спірному випадку не виступає податковим агентом по відношенню до фізичних осіб (громадян, споживачів газу, яким проведено списання заборгованості за строком позовної давності), оскільки, по-перше, не проводить нарахування (виплату) доходу таким фізичним особам, а по-друге, позбавлений можливості утримати податок у джерела виплати і сплатити його до бюджету за рахунок платника податку. В той же час Закон про «Податок з доходів фізичних осіб» не встановлює обов'язку юридичної особи здійснювати сплату податку з доходів таких фізичних осіб за рахунок власних коштів. Згідно з частиною першою ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що субєкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірних документів відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого зазначені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення рішення № 0000621720/3 Державної податкової інспекції у м. Дружківка від 22.04.2010 року про застосування штрафних санкцій у сумі 1497,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31112095700005, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк ГУ ДКУ у Донецькій області) на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 16 червня 2010 року.

Повний текст постанови складений 21 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає чинності після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Тарасенко І.М.