Ухвала суду № 103665852, 15.03.2022, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1658/22

Провадження №1-кп/205/678/22

У Х В А Л А

14 березня 2022 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - - судді Калініченко Г.П.

при секретарі - Панюті В.І.

за участю прокурора - Тарана М.С.

захисника - адвоката Копйової О.Л.

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи своє клопотання, прокурор посилався на те, що встановленні під час проведення досудового розслідування ризики, визначені п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а також враховуючи наявність обґрунтованої підозри скоєння інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Копйова О.Л. просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що у справі відсутні докази обґрунтованості підозри, а також враховуючи стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та сторони захисту, дослідивши їх доводи і обґрунтування, вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою необхідно відмовити, з наступних підстав.

Так, суд погоджується з посиланням прокурора на наявність і актуальність ризиків для даного кримінального провадження. Зокрема, суд обґрунтовано вважає, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_1 матиме реальну можливість перешкодити судовому розгляду даного кримінального провадження шляхом переховування від суду, побоюючись тяжкості покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним, оскільки з урахуванням ведення військових дій на певних територіях держави, обвинувачений буде мати можливість скориставшись тимчасовою ситуацію, покинути межу міста Дніпра. Крім того, наявним є також потенційний ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження які на даний час ще не допитані, з метою зміни ними показів у суді.

Згідно з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Зважаючи на викладене, твердження захисника та обвинуваченого про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та відсутність доказів на підтвердження існування заявлених прокурором ризиків, є непереконливими.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, на переконання суду є передчасними, а наявність у обвинуваченого постійно місця проживання, матері та неповнолітньої дитини, на думку суду не може слугувати достатнім запобіжником недопущення настання ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні.

Відтак, застосування у даному кримінальному провадженні найтяжчого запобіжного заходу, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у повній мірі виправдовує таку форму втручання держави у його приватне життя, яку слід розглядати як крайню необхідність і вказує на те, що більш м`який захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, на даний час, не зможе запобігти настанню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, а саме до_12 травня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника адвоката Копйової О.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя Калініченко Г.П.