Рішення № 103664946, 09.03.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1079/22

2-а/357/75/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізова А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 21.10.2021 року Київською митницею винесено постанову про порушення митних правил №1259/10000/21, якою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 грн. Позивачка зазначає, що зміст виявленого митним органом порушення полягає у тому, що позивачка, здійснивши ввезення транспортного засобу на митну територію України для особистого користування, передала його іншій особі - ОСОБА_2 . Водночас відповідач у протоколі не зазначив дати вчинення правопорушення, а в постанові приходить до висновку, що правопорушення відбулось 20.04.2021 року, виходячи з дати набуття ОСОБА_2 транспортного засобу. Однак, позивачка вважає, що передача нею транспортного засобу відбулась до введення в дію ч. 4 ст. 469 МК України, а саме з 31.03.2018 року, з часу укладення довіреності, якою позивачка доручила ОСОБА_2 управління та користування транспортним засобом. А тому, позивачка вважає, що оскаржувана постанова необґрунтована та складена без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому просила суд поновити строк для подачі позову, визнати протиправною постанову №1259/10000/21 від 21.10.2021 року та скасувати її.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, в якому вказує на законність та обґрунтованість винесеної ним постанови, та відсутність підстав для її скасування.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідно до п. 1 ст.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП - питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Позивачка просила поновити їй пропущений строк оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення, у зв`язку з тим, що зверталась 28.10.2021 року із скаргою на оскаржувану постанову до Державної митної служби України, однак помилково направила до Київської митниці, а тому звернулась до суду із пропуском 10-денного строку, оскільки згідно ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання позивачки про поновлення строку для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 розділу 1 наказу ДМСУ № 1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" встановлено, що ТЗ для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред`явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою. Уповноважена особа - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником товарів і транспортних засобів, наділена правом учиняти дії, пов`язані з пред`явленням цих товарів і транспортних засобів митним органам для митного контролю та митного оформлення при переміщенні їх через митний кордон України, або іншим чином розпоряджатися зазначеними товарами та транспортними засобами.

Відповідно до п. 4 розділу 1 зазначеного наказу ТЗ, що переміщуються через митний кордон України громадянами, перебувають під митним контролем: при ввезенні з метою транзиту - з моменту перетину митного кордону України до вивезення за межі митної території України; при вивезенні для вільного обігу або тимчасово - з моменту пред`явлення митному органу до завершення митного оформлення та вивезення за межі митної території України.

У відповідності до п. 7 розділу 1 наказу ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" власник т.з. або вповноважена особа, який переміщує т.з. через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає (серед іншого) оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на т.з. або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Як свідчать матеріали справи, постановою в справі про порушення митних правил № 1259/10000/21 начальника Київської митниці Сілюка Сергія від 21.10.2021 року ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.

Згідно з ч. 4 ст. 469 МК України передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 458 Кодексу порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на відповідні органи, і за які Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення закріплено у главі 68 Кодексу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що для притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч.4 ст. 469 МК України має бути встановлено, що: транспортний засіб який ввозився на митну територію України перебував у володінні, користуванні чи розпорядженні позивача; позивач безпосередньо ввозив такий транспортний засіб на митну територію України та поміщував його у митний режим транзит (в тому числі має бути встановлено, що саме він заявляв митний режим транзит з наданням митнику відповідних документів на підтвердження права власності або користуванням т.з.).

Судом встановлено, що 30.03.2018 позивачем ОСОБА_1 був ввезений на митну територію України транспортний засіб особистого користування марки BMW, модель Х5, VTN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , і вказана інформація міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор».

Транспортний засіб марки BMW, модель Х5, VTN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем ОСОБА_1 було ввезено для особистого користування в режимі транзиту.

Відповідно до інформації, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб марки BMW, модель Х5, VTN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , був ввезений на митну територію України 30.03.2018 року гр. ОСОБА_1 та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України

Для митного оформлення транспортного засобу BMW, модель Х5, VTN № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було подано рахунок - фактуру (договір купівлі-продажу) від 20.04.2021 року, де продавцем виступає UАВ "LUSCANA" а покупцем - ОСОБА_2.

Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Київської митниці від 21.10.2021 р. встановлено, що 06.07.2021 року Київською митницею складено протокол про порушення митних правил № 1259/10000/21 стосовно гр. України ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, за фактом передачі транспортного засобу особистого користування марки BMW, модель Х5, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який тимчасово ввезено на митну територію України, у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України. Підставою для порушення вказаної справи стало наступне. 17.06.2021 року до відділу митного оформлення №3 митного поста «Південний» Київської митниці громадянином України ОСОБА_2 подано митну декларацію типу ІМ 40 АА №UА100500/2021/423530 щодо митного оформлення транспортного засобу марки BMW, модель Х5, VTN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб BMW, модель Х5, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , був ввезений на митну територію України 30.03.2018 року громадянкою України ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , через пункт пропуску «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці в режимі «транзит» терміном до 10 діб та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України. Відповідно до інформації, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», розділі «журнал пункту пропуску», факт вивезення транспортного засобу BMW, модель Х5, VIN № НОМЕР_1 , відсутній. Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту. Згідно з ч. 5 ст. 102 МК України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму до закінчення визначеного строку транзиту митного органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту та митна декларація або інший документ. Відповідно до ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки BMW, модель Х5, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , громадянкою ОСОБА_1 з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, гр. ОСОБА_1 передала без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки BMW, модель Х5, YIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , поміщений у кштний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене 4 ст. 469 МК України.

Згідно ст. 469 ч. 4 МК України передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 4 п. 60 МК України транспортні засоби особистого користування це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Ст. 255 ч. 5 МК України встановлено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ст. 325 ч. 3 МК України).

Згідно ст. 380 ч. 5 абз. 1, 3 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

У відповідності до пункту 7 розділу 1 наказу ДМСУ № 1118 від 17.11.2005 року «Про затвердження правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» - власник транспортного засобу або вповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає (серед іншого) оригінали та ксерокопії таких документів :що підтверджують право власності на т.з. або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина; посвідки чи іншого документа про постійне проживання в Україні або за кордоном тощо.

Згідно п. 9 розділу 1 наказу ДМСУ № 1118 від 17.11.2005 року «Про затвердження правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», транспортний засіб, на який відсутні документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження) не підлягає пропуску через митний кордон України.

Митне оформлення транспортного засобу здійснювалось відповідно до вимог ст. 335 Митного кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України № 451 від 21.05.2012 року, наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 року № 1118. Згаданими нормативними актами, що регулюють митну справу визначено, що оформлення транспортного засобу здійснюється не на водія, а на власника автомобіля або уповноважену ним особу. Тому, при оформленні зобов`язання про транзит, визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах.

За порушення митних правил було складено протокол за ст. 469 ч. 4 МК України відносно ОСОБА_1 , справу розглянуто начальником Київської митниці, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, накладено стягнення в межах санкції ст. 469 ч. 4 МК України.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для скасування постанови від 21.10.2021 року у справі про порушення митних правил № 1259/10000/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 469 ч. 4 МК України, тому в задоволенні позову потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 74, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, ст.ст.95,469 Митного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель