Ухвала суду № 103664603, 10.03.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/112/22

Провадження № 1-кп/461/298/22

УХВАЛА

10.03.2022 року, Галицький районний суд м. Львова у складі :

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

прокурора Верхоляк Р.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Богуша І.М.

перекладача Расулова М.

розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області Верхоляка Р.Є., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Азербайджан, уродженцю м. Сумгаїт, Республіки Азербайджан, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

встановив:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 діб.

Клопотання обґрунтовує тим, що 14.10.2021 приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час суперечки з потерпілим ОСОБА_5 , умисно наніс удар ножем в тулуб останньому, завдавши проникаюче ножове поранення задньої поверхні грудної клітки, наскрізне пошкодження лівого купола діафрагми та селезінки, яке є небезпечне для життя в момент заподіяння, внаслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий ОСОБА_5 помер.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, на даний час в нього відсутні офіційне місце роботи чи навчання, а обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження. Враховуючи той факт, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які мали місце при обрані запобіжного заходу ОСОБА_1 мають місце і на даний час, наявна необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому та просив таке задовольнити.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, та зазначили наступне. На території України Указом Президента було введено військовий стан. Перебуваючи під вартою, обвинувачений не зможе здійснити захист української території від загарбницьких дій агресора, тому просив суд застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з метою прийняття участі у бойових діях.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши надані матеріали клопотання, суд дійшов до наступного переконання.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, та судом під час продовження дії раніше обраного запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри, з якою погоджується суд і на момент розгляду вказаного клопотання.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

У пунктах 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).

Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки (до взяття під варту він не працював та не навчався, законних джерел заробітку не мав, раніше неодноразово судимий). Ці обставини свідчать про наявність ризику продовження ОСОБА_1 злочинної діяльності з метою здобуття собі засобів для існування.

Крім того, суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Щодо прохання обвинуваченого про застосування альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає наступне. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Останнім не було надано доказів того, що він є військовозобов`язаним, як і не надано доказів, що він має значний бойовий досвід у зоні АТО у 2014-2015 роках. Відтак, відсутні правові підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 09 травня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова