Ухвала суду № 103664498, 10.03.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1533/22 1-кп/335/469/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Попової С.М.,

процесуального прокурора Іваннікової А.І.,

захисника адвоката Запорожця О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107-Б, м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000160 від 03 лютого 2022 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2022 до суду з Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000160 від 03 лютого 2022 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 22.02.2022 кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

На стадії досудового розслідування ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.04.2022 включно, із можливістю внесення застави.

Таким чином, завершення розгляду кримінального провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо, у зв`язку із чим судом в порядку ч. 3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) поставлене на розгляд учасників процесу питання щодо доцільності продовження цього запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки щодо нього продовжують існувати ризики, передбачені пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та наразі є неможливим застосування до нього альтернативного запобіжного заходу.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Захисник адвокат Запорожець О.В. у судовому засіданні проти продовження запобіжного заходу заперечував, просив змінити його підзахисному запобіжний захід на нічний домашній арешт.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв`язку з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалось забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня можливість доставити обвинуваченого до зали суду через введення на території України воєнного стану.

Суд, з урахуванням думки прокурора та захисника, які не заперечували проти розгляду питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому за відсутності обвинуваченого, вважав за можливе розглянути дане питання за його відсутності, враховуючи наступне.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно статті 122 цього Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч. 3 ст. 331 КПК України (щодо обов`язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом Президента України воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність учасника судового провадження, а саме обвинуваченого, не є такою перешкодою, яка б унеможливлювала розгляд питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, які з`явились в судове засідання, вивчивши надані матеріали, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За змістом обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше був неодноразово засуджений за вчинення злочинів різного ступеню тяжкості, зокрема і корисливих, в останнє був засуджений 29.08.2018 за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 16.01.2019. Наразі в провадженні вказаного суду з 24.06.2019 перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України. Також, в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з 14.05.2021 та з 09.09.2021 перебувають два кримінальні провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України та за ч. 2 ст. 186 КК України.

Тобто, через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні нових злочинів, серед яких є тяжкі.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, що надавали б суду підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Також суд зазначає, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази зменшення вказаних ризиків, а також не зазначено відповідних доказів наявності обставин, передбачених ст. 178 КПК України, які могли б бути враховані судом задля зміни обвинуваченому запобіжного заходу на менш суворий, зокрема домашній арешт.

Крім того, суду не надано відомостей про наявність зареєстрованого місця проживання обвинуваченого у місті Запоріжжі, що унеможливлюватиме здійснення належного контролю за його поведінкою правоохоронними органами у разі застосування до нього такого запобіжного заходу як домашній арешт.

В даному випадку, враховуючи особистість обвинуваченого, суд вважає, що ризик вчинити інше кримінальне провадження є настільки вагомим, що домашній арешт, а так само інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим на даний час тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Таким чином, у даному випадку суд доходить висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 183, 291, 314-316, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 08 травня 2022 р. включно на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 4 лютого 2022 р.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії цієї ухвали.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 березня 2022 р.

Повний текст ухвали оголошено 10 березня 2022 р. о 13:55 год.

Суддя А.В. Шалагінова