Вирок № 103663671, 09.03.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6429/21

1-кп/185/207/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Мицака М.С.,

за участі секретаря - Рябушко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041370000370 від 02 червня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого ГРП на шахті «Західнодонбаська», має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України,

за участю:

прокурора - Кобринчука С.В.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - Мелешка І.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 10 січня 2021 року звернувся до органів Національної поліції на лінію «102» із заявою про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення у відношенні неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

За вказаним фактом Павлоградським ВП ГУНП в Дніпропетровській області було розпочате кримінальне провадження за № 12021045370000018 від 10.01.2021 року за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 126 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні, а саме за № 12021045370000018 від 10.01.2021 року за ч. 1 ст. 126 КК України ОСОБА_4 мав статус заявника та був обізнаний про обставини справи.

За наслідками проведення досудового розслідування кримінального провадження за № 12021045370000018 дізнавачем СД Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Касянчуком С.П. було прийнято рішення про його закриття, саме 17.03.2021 року, за відсутністю складу проступку.

В той же час, ОСОБА_4 , знаючи про те, що за його заявою про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення у відношенні неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з приводу її розбещення його доводи, про які він повідомляв поліцію, не знайшли свого підтвердження, у останнього виник злочинний умисел, направлений на використання факту звернення до правоохоронних органів щодо ОСОБА_3 в своїх корисних цілях.

З цією метою, ОСОБА_4 вирішив систематично здійснювати телефонні дзвінки із власного номера НОМЕР_1 на особистий телефон ОСОБА_3 за номером НОМЕР_2 , де, як в усному, так і в письмовому вигляді, шляхом скерування «СМС» повідомлень, переслідуючи мету наживи за рахунок ОСОБА_3 , почав вчиняти дії, направлені на вимагання з ОСОБА_3 грошових коштів, при цьому погрожував здійснити розголошення відомостей з приводу кримінального провадження № 12021045370000018 та звинувачення ОСОБА_3 у розбещенні неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та компрометувати його щодо обставин розбещення в засобах ЗМІ та серед знайомих, за місцем роботи. Почав здійснювати систематичні телефонні дзвінки ОСОБА_3 та надсилати телефонні «СМС» повідомлення з погрозами та звинуваченнями у розбещенні неповнолітньої, в тому числі викласти компрометуючу на його думку інформацію в засобах масової інформації, якою він не володіє.

В результаті активних дій ОСОБА_4 , направлених на вимагання грошових коштів з ОСОБА_3 , з метою викриття їх протиправної діяльності, ОСОБА_3 погодився зустрітися з ОСОБА_4 за адресою: м. Павлоград, вул. Гагаріна, буд. 11 , об 15.00 годині 11.06.2021 року.

Того ж дня, о 14.53 год. 11.06.2021 року ОСОБА_3 , знаходячись у вказаному місці, на вимогу ОСОБА_4 під загрозою розголошення відомостей, які він бажав зберегти в таємниці, передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 41000 грн.

В 14.55 год. працівниками поліції за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Гагаріна, буд. 11, затримано ОСОБА_4 разом із грошовими коштами, отриманими від потерпілого ОСОБА_3 , якими ОСОБА_4 діючи умисно, заволодів шляхом вимагання.

Ознаки встановленого судом злочинного діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати зач. 1 ст. 189 КК України як вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці.

Обвинувачений вказав про визнання вини та пояснив, що дитина його дружини повідомила, що викрали його знайому. Також дитина вказала номер машини та марку автомобіля. Потім дівчинку знайшли і в неї був «Айкос». Остання повідомила, що до неї чіплялись. Він з приводу цього звернувся до поліції, а потім за вказаним фактом він цікавився про результати розслідування та дізнався, що справа закрита. Після цього прийшов за місцем роботи потерпілого на дільницю, бо йому потрібні були кошти. Потів написав в соцмережах допис про те, що на шахті працює людина, яка розбещує неповнолітніх. Далі зателефонував потерпілому та повідомив щоб той дав йому кошти, в протилежному випадку він зателефонує на телеканал та розповість історію про потерпілого. Він писав йому смс- повідомлення з свого телефону та здійснював дзвінки. Потерпілий тягнув час щодо передачі грошей. Потім потерпілому призначив місце зустрічі, той передав йому кошти та його затримали працівники поліції.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що обвинувачений приходив до нього на дільницю просився на роботу. Далі він розмістив в соціальній мережі інформацію, що потерпілий нібито розбещує неповнолітню, хоча він її не знав. Потім почалось вимагання коштів. Обвинувачений зателефонував на телефон та повідомив, що йому потрібно 40000 грн., а то він розповсюдить інформацію про розбещення неповнолітньої. Дзвонив багато разів та присилав СМС-повідомлення. Потім він звернувся до поліції та передав обвинуваченому грошові кошти, котрі були надані працівниками поліції. Та одну тисячу грн. його особистих коштів, які він передав обвинуваченому. Зазначив, що він підвозив одного разу двох осіб. Покарання просить призначити на розсуд суду.

Досліджено дані витягів з ЄРДР, з яких слідує, що розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за ст. 189 ч. 2 КК України та в подальшому перекваліфіковано на ст. 189 ч. 1 КК України.

Відповідно до протоколу огляду від 03 червня 2021 року оглянуто добровільно наданий, за відповідною заявою потерпілого, його особистий телефон та досліджено повідомлення з номеру НОМЕР_3 із змістом « ОСОБА_6 . Это ОСОБА_7 . У Вас времени до завтра до 10.00 утра сумма 40000» дата та час 31.05.2021 в 21.45.

«Іли я продаю инфу телеканалу» 31.05.2021 в 21.46

«Доброе утро ОСОБА_6 . Ну что вы решили?» ІНФОРМАЦІЯ_4 в 07.47.

«Ну решать Вам вы сделали свое решение. Я Вас предупреждал.» 01.06.2021 в 08.02»

Телефон визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілому.

Відповідно до заяви від 11 червня 2021 року ОСОБА_3 висловив згоду на проведення відносно нього та за його участі НСРД. А відповідно до ст. 55 КПК України надав органам поліції грошові кошти в сумі 1000 грн. банкнотами по 500 грн. для використання в проведенні слідчих дій, які згідно протоколу огляду від 11 червня 2021 року оглянуті та відкопійовані, передані потерпілому для проведення слідчих дій. Також відповідно до протоколу огляду від 11 червня 2021 року оглянуто «Імітаційні засоби» - грошових коштів у кількості 80 купюр, номіналом 500 грн., передані потерпілому для проведення слідчих дій.

Досліджено протокол огляду вмісту телефону «Нокіа», який наданий потерпілим ОСОБА_3 з вмісту СМС повідомлень слідує, що відбувається переписка з номеру НОМЕР_1 , починаючи з 02 червня 2021 року про те, що відправнику повідомлень потрібні кошти на зазначений номер карти. З попередженнями що сьогодні останній день (07.06.2021 року). Про те, що домовився з телеканалом та подзвонив на гарячу лінію «ДТЕК". Далі обговорення місця зустрічі. /а.с. 36-54/

За даними протоколу НСРД (спостереження за місцем) від 25 червня 2021 року зафіксовано, як до Гагаріна , 11 м. Павлоград підійшов потерпілий, в 14.45 підійшов ОСОБА_4 ОСОБА_9 та ОСОБА_4 переговорили протягом 2 хвилин та останній передав грошові кошти ОСОБА_4 , якого було затримано.

Також досліджено протокол затримання ОСОБА_4 від 11 червня 2021 року, в ході чого проведений його обшук та вилучено телефон «Нокіа», дві банківські карти, згорток з купюрами по 500 грн., які раніше оглядалались, як такі що надані потерпілим та імітаційні кошти в кількості 80 шт., передані потерпілому для проведення слідчих дій. /а.с. 69-74/

Постановою від 11 червня 2021 року визнано речовими доказами імітаційні грошові кошти в сумі 40000 грн. по 500 грн. 80 купюр, грошові кошти в сумі 1000 грн. по 500 грн. СГ 9736807, СЖ4488033, мобільний телефон «Нокіа» банківську картку «ПУМБ» та карту «Все можу».

Ухвалою слідчого судді від 14 червня 2021 року на грошові кошти та мобільний телефон накладено арешт.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 11 червня 2021 року ним надана згода за участі захисника на огляд його мобільного телефону «Нокія» в присутності захисника. Протоколом огляду встановлено його імей та текст вхідного смс-повідомлення з номеру НОМЕР_2 від 11.06.2021 року в 13.31 такого змісту «Хорошо в 15.00 возле банка» /а.с. 86-88/

Також досліджено копії матеріалів кримінального провадження 12021045370000018 від 10 січня 2021 року, щодо спричинення ОСОБА_5 фізичного болю невідомою особою, відкритого за заявою обвинуваченого. Провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального проступку /а.с. 162-182/.

Також досліджено протокол огляду предмету від 22 червня 2021 року, в ході якого оглянуто СД диск з аудіо записом розмови між обвинуваченим та потерпілим, який виданий потерпілим. (а.с. 61-63), який постановою від 22 червня 2021 року визнаний речовим доказом.

Щодо даного речового доказу та протоколу суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 18 лютого 1992 року N 2135-XII "Про оперативно-розшукову діяльність" (далі - Закон N 2135-XII) така діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у ч. 1 цієї статті, а проведення її громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом N 2135-XII, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Конституційний Суд України у цьому Рішенні зазначив, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у ч. 1 ст. 5 Закону N 2135-XII; відповідно до ч. 2 вказаної статті проведення такої діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами чи їх підрозділами, крім визначених у ч. 1 цієї статті, заборонено.

Конституційний Суд України виходив з того, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні.

За змістом цього Рішення при оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 66 КПК 1960 року, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно із ч. 2 цієї статті суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Сторона обвинувачення не надала даних щодо способу отримання вказаного звукозапису, з протоколу огляду слідує, що його надав потерпілий, однак в якій процесуальний спосіб не відомо. Також з змісту протоколу слідує, що запис розмови здійснювався за ініціативою потерпілого з метою в подальшому викрити обвинуваченого у вчиненні злочину за допомогою зроблених записів. Тобто, записуючи розмову із обвинуваченим потерпілий за власною ініціативою здійснював оперативно-розшукову діяльність, що прямо заборонено законом. Ураховуючи, що ініціативні дії потерпілого щодо фіксування розмов на диктофон здійснено без попереднього дозволу суду, цими діями були порушені права обвинуваченого. За наведених обставин протокол огляду диску із звукозаписом та сам диск із записом розмови є недопустимими доказами.

Інші досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 189 КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив злочин, який відноситься до нетяжких злочинів, за що передбачене найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років.

Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітню дитину, одружений.

У якості пом`якшувальних обставин суд враховує визнання вини у вчиненому правопорушенні, активне сприяння встановленню істини.

Обтяжуючі обставини відсутні.

Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення та потерпілого, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових правопорушень, йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 189 КК України у вигляді обмеження волі .

Враховуючи позицію потерпілого та прокурора, які просили застосувати положення ст. 75 КК України, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що мета покарання може бути досягнута без ізоляції обвинуваченого від суспільства, і вважає за можливе звільнити обвинуваченого від остаточного основного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, однак, на достатній строк, що свідчитиме про досягнення завдань кримінального судочинства.

Саме таке покарання відповідатиме особі обвинуваченого та характеру вчиненого та буде пропорційним порушеному праву.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Накладений арешт під час досудового розслідування на майно підлягає скасуванню.Цивільний позов відсутній.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного остаточного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, зобов`язавши його, згідно з п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 не обирати.

Зняти арешт з грошових коштів в сумі 1000 грн. купюрами по 500 грн СГ 9736807, СЖ4488033 та мобільного телефону «Нокіа» імей НОМЕР_4 .

Речовий доказ:

- грошові кошти сумі 1000 грн. по 500 грн СГ 9736807, СЖ4488033, які перебувають в УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області повернути потерпілому ОСОБА_3 ;

- імітаційні грошові кошти в сумі 40000 грн номіналом по 500 грн., які перебувають в камері схову Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути їх власнику;

- мобільний телефон «Нокіа» НОМЕР_4 , банківську картку «ПУМБ» НОМЕР_5 та карту «Все можу» НОМЕР_6 повернути ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон «Нокія» кнопковий залишити за належністю потерпілому ОСОБА_3 ;

- СД диск з аудіо записом розмови між обвинуваченим та потерпілим зберігати в матеріалах провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя М. С. Мицак