Ухвала суду № 103663583, 14.03.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1607/20

Провадження № 1-кп/177/25/22

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2022 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - Березюк М. В.

за участю:

секретаря судового засідання - ЗборівськоїІ.С.

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду вм. Кривому Розікримінальне провадження, внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040450000474 від 14.10.2020щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 КК України,

за участі:

прокурораБурлака І.І.

представника потерпілого адвокатаСавченко О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників обвинувачених: адвокатів Орлова В.І. та Велегури М.І.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження. Справа перебуває на стадії судового розгляду, здійснюється дослідження письмових матеріалів кримінального провадження.

09.03.2022 захисником Орловим В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою, на нічний домашній арешт, або особисте зобов`язання.

14.03.2022 захисник надав суду доповнене клопотання про зміну запобіжного заходу.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, захисник вказував, про відсутність ризиків, які б давали підстави тримати обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. Зокрема вважав відсутнім ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, можливого впливу на свідків та потерпілого, а також ризику переховування від суду, оскільки обвинувачений такого наміру не має. ОСОБА_1 не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню, зацікавлений в доведеності своєї не причетності до вчинення кримінальних правопорушень. Також зазначав про тривалість тримання обвинуваченого під вартою. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу вважає необґрунтованим, не вмотивованим, оскільки на переконання захисника, таке клопотання ґрунтується виключно на тяжкості інкримінованих злочинів, яка не може вважатися єдиною достатньою підставою для подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Крім цього, вказував на порушення прокурором принципу невинуватості обвинуваченого, безпідставність посилання на існуючі на розгляді інших судів обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 .

Настання визначених ч.1 ст. 177 КПК України ризиків захисник вважав маловірогідним, що не може виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому вважав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, або особистого зобов`язання, достатніми для запобігання ризикам на які вказує прокурор, а тому просив суд змінити запобіжних захід на нічний домашній арешт із забороною залишати житло з 22 до 06 години ранку наступного дня, або ж застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, негайно звільнивши обвинуваченого з під варти. В обґрунтування своїх доводів послався на практику ЄСПЛ.

Крім цього, захисник вказував про безпідставне тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в період з 12.12.2020 по 22.12.2020, оскільки саме у вказану дату судом виправлено описку в зазначенні дати, до якої обвинувачений мав триматися під вартою. Захисник просив суд витребувати з ДУ «Криворізька установа виконання покарань № 3» інформацію про те, на якій правовій підставі обвинувачений ОСОБА_1 утримувався під вартою у вказаний період.

Обвинувачений ОСОБА_1 надав суду клопотання в якому просив суд змінити йому запобіжний захід на більш м`який, вказуючи на необґрунтованість ризиків вказаних прокурором, які є лише припущеннями, тривалість розгляду справи судом, відсутність інших вироків суду щодо нього, які б набрали законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Орлов В.І. підтримали подані ними клопотання та просили їх задовольнити.

Захисник обвинуваченого Вельгана О.Ю., який бажав приймати участь в судовому засіданні в режимі відеконференції, але з технічних причин не зміг прийняти участь в судовому засіданні, адвокат Велегура М.І. підтримав клопотання сторони захисту ОСОБА_1 .

Прокурор Бурлака І.І. просив відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту ОСОБА_1 , як необґрунтованих та безпідставних, та надав суду клопотання про продовження запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених.

Обґрунтовуючи клопотання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , прокурор вказував на продовження та не зменшення ризиків визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, які були підставою для застосування та продовження цього ж запобіжного заходу та які продовжують існувати на даний час. Прокурор вважав, що інші, більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Вважав необґрунтованим та безпідставним клопотання сторони захисту щодо витребування інформації з ДУ «Криворізька УВП № 3», оскільки сам захисник не позбавлений можливості витребувати вказану інформацію, більш того, зазначені захисником обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисники просили в задоволенні клопотання прокурора відмовити, а клопотання сторони захисту задовольнити, з підстав наведених у них.

Представник потерпілого просила суд відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, а клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу вважала за необхідне задовольнити.

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши подані клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалами Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.10.2020 відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався Криворізьким районним судом Дніпропетровської області під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, востаннє, зокрема ухвалою від 25.01.2022, до 25.03.2022 включно.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексута покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому, за ч. 3ст. 201 КПК України, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за ч. 4ст. 201 КПК України, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинувачених, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За змістомст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та зміни такого запобіжного заходу на більш м`який, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, пов`язаного з застосування насильства до потерпілого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, міцних соціальних зв`язків не має. Відповідно, суд вважає, що під загрозою тяжкості можливого покарання, у разі доведення вини обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, а отже ризик можливого переховування від суду не зменшився та продовжує існувати.

Доводи прокурора щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, підтверджуються даними обвинувального акта, згідно якого відносно ОСОБА_1 на розгляді інших судів перебувають кримінальні провадження, в тому числі за тяжкі злочини проти власності, що не заперечувалося самим ОСОБА_1 . На переконання суду, вказане жодним чином не доводить факт вчинення останнім інкримінованих правопорушень, але безумовно свідчить про існування ризику можливого вчинення останнім нового кримінального правопорушення, у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Ризик впливу на свідків сторони обвинувачення припинився, оскільки останні є допитаними в судовому засіданні.

При цьому, як обґрунтовував у клопотанні прокурор, продовжує існувати ризик впливу на потерпілого, який хоч і був допитаний у судовому засіданні, але до якого у сторони захисту наявні додаткові питання. Ризик впливу є обґрунтованим, оскільки потерпілий є односельцем ОСОБА_1 , він обізнаний з місцем проживання потерпілого, в попередніх судових засіданнях прокурором підтверджено те, що перебуваючи під вартою обвинувачений ОСОБА_1 порушував визначений порядок, а саме мав ряд заборонених предметів, в тому числі мобільних телефонів. Тому, з урахуванням повідомлених у минулих судових засіданнях свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 даних щодо здійснення їм телефонних дзвінків з метою впливу на їх покази, суд вважає обґрунтованим ризик можливого впливу на потерпілого.

Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, суд констатує, що стороною захисту не спростовано існування та зменшення вищевказаних ризиків.

Твердження про те, що ОСОБА_1 не має наміру переховуватися від суду, не здійснюватиме вплив на потерпілого та не вчинятиме інші кримінальні правопорушення, враховуючи обставини та тяжкість інкримінованого правопорушення, особу обвинуваченого, суд не вважає факторами, які спростовують вищевказані ризики.

Разом з тим, суд звертає увагу, що судовий розгляд справи триває відповідно до визначеного законом порядку, судом розпочато дослідження письмових матеріалів справи, однак об`єктивно завершити судовий розгляд до 25.03.2022 не має можливості, в тому числі у зв`язку з численними клопотаннями та заявами сторони захисту, неодноразовими відводами, неявками захисників та відмовою ОСОБА_1 від участі в судовому засідання в режимі відеоконференції, незважаючи на введений в Україні воєнний стан. 14.03.2022 розгляд справи по суті не вдалося здійснити у зв`язку з неможливістю встановлення відеоконференцзв`язку з обвинуваченим ОСОБА_2 , з технічних причин.

Крім цього,суд звертаєувагу наіснуючу обстановкув Україні,зокрема те,що 24.02.2022року відповіднодо пункту20частини першоїстатті 106Конституції України,Закону України"Проправовий режимвоєнного стану",Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»постановлено ввестив Українівоєнний станстроком на30діб.В рядірегіонів Українитривають напруженібойові дії,на деньрозгляду вказаногоклопотання ситуаціяв Україніє напруженою,військова агресіяпроти Українисуттєво обмежуєможливість виконанняорганами владисвоїх повноважень на певних територіях, зокрема контролю за дотриманням умов домашнього арешту, та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Вказане підвищує ризик можливого ухилення від явки до суду обвинуваченого, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, що перешкоджатиме розгляду справи в розумний строк та виконання завдань визначених ст. 2 КПК України.

Твердження сторони захисту щодо порушення прокурором принципу невинуватості ОСОБА_1 при формулюванні клопотання про продовження запобіжного заходу, як підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, суд розцінює критично, оскільки прокурор як в обвинувальному акті, так і в клопотанні про продовження запобіжного заходу, виконуючи функції обвинувачення, викладає ті обставини, які прокурор вважає встановленими, що саме по собі не свідчить про порушення принципу невинуватості. Вказані обставини підлягають перевірці та встановленню або спростуванню на стадії судового розгляду.

Твердження сторони захисту щодо безпідставного тримання під вартою ОСОБА_1 в Криворізькій УВП № 3 в період з 12.12.2020 по 21.12.2020, суд розцінює критично, оскільки як слідує з ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.12.2020, постановленої під головуванням судді Суботіної С.А., в резолютивній частині ухвалі суду від 08.12.2020 якою продовжено запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів, мало місце допущення описку в зазначенні дати, до якої продовжено строк тримання під вартою, а саме описку в році, замість «06.02.2021» помилково вказано «06.02.2020». Вказана описка, яка є очевидною, виправлена ухвалою суду від 22.12.2020 (а.с. 96 т. 1). Вищевказане повністю спростовує твердження сторони захисту щодо тримання обвинуваченого під вартою без відповідного судового рішення, тим більше, що резолютивна частина ухвали суду від 08.12.2020 містила дані щодо продовження строку тримання під вартою на 60 днів, незалежно від допущеної описки в зазначені року. У зв`язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо витребування інформації з Криворізького УВП № 3 щодо підстав тримання ОСОБА_1 під вартою в період 12.12.2020 по 21.12.2020, тим більше, що у разі потреби така інформація може бути витребувана стороною захисту самостійно.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3 , 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, враховуючи введений в Україні воєнний стан, суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а також особі обвинуваченого, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки, на переконання суду, жоден з більш м`яких запобіжнихзаходів, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому строк дії запобіжного заходу має бути продовжено на 60 діб.

З вищевказаних підстав, не підлягає задоволенню клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Керуючись ч.4 ст. 183 КПК України, враховуючи висунуте ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину з застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Обов`язок суду мотивувати ухвалене рішення, який слідує зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно практики ЄСПЛ, не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент, питання дотримання вказаного принципу судом вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи. У зв`язку з чим, вимоги сторони захисту навести аргументи щодо кожного доводу сторони захисту окремо, суд розцінює критично, навівши в вказаній ухвалі мотиви прийнятого судового рішення з урахуванням конкретних обставин справи та сукупності існуючих ризиків.

Беручи до уваги введений в Україні воєнний стан, періодичні сигнали повітряної тривоги в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з метою збереження життя та здоров`я обвинуваченого, працівників конвойної служби, суд вважав за можливе здійснити оголошення повного тексту ухвали суду за участі обвинуваченого в режимі відеоконференцзв`язку, що не порушує прав обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.177,183, 199, 331,392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Бурлаки І.І. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 та його захисника адвоката Орлова В.І. - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020040450000474 від 14.10.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до12.05.2022,включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуваєпід вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скаргибезпосередньо доДніпровського апеляційного суду.

Участь обвинуваченого ОСОБА_1 при оголошенні повного тексту ухвали забезпечити в режимі відеоконференції з Криворізької УВП № 3.

Відповідальним особам Криворізька УВП № 3, забезпечити участьобвинуваченого ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції при оголошенні повного тексту хвали суду.

Копію ухвали негайно направити до Криворізької УВП № 3.

Повний текст ухвали оголошено о 10:00 год. 15.03.2022 в залі судового засідання № 1 Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Суддя М.В. Березюк