Ухвала суду № 103663473, 14.03.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9403/21

(1-кп/199/108/22)

УХВАЛА

14.03.2022 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Щербини-Почтовик І.В.,

секретар судового засідання Щербина В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021041630000715 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2021 року, відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Тарасенко В.М.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Поповський Д.П.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , без визначення розміру застави, оскільки перебіг строків закінчується, а ризики, які було встановлено при обранні та продовженні даного запобіжного заходу з переліку передбаченого ст. 177 КПК України не зникли.

Захисник Поповський Д.П. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти клопотання прокурора. При цьому захисник заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений, про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання, для надання можливості ОСОБА_1 у період воєнного стану стати на захист держави.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника.

На підставі абз. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України у зв`язку з неможливістю у визначений КПК України строк розглянути зазначене клопотання колегією суддів, таке клопотання розглядається головуючим.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявленого клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії раніше обраного та продовженого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід, без права внесення застави, у виді тримання під вартою, згодом відповідно до увал як слідчого судді так і суду строк продовжено та наразі строк дії ухвали спливає.

За результатами апеляційного перегляду ухвали суду та слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська залишена без змін.

Так, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи за ч.1 ст. 115 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого, у разі доведеності його вини, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.

Згідно правової позиції, викладеної в п.152 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за якою тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

При цьому, як слідує зі змісту ухвал як слідчого судді так і Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, при застосуванні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя та суд, врахував підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, та не визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_1 підозрювавсяу вчиненнізлочину із застосуванням насильства.

Наразі також, у суду відсутні правові підстави для визначення розміру застави.

Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Для відмови в звільненні обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб свідків, які ще не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченому.

При продовженністроку діїзапобіжного заходусуд такожвраховує туобставину,що протягомперебування обвинуваченого вДержавній установі«Дніпровська установавиконання покарань(№4)»будь-якихвідомостей щодопротипоказань перебування ОСОБА_1 в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.

У зв`язку із вищенаведеним, та з урахуванням того, що ризики встановлені під час обрання та продовженні ОСОБА_1 , запобіжного заходу не змінилися, і з огляду на те, що до закінчення строку дії запобіжного заходу здійснити розгляд кримінального провадження неможливо, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , строк дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

З огляду на наведене, не підлягає задоволенню клопотання захисника і обвинуваченого, про зміну запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі, оскільки більш м`який вид запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання процесуальних обов`язків передбачених чинним законодавством, покладених на ОСОБА_1 , та забезпечити можливість виконання процесуальних рішень, що підтверджується матеріалами кримінального провадження що наразі перебуває у суді.

Разом з наведеним, суд безумовно враховує участь ОСОБА_1 у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, внаслідок чого він став особою з інвалідністю, був нагороджений, проте, матеріалами кримінального провадження не підтверджено, що за станом свого здоров`я наразі ОСОБА_1 є придатним для військової служби.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурораТарасенка В.М.про продовженнястроку триманняпід вартоюобвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходуу видітримання підвартою, безвизначення розмірузастави, у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк 60 днів, тобто до 12 травня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Поповського Д.П. та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції,не зупиняє судовий розгляд усуді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Головуючий: І.В.Щербина-Почтовик