Рішення № 103657837, 14.03.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16756/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м.Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення від 03.11.2021, зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності орієнтовним розміром 0.10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території м. Полтави біля земельної ділянки під кадастровим номером 5310136400:14:002:0682 згідно наданого графічного матеріалу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що усупереч вимогам Земельному кодексу України рішенням шостої позачергової сесії Київської районної в м. Полтаві ради від 03.11.2021 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів з посиланням на те, що рішенням позачергової п`ятдесят восьмої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 21 жовтня 2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_1 зазначена земельна ділянка передана у власність гр. ОСОБА_2 , оскільки бажана позивачем земельна ділянка не перебуває у власності третіх осіб.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/16756/21, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази.

05 січня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 03.11.2021 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_1 у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки орієнтовано вказана на графічних матеріалах земельна ділянка потрапляє на територію, на яку рішенням позачергової п`ятдесят восьмої сесії п`ятого скликання Полтавської міської ради від 21 жовтня 2010 року передана у власність іншій особі.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Київської районної в м. Полтава ради із клопотанням від 05.07.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться на території м. Полави біля земельної ділянки під кадастровим номером 5310136400:14:002:0682 згідно графічних матеріалів. До заяви позивачем додані копії: - паспорта, картки платника податків, посвідчення учасника бойових дій; графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки.

Рішенням шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтава ради від 03 листопада 2021 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" відмовлено гр. ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_2 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 1000 кв.м., вказаної на графічних матеріалах по АДРЕСА_1 , у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки рішенням позачергової п`ятдесят восьмої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 21 жовтня 2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_1 зазначена земельна ділянка передана у власність гр. ОСОБА_2 .

Не погодившись з вказаним вище рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Київської районної в м. Полтава ради із клопотанням від 05.07.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться на території м. Полави біля земельної ділянки під кадастровим номером 5310136400:14:002:0682 згідно графічних матеріалів. До заяви позивачем додані копії: - паспорта, картки платника податків, посвідчення учасника бойових дій; графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки.

Отже, у своїй заяві позивач зазначив цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання позивач додав графічні матеріали, на яких чітко зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтава ради від 03 листопада 2021 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" відмовлено гр. ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_2 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 1000 кв.м., вказаної на графічних матеріалах по АДРЕСА_1 , у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки рішенням позачергової п`ятдесят восьмої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 21 жовтня 2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_1 зазначена земельна ділянка передана у власність гр. ОСОБА_2 .

Разом з тим, відповідно до офіційних відомостей Публічної кадастрової карти України обрана позивачем земельна ділянка знаходиться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:002:0682, що перебуває у приватній власності іншої особи та за відомостями Публічної кадастрової карти України ця земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільного права.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження знаходження бажаної позивачем земельної ділянки у власності чи у користуванні іншої особи (осіб) відповідачем не надано.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності місця розташування бажаної позивачем земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також того, що спірна земельна ділянка перебуває у власності інших осіб, а отже, відповідачем не доведено правовірності оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 03 листопада 2021 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийняте відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Київської районної в м. Полтаві ради винести рішення, яким надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У даній справі оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Суд не може досліджувати інших обставин, що можуть бути перешкодою в наданні такого дозволу, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

З огляду на вищевикладене, в цій частині позовна вимога задоволенню не підлягає, натомість, належним та ефективним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов`язання Київської районної в м. Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року з урахуванням висновків суду.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) до Київської районної в м. Полтаві ради (ідентифікаційний код 34204415; вул. Маршала Бірюзова, 1/2, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 03 листопада 2021 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м., вказаної на графічних матеріалах по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Київську районну в м. Полтаві раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею - 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко