Постанова № 10365540, 08.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.06.10Справа №2а-3417/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Котаревої Г.М.

при секретарі судового засідання Суконновій Г.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства " Кримський ТИТАН",

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Кримпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

представника позивача Єсіпова Ольга Петрівна, довіреність № 01-02-17/15549 від 29.12.09р.; представника відповідача Коновалова Поліна Сергіївна, довіреність № 20/10-0 від 03.08.10р.Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2009 р. № 0000122340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 32366,26 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.03.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення податковим органом невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.04.2010 року представник позивача збільшив позовні вимоги, виклавши їх наступним чином:

-Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.12.2009 року № 0000132340/0, від 17.03.2010 р. № 0000132340/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 32366,26 грн.(а.с.110).

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 08.06.2010 р., надав заперечення на позов від 15.04.2010 року (вих. № 357/9/10-0)(а.с.150) , в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Красноперекопської обєднаної податкової інспекції з 18.12.2009р. 23.12.2009 року проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий період в банку за вересень 2009 року, яка виникла з рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у березні 2009р., липні 2009р., серпні 2009р., за жовтень 2009 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в березні 2009 р., липні 2009р., вересні 2009р.

За результатами перевірки складено акт № 1649/23-4/32785994/210 від 23.12.2009 р. (а.с.20).

У висновках зазначеного акту зафіксовано, що порушення п.п.7.2.3,7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.5.1, п. 7.5., п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті включення до складу податкового кредиту з ПДВ , якій не підтверджено даними податкового обліку постачальника, ЗАТ «Кримський ТИТАН», завищено суму податкового кредиту за серпень 2009р. в розмірі 19192,00 грн., що призвело до безпідставного завищення суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 19192,00 грн., в результаті включення до складу податкового кредиту з ПДВ, якій не підтверджено даними податкового обліку постачальника ЗАТ «Кримський ТИТАН» завищено суму податкового кредиту з ПДВ за вересень 2009 р. в розмірі 13174,26 грн., що призвело до безпідставного завищення суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р. на суму 13174,26 грн.

На підставі акту перевірки № 1649/23-4/32785994/210 від 23.12.2009 р. Красноперекопською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 31.12.2009 р. № 000013234/0 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 32366,26 грн.(а.с.31).

Згідно повідомлення від 11.01.2010 року позивача переведено до категорії великих платників податків та переведено на облік до відповідача (а.с.99).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 17.03.2010 року № 0000132340/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 32366,00 грн. (а.с.111).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Позивач є юридичною особою, зареєстрованою 31.08.2004 року з ідентифікаційним кодом 32785994, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04.12.2007 року (а.с. 17).

Позивач є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 16.09.2004р., індивідуальний податковий номер 327859901031 (а.с.18).

Податковий орган в акті перевірки № 1649/23-4/32785994/210 від 23.12.2009 р. та відповідач у своїх запереченнях вказують на те, що під час проведення зустрічних перевірок підприємств, які мали стосунки з позивачем, встановлено, що перевірку постачальника, як ТОВ «Строй-Аташе» не можливо провести у звязку з відсутністю за місцем знаходження та не включення до податкових зобов'язань з ПДВ сум відносно ЗАТ «Кримський ТИТАН», а також розбіжностями щодо податкового кредиту позивача та податковими зобовязаннями ПП «Каскад-9999», та ТО ВТФ «Авіас».

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у період часу з серпня по вересень 2009 р. придбав товари (послуги) у ТОВ «Авіас» на загальну суму 78045,5 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 13174,26 грн.), ПП «Каскад-9999» на загальну суму 112394,06 грн. (у тому числі ПДВ 16536,63грн.) та ТОВ «Строй-Аташе» на загальну суму 15930,00 грн. ( у тому числі ПДВ 2655,00 грн.) провів розрахунки с продавцями у повному обсязі.

Позивачем на підтвердження фактичного здійснення операцій з поставки з вказаними контрагентами надано до матеріалів справи договори та докази оплати отриманого товару (послуг).

З пояснень сторін стає зрозумілим, що позивач, який мав права на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Відповідач наполягав на тому,що суми ПДВ, сплачені позивачем під час проведення розрахунків з контрагентами не підлягали віднесенню до податкових кредитів по ПДВ в наслідок того , що контрагентами позивача не включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по господарським операціям з позивачем.

Як зазначено вище, позивачем надані документи, яки свідчать про те,що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість , в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ , не надав доказів того, що позивач не виконав зобовязання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобовязань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним податкових накладних на товар (послуги), отриманий у ТОВ «Авіас», ПП «Каскад-9999», ТОВ «Строй-Аташе» суд вважає, що позивач правомірно включив 32366,26 грн. до сум бюджетного відшкодування.

З урахуванням визначеного можна зробити висновок, що не відповідають нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті № 1649/23-4/32785994/210 від 23.12.2009 р., на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення, висновок про те, щодо позивач порушив порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, відповідач наголошує, що встановлено прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. З цього відповідач робить висновок, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість лише у тій сумі, яку його постачальники фактично (грошовими коштами) сплатили в звітному періоді до бюджету. Тому, на його думку, у позивача відсутнє право на податковий кредит і, як слід, на бюджетне відшкодування у сумі, вказаної у податковій декларації. Такій висновок начебто витікає з аналізу норм п.п.7.2.3,7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.5.1, п. 7.5., п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Але на думку суду єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного відємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). Ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг). У п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено,що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Чинне законодавство не передбачає можливість обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, воно не повязане зі сплатою ПДВ постачальником отримувача бюджетного відшкодування. Більш того, якщо податок на додану вартість фактично не сплачений постачальнику товарів (послуг), то така сума податку (нарахована, але не сплачена постачальникам) може лише формувати відємне значення податкових зобовязань у звітному періоді та включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто бюджетному відшкодуванню вона не підлягає. Тому на такі випадки пункт 1.8 Закону не розповсюджується.

Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за вказаний період часу на 32366,26грн.

Крім того, суд вважає необхідним визначити, що відповідачем проведені документальні перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за період часу з вересня по жовтень 2009 року , за результатами яких складені акти № 1587/15-2/32785994 від 10.12.2009 р (а.с.86), та від 08.12.2009 р. № 1576/23-04/32785994/199(а.с.90), в яких визначено, що відємні значення податкового зобовязання по ПДВ за відповідні періоду часу виникли в результаті перевищення обсягів придбання товарів (послуг) над обсягами їх реалізації.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 15.06.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 31.12.2009 року № 000013234/0 на суму 32366,26 грн., та від 17.03.2010 р. № 0000132340/1 на суму 32366,00 грн.

3. Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»(м. Армянськ, Північна промзона, АР Крим, 96012, ідентифікаційний код 32785994) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.