Ухвала суду № 103652989, 09.03.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2022 Справа №607/3481/22

Провадження 1-кс/607/1178/2022

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., за участю секретаря судового засідання Стус К. І., прокурора Вільчинського В. С., в.о. директора Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» ОСОБА_1 , адвоката Дениса А. І., який діє в інтересах Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання в.о. директора Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» ОСОБА_1 про скасування арешту майна (частково), накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року у справі №607/8807/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32021210000000006 від 25 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся в.о. директора Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» ОСОБА_1 із клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року у справі №607/8807/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32021210000000006 від 25 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 204 КК України, на вилучені вході обшуку розчинник Сольвентол в кількості 515 кг, який знаходиться у цистерні № 5; розчинник Сольвентол у кількості 33 472 кг, який знаходиться у цистерні № 7; біоетанол в кількості 3197,96 дал, який знаходиться у цистерні № 2.

В обґрунтування клопотання заявник - в.о. директора Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» ОСОБА_1 вказав на те, що 21 травня 2021 року слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області розглянув клопотання старшого слідчого з ОВС 10го ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області капітана податкової міліції А. П. Гримала, погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Тернопільської обласної прокуратури B. C. Вільчинським, наклав арешт на майно та документи ДП «Зарубинський спиртовий завод», у тому числі на розчинник Сольвентол в кількості 515 кг, який знаходиться у цистерні № 5 та у кількості 33 472 кг, який знаходиться у цистерні №7, біетанол в кількості 3197,96 дал, який знаходиться у цистерні № 2. Підставою накладення арешту на вказане майно є збереження речових доказів, а також проведення необхідних судових експертиз.

Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексного товарознавчого дослідження та дослідження спиртовмісних сумішей від 07 липня 2021 року №18593/21-34/19108/21-53 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). здійсненого за клопотанням ДП «ЗАРУБИНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД», речовина - «розчинник універсальний органічний «Сольвентол» за визначеним показниками відповідає вимогам ТУ У 20.3-40687308-001:2017» Poзчинник універсальний органічний «Сольвентол» та не входить до переліку підакцизних товарів.

Окрім цього заявник вказав, що з копії супровідного листа, адресованого директору Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», про проведення додаткової експертизи матеріалів, речовин та виробів, вбачається, що підставою проведення повторної експертизи є постанова від 09 листопада 2021 року. Однак, постанова про призначення повторної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів слідчого слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області лейтенанта юстиції Степана Онищука винесена 05 листопада 2021 року. Таким чином, заявник вважає недоведеним факт призначення повторної експертизи речовини Біоетанолу, адресованого директору Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса» згідно постанови про призначення повторної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів слідчого слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області лейтенанта юстиції Степана Онищука від 05 листопада 2021 року, так як в матеріалах справи відсутні докази звернення до експертної установи.

Заявник зазначив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває протягом значного часу і з моменту проведення обшуку та вилучення з володіння ДП «Зарубинський спиртовий завод» майна, минуло дев`ять місяців. Завод єдиний з об`єктів промисловості у селі, що забезпечує роботою понад 100 родин місцевих мешканців і є чи не єдиним джерелом доходу для таких сімей. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Ракетних обстрілів зазнають, у тому чисті, і західні області України. З метою відвернення небезпеки для життя та здоров`я працівників підприємства, виробничу діяльність ДП «Зарубинський спиртовий завод» тимчасово припинив. Разом з тим, на території заводу зберігається майно - вибухонебезпечні речовини Біоетанол та Розчинник універсальний органічний «Сольвентол», на які накладено арешт. У підприємства на сьогоднішній день відсутні належні трудові та матеріальні ресурси для збереження цілісності арештованого майна та належної охорони від можливих протиправних дій диверсійних груп країни окупанта. Разом з тим, розуміючи свою значимість у поповненні бюджету з метою забезпечення стабільного фінансування Збройних сил України, за рахунок зокрема сплати військового збору та інших податків, при зупиненні виробничої діяльності підприємства, виконання таких завдань є неможливим. Проте скасування арешту на вилучені в ході обшуку розчинник Сольвентол та Біоетанол» надасть ДП «Зарубинський спиртовий завод» можливість як законному власнику майна його реалізувати та за отримані кошти виконати свій податковий обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань та зобов`язань зі сплати обов`язкових платежів, у тому числі до настання термінів сплати.

Прокурор відділу обласної прокуратури Вільчинський В. подав слідчому судді заяву, у якій вказав, що сторона обвинувачення не заперечує щодо скасування арешту згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 21 травня 2021 року на розчин сольвентолу в кількості 515 кг, який знаходиться в цистерні № 5 та розчину сольвентолу в кількості 33472 кг, який знаходиться в цистерні № 7, оскільки по даному речовому доказу проведено експертне дослідження та згідно висновку № 17457/21-34/20397/21-53/27941-27943/21-34/27944-27946/21-53 від 01 вересня 2021 року розчинник відповідає вимогам ТУ У 20.3-40687308-001:2017. Окрім того, розчинник сольвентол не відноситься до підакцизних товарів та не є предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК України. Водночас, на даний час відсутні підстави для скасування арешту з біоетанолу в кількості 3197,96 дал, по якому на даний час триває експертне дослідження та який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні як предмет кримінального правопорушення.

В судовому засіданні заявник в.о. директора Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» ОСОБА_1 та адвокат Денис А. І., який діє в інтересах державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод», подане клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав у ньому наведених.

Прокурор Вільчинський В. С. в судовому засіданні не заперечив щодо скасування арешту на розчин сольвентолу в кількості 515 кг, який знаходиться в цистерні № 5 та розчину сольвентолу в кількості 33472 кг, який знаходиться в цистерні № 7. Щодо скасування арешту з біоетанолу в кількості 3197,96 дал заперечив, оскільки на даний час щодо нього триває експертне дослідження та він визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Так, вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, в умовах реалізації учасниками кримінального провадження конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею мають бути встановленіі фактичні дані для висновку про відсутність у провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.

Як зазначалося вище, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 21 травня 2021 року (справа № 607/8807/21, провадження №1-кс/607/2852/2021) у кримінальному провадженні №32021210000000006 від 25 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 204 КК України, накладено арешт з поміж іншого на - розчин сольвентолу в кількості 515 кг, який знаходиться у цистерні № 5, яка опечатана бирками № 1 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчих; розчин сольвентолу у кількості 33 472 кг, який знаходиться у цистерні № 7, яка опечатана бирками № 2 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчих; біоетанол в кількості 3197,96 дал, який знаходиться у цистерні № 2, яка опечатана бирками № 3 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчих.

Як вбачається із змісту вказаної ухвали арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно договору № 231219-01 про передачу у користування технічних умов від 23 грудня 2019 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Біопативно-енергетична компанія» (далі - власник) та державним підприємством «Зарубинський спиртовий завод» (далі - користувач), власник передає користувачеві у строкове платне користування технічні умови - ТУ У 20.3-40687308-001:2017 РОЗЧИННИК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ОРГАНІЧНИЙ «СОЛЬВЕНТОЛ», а користувач приймає технічні умови у користування та зобов`язується оплатити винагороду (роялті) за користування технічними умовами. Із додаткової угоди № 1 від 23 грудня 2020 вбачається, що договір діє до 31 грудня 2023 року включно.

Як вбачається із висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексного товарознавчого дослідження та дослідження спиртовмісних сумішей № 18593/21-34/19108/21-53 від 07 липня 2021 року, наданий на дослідження розчинник універсальний органічний «сольвентол» не входить до переліку підакцизних товарів.

05 листопада 2021 року слідчим слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області лейтенантом поліції Онищуком С. Б. призначено повторну судову експертизу матеріалів. речовин та виробів щодо біоетанолу. Виконання експертизи доручено експертам Національного наукового інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу вимог ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне володіння належним йому майном, що буде суперечити загальним засадам права власності, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отож, враховуючи, що на даний час щодо розчину сольвентолу в кількості 515 кг, який знаходиться в цистерні № 5 та розчину сольвентолу в кількості 33472 кг, який знаходиться в цистерні № 7 проведено експертне дослідження та згідно висновку № 17457/21-34/20397/21-53/27941-27943/21-34/27944-27946/21-53 від 01 вересня 2021 року, згідно якого розчинник відповідає вимогам ТУ У 20.3-40687308-001:201 7 та не відноситься до підакцизних товарів та не є предметом злочину, що вбачається із заяви прокурора відділу обласної прокуратури Вільчинського В., слідчий суддя доходить висновку про досягнення мети застосованого арешту щодо вказаного майна та про відсутність потреби в подальшому накладенні арешту на розчин сольвентолу в кількості 515 кг, який знаходиться у цистерні № 5, яка опечатана бирками № 1 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчого; розчин сольвентолу в кількості 33 472 кг, який знаходиться у цистерні № 7, яка опечатана бирками № 2 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчого.

Щодо біоетанолу в кількості 3197,96 дал, який знаходиться у цистерні № 2, слідчим суддею встановлено, що на даний час щодо цієї рідини здійснюється експертне дослідження, яке було призначене слідчим слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області лейтенантом поліції Онищуком С. Б. 05 листопада 2021 року, а тому відсутні підстави для скасування арешту із даного майна.

Відтак, з огляду на встановлене, клопотання про скасування арешту майна (частково) слід задовольнити частково, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року у справі №607/8807/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32021210000000006 від 25 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 204 КК України, на розчин сольвентолу в кількості 515 кг, який знаходиться у цистерні № 5, яка опечатана бирками № 1 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчого; розчин сольвентолу в кількості 33 472 кг, який знаходиться у цистерні № 7, яка опечатана бирками № 2 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання в.о. директора Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» ОСОБА_1 про скасування арешту майна (частково), накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року у справі №607/8807/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32021210000000006 від 25 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 204 КК України - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року у справі №607/8807/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32021210000000006 від 25 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 204 КК України, на розчин сольвентолу в кількості 515 кг, який знаходиться у цистерні № 5, яка опечатана бирками № 1 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчого; розчин сольвентолу в кількості 33 472 кг, який знаходиться у цистерні № 7, яка опечатана бирками № 2 з підписами понятих, учасників слідчої дії та слідчого.

У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 12 березня 2022 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області О. Я. Герчаківська