Ухвала суду № 103651844, 10.03.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.03.2022 Справа № 534/18/17 Справа № 534/18/17

Провадження № 1кп/554/39/2022

У Х В А Л А

10 березня 2022 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді - Січиокно Т.О.,

суддів - Савченка А.Г., Микитенка В.М.,

за участю секретаря - Микитенко І.А.,

прокурора - Живила В.Я.,

представника потерпілої - Шамшуріна Ю.В.,

захисників - Костенка В.О., Громової Т.Ю., Матвієнка С.М., Білухи А.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому, судовому засіданні, у залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170080001545 від 07.12.2015 року та 12016170000000179 від 29.03.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Чернівці, одружений, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого

-27.02.1974 Ленінським міським судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 101, 42 КК УРСР до 6 років позбавлення волі;

-26.08.1981 Туровським НС Тюменської області за ст. 140 КК УРСР до 2 років позбавлення волі;

-28.09.1992 Комсомольським міським судом за ч.2 ст. 144 КК України, провадження закрито за ст.7 КПК України;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п. 11,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.121, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 31.10.2005 Красноармійським районним судом Донецької області за ч.1 ст.289 КК України іспитовий термін строком 3 роки,

- 19.10.2011 року Красноармійським районним судом Донецької області за ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України позбавлення волі на строк 11 років 6 місяців;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.11, 12 ч.2 ст115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.121, ч.4 ст.189 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Родинське, Донецької області, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого

¦27.04.2016 року Комсомольським районним судом Полтавської області,за ч.1 ст.263 КК України, іспитовий термін строком 1 рік

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, п.п.11,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.121, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Тірасполь, Молдова, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого:

- 09.06.2003 Комсомольським районним судом Полтавської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.309 КК України позбавлення волі на 5 років 6 місяців,

- 01.12.2010 Комсомольським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 років, іспитовий термін на 1 рік;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, п.п.11,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.121, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Димитров, Донецької області, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше судимого,

- 11.12.2001 року Димитровським районним судом

Донецької області за ч.1 ст.309 КК України,

- 20.05.2004 року Димитровським районним судом

Донецької області за ч.2 ст.186 КК України, позбавлення волі строком на 6 років,

- 27.10.2009 року Димитровським районним судом Донецької області за ч.2 ст.309 КК України, позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, п.п.11,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.121 КК України,

У С Т А Н О В И В:

згідно з обвинувальними актами обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство двох людей або більше осіб, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині; у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинене організованою групою; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодженням чи знищенням їхнього майна (вимагання), вчиненому організованою групою.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, тобто в умисному пошкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинене організованою групою; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому повторно у складі організованої групи; в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ще на 2 місяці, яке мотивоване тим, що на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені в ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ті можуть ухилитися від суду, так як не працюють, не мають міцних соціальних зв`язків, раніше судимі, зможуть впливати на свідків та потерпілих в цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити їхньої належної процесуальної поведінки.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 ще на 2 місяці, яке мотивоване тим, що останній може незаконно впливати на потерпілого, свідків, які ще не допитані в суді, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, непрацевлаштований, не має постійного джерела доходу, є особою раніше судимою за вчинення тяжкого корисливого злочина.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подані ним клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора з посиланням на відсутність ризиків для цього, просили обрати стосовно нього інший більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник не заперечували проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник не заперечували проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Виходячи з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою можу бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої поваги.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, він непрацевлаштований, відсутні дані про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, раніше судимий, а тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки, що вказує на наявність ризиків для продовження ним злочинної діяльності та ухилення від суду.

При тому сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, на думку суду, не може відмінити або змінити наявність ризиків настільки, щоб зникла суспільна небезпечність вчинених ним суспільно - небезпечних діянь і особи обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 слід задовольнити.

З цих же підстав суд продовжує строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки останній належним чином виконує покладені на нього обов`язки.

Вирішуючи питання стосовно продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 має враховуватись практика Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка є джерелом права в Україні.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року констатовано порушення вимог п.3 ст.5 Конвенції, оскільки національні суди продовжували тримання під вартою, посилаючись в основному на тяжкість вчиненого злочину та використовували стереотипні формулювання без розгляду конкретних обставин справи.

Відповідно рішення у справі «Пічугін проти України» від 23.10.2012 року, ЄСПЛ констатував порушення Конвенції через невмотивованість у рішення суду продовження існування ризиків втечі обвинуваченого і чи виправдовують вони позбавлення волі протягом усього часу кримінального провадження.

Статтею 179 КПК України визначено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч.1).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше

кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

22.07.20216 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави застосовано стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із 22 липня 2016 року. Починаючи з цього часу, який склав 5 років 6 місяців, останній утримується в Полтавському слідчому ізоляторі № 23. На теперішній час суд закінчив з`ясування обставин справи та дослідження доказів і перейшов до судових дебатів, тобто в справі допитано всіх свідків, потерпілих, досліджено письмові докази, що виключає наявність ризику у вигляді незаконного впливу на свідків та потерпілих.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м.Горішні плавні Полтавської області, підтримує соціальні соціальні зв`язки з батьком. Через неодноразову зміну складів суду з розгляду даного кримінального провадження розумність строку суттєво порушена, а сама лише тяжкість інкримінованого особі кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання її під вартою.

За ч.1 ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав на даній стадії кримінального провадження для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та ризики, визначені ст.177 КПК України прокурором з цих підстав необґрунтовані. Разом із цим, продовжують існувати ризики, пов`язані із ухиленням обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому суд приходить до висновку про зміну йому запобіжного заходу із тримання під ватрою на особисте зобов`язання, із покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст.177,178,183, 194, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 на 2 місяці, а саме по 08 травня 2022 року (включно).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на визначений час доби, строком на 2 місяці, а саме по 08 травня 2022 року (включно) та покласти на нього такі обов`язки:

1) у визначений час доби із 19 години по 7 годину наступної доби знаходитися за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_8 ;

2) за першою вимогою прибувати до суду згідно телефонного та / або поштового виклику;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утриматися від спілкування з потерпілими в даному кримінальному провадженні, а також свідками (окрім близьких родичів та членів сім`ї), зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування;

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 на 2 місяці - відмовити.

Змінити запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 із тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням на нього таких обов`язків:

1) за першою вимогою прибувати до суду згідно телефонного та / або поштового виклику;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти негайно.

Виконання ухвали в частині контролю домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_3 покласти на Полтавський РУП ГУНП в Полтавській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Судді:

Т.О. Січиокно А.Г. Савченко В.М. Микитенко

Повен текст ухвали виготовлено та проголошено судом 10 березня 2022 року.

о 15 годині 40 хвилин