Рішення № 103650656, 22.02.2022, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/897/21

Провадження № 2/630/29/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Медведєвої Я.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу № 630/897/21 (провадження № 2/630/29/22) за позовною заявою від 21 вересня 2021 року, поданою ОСОБА_5 - представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 лютого 2012 року в розмірі 8465,61 грн. та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_5 вказувала, що з ОСОБА_6 28 лютого 2012 року був укладений кредитний договір без номеру (далі за текстом - Кредитний договір). За цим договором ОСОБА_6 був наданий кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак відповідачем ОСОБА_6 зобов`язання за Кредитним договором порушувались, внаслідок чого виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 8465,61 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_6 помер, та після його смерті спадщину прийняли його дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_2 .. Позивачем 14 серпня 2020 року була направлена претензія кредитора до нотаріальної контори, та 23 вересня 2020 року отримана відповідь. На даний момент спадкоємцями ОСОБА_6 борг не погашений, саме тому позивач був змушений звернутися з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а також заслуховує усні пояснення сторін та показання свідків.

13 грудня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимоги позивача не визнавали, вважаючи їх необґрунтованими, та просили в задоволенні позову відмовити, посилаючись на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 08 квітня 2015 року (у справі №6-33цс15), постанові Верховного Суду від 11 березня 2019 року (у справі №759/12484/15-ц), та постанові від 18 вересня 2019 року (у справі №640/6274/16-ц). Відповідачі зауважували, що позивач АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» позбавлений права вимоги до спадкоємців померлого ОСОБА_6 у зв`язку із пропуском строку пред`явлення вимог відповідно до положень ст. 1281 ЦК України, крім того у зв`язку із неотриманням від спадкодавця - ОСОБА_6 у спадщину жодного майна відповідачі не набула статусу спадкоємців і, як наслідок, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутній обов`язок задовольняти вимоги АТ КБ «ПРИВАТ БАНК». Також на думку відповідачів позивачем не надано доказів наявності спадкового майна, його обсягу та вартості.

Також 17 січня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача ОСОБА_7 вказувала, що до Єдиної клієнтської Бази 06 вересня 2019 року був доданий документ стосовно смерті позичальника ОСОБА_6 та відповідно до копії листа Харківської районної державної нотаріальної контори від 19 серпня 2020 року за №624/02-14/П претензію кредитора від 16 липня 2020 року було прийнято та заведено спадкову справу за №138П/2020. Тому банк своєчасно з огляду на вимоги ст.1281 ЦК України заявив претензійні вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_6 .. Згодом Банк направив 28 травня 2021 року дві претензії кредитора від 29 квітня 2021 року на адресу спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Тобто представник позивача вважає, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні забов`язання померлого позичальник, при цьому вона зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на спадщину. Також у відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що успадковане майно та звичайні побутові речі як спадок, які залишилися в родині після смерті позичальника, вартують не менше ціни позову. Крім того, у відповіді на відзив зазначено, що оскільки банк дізнався про смерть позичальника не одразу, а тільки 06 вересня 2019 року, то в розрахунку заборгованості вбачається продовження нарахувань заборгованості до 06 вересня 2019 року, а одразу після отримання інформації по смерть ОСОБА_6 банк зупинив нарахування заборгованості. Стосовно кола спадкоємців, то на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем за однією адресою були зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Таким чином, на думку представника позивача, банк належним чином виконав вимоги законодавства, а тому вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Листопадський А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, проте її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнавала повністю та просила суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що донька спадкодавця ОСОБА_2 своєчасно повідомила позивача про смерть свого батька, а також посилаючись на відсутність доказів наявності спадкового майна, його обсягу та вартості.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнавала повністю та просила суд відмовити в його задоволенні, пояснила суду, що після смерті батька вона в січні 2019 року повідомила позивача про факт смерті позичальника та надала свідоцтво про смерть. Однак, на її телефон надійшло SMS повідомлення про наявність боргу, а тому вона вдруге надала позивачу свідоцтво про смерть свого батька. Також на її поштову адресу надійшов лист про наявність боргу, тому вона була змушена втретє надати позивачу свідоцтво про смерть.

В судовому засіданні, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступне.

Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», і ОСОБА_6 28 лютого 2012 року був укладений Договір про надання банківських послуг, який складається з таких документів: Анкети-заяви, Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів Банку. З усіма документами, які складають Договір про надання банківських послуг, ОСОБА_6 ознайомився до його укладення, тобто до підписання Анкети-заяви від 28 лютого 2012 року, про що прямо вказано в тексті цього документу, та відповідно підтверджується його власноручним підписом в Анкеті-заяві.

За укладеним договором ОСОБА_6 були надані кредитні кошти у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак позивальник ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 11 січня 2019 року відділом державної РАЦС по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області. На день смерті позичальника ОСОБА_6 його заборгованість перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» становила 8465,61 грн., що підтверджується розрахунками, складеними позивачем станом на 02 серпня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З наданих інформаційних довідок відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області від 03 листопада 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 16 листопада 2006 року по даний час, а ОСОБА_3 за вказаною адресою зареєстрована з 21 грудня 1999 року.

Так, на запит суду була витребувана копія спадкової справи №138П/2020, з якої вбачається, що вона була відкрита державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори 19 серпня 2020 року на підставі претензії кредитора АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» до спадкоємців ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Інших заяв про прийняття чи про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 спадкова справа №138П/2020 не містить, свідоцтва про право на спадщину в цій справі нікому не видавались.

В шестимісячний строк після смерті ОСОБА_6 , тобто з 29 грудня 2018 року по 29 червня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заяви про відмову від спадщини після смерті спадкодавця в нотаріальному порядку не подали, тому суд вважає ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 ..

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. 1218, 1231 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Зазначена правова позиція викладена в постанові ВСУ від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, а також в постанові ВС/КЦС від 11 березня 2019 року у справі № 759/12484/15-ц

Відповідно до ч. 3 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» виконав вимоги ст. 1281 ЦК України, оскільки звернувся 16 липня 2020 року до нотаріальної контори із претензією до спадкоємців ОСОБА_6 , в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подавали до АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацію про прийняття ними спадщини після померлого ОСОБА_6 ..

Тому суд виходить з того, що позивач не знав і не міг знати про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 ..

Однак при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц ( провадження № 61-2935св18).

Перевіряючи дійсний обсяг спадкового майна після смерті боржника ОСОБА_6 , яке повинно було увійти до складу спадщини, суд дійшов висновку про відсутність майнових прав після смерті ОСОБА_6 на підставі наведених нижче доказів.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №288692922 від 06 грудня 2021 року, сформованої на запит суду, інформація щодо права власності ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрі відсутня.

А як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №288693318 від 06 грудня 2021 року за ОСОБА_6 , ідентифікуючі відомості про особу якого не вказані, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Однак відповідно до копії довідки КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» №63 від 11 лютого 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Люботин Харківської області, ідентифікаційний № НОМЕР_2 , не є власником квартири АДРЕСА_2 .

Будь-які інші докази, які б свідчили про одержання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкового майна у спадщину після смерті ОСОБА_6 серед матеріалів справи відсутні.

В той же час позивач мав процесуальну можливість подати до суду у встановлений законом строк та у встановленій законом формі клопотання про витребування додаткових доказів, однак, представники позивача АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» не скористалися в повній мірі своїми процесуальними правами.

Тому суд був позбавлений можливості з`ясувати додаткову інформацію щодо можливого існування іншого майна в тому числі рухомого, яке належало померлому спадкодавцю ОСОБА_6 ..

Тому з огляду на викладене вище, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1261, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, ст. 10-13, 81, 141, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ № 14360570, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28 лютого 2022 року.

Суддя О. О. Малихін