Рішення № 103647946, 12.03.2022, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/784/21

Провадження № 2-а/162/5/2022

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2022 року смт Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспортіпро визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позов ОСОБА_1 надійшов до суду 20 грудня 2021 року.

Ухвалою судді від 22 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків: подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 05 січня 2022 року визнано поважними причини пропуску звернення позивача з цим позовом до суду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі.

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено примусове стягнення на підставі оскаржуваної постанови.

Представником відповідача Лебєдєвою Т.О. 21 січня 2022 року подано відзив на позовну заяву з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Розгляд справи відкладався: у зв`язку з хворобою головуючого, за клопотанням позивача тощо.

Справу по суті розглянуто 12 березня 2022 року.

2.1. Стислий виклад позиції позивача у позовній заяві.

ОСОБА_1 вважає протиправною та просить скасувати із закриттям провадження у справі постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни серії ВМ № 00001673 від 29 листопада 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням штрафу у розмірі 51000 гривень за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР): рух транспортного засобу «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що належні йому вантажний автомобіль «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом «Stas», реєстраційний номер НОМЕР_2 , він передав в оренду ОСОБА_2 . За викладених в оскаржуваній постанові обставин щодо часу та місця він вказаними транспортними засобами не користувався, а отже, проступку не вчиняв.

Відповідно до товарно-супровідних документів ОСОБА_2 перевозив брухт чорних металів з тарою 15180 кг, брутто 39400 кг, нетто 24220 кг. Тобто загальна маса транспортного засобу не перевищувала вагових параметрів, визначених у пункті 22.5 ПДР.

Оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на вказаній ділянці дороги, тобто незрозуміло від яких показників маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваної постанови. У ній відсутня інформація про марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу, та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія тип, повна маса, транспортного засобу, розподіл навантаження між осями, фактична міжосьова відстань, фактична шинність ( кількість коліс) на осі тощо.

Крім цього, в оскаржуваній постанові допущено арифметичні помилки відсоткового співвідношення перевищення загальної маси транспортного засобу відповідно до пункту 22.5 ПДР, а її зміст не відповідає вимогам закону.

Також у позивача викликають сумніви щодо коректної роботи приладу для автоматичного зважування транспортних засобів на 62 км + 879 м автодороги М-07 «Київ - Ковель - Ягодин», оскільки показники вагових параметрів під час зважування на пунктах навантаження та розвантаження суттєво різняться з відомостями, зазначеними в оскаржуваній постанові. По маршруту, яким рухався транспортний засіб із міста Луцьк у місто Дніпро, знаходяться ще декілька комплексів системи зважування транспортних засобів у русі, жоден з яких не зафіксував будь-яких порушень вагових параметрів.

2.2. Пояснення позивача у судовому засіданні.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що з листопада 2019 року автомобілем «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом «Stas», реєстраційний номер НОМЕР_2 , користується його брат ОСОБА_2 . Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням разом з`явитися у сервісний центр МВС з метою внесення відомостей про належного користувача зазначених автомобіля та напівпричепа, однак той відмовлявся.

3. Стислий виклад позиції відповідача у відзиві на позов.

Старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. 27 листопада 2021 року розглянуто відомості інформаційного файлу, створеного системою технічного засобу WiM 6.6, а також інформацію Єдиного реєстру транспортних засобів на предмет чинного користувача транспортного засобу «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Встановлено, що відповідальна особа допустила рух зазначеного транспортного засобу на 62 км + 879 м автодороги М-07 «Київ - Ковель - Ягодин» із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: загальної маси транспортного засобу на 36,4 % (20,633 тонни), за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Суб`єктом відповідальності за правопорушення за статтею 132-1 КУпАП, які зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. На момент фіксації правопорушення автомобіль «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праві власності зареєстровано за позивачем. При цьому, немає значення факт передачі зазначеного транспортного засобу іншим особам, адже позивач не виконав свого обов`язку про внесення відомостей про зміну користувача транспортного засобу у Єдиному реєстрі транспортних засобів.

Представник відповідача вважає надуманими доводи позивача щодо приладу для автоматичного зважування транспортних засобів. Вимірювальне обладнання автоматичного технічного засобу WiM 6.6 пройшло необхідні сертифікацію та випробування. Технічні можливості приладу дозволяють провести точне вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу та визначити відсоток перевищення загальної маси автомобіля автоматично, без механічного втручання. Факт, що інші прилади не зафіксували перевищення, вказує на зміну вагових параметрів транспортного засобу по маршруту його руху. Товарно-супровідні документи беззаперечно не доводять факту довантаження чи розвантаження автомобіля на інших ділянках дороги.

Математичні розрахунки позивача щодо відсотку перевищення загальної маси транспортного засобу на нормативно дозволене навантаження відповідно до пункту 22.5 ПДР є помилковими, оскільки 40 тонн - це нормативно допустиме навантаження загальної маси автомобіля, в той час як 100 % перевантаження - це 80 тонн.

Оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства щодо її змісту.

Враховуючи наведене у сукупності, представник відповідача вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до постанови старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. серії ВМ № 00001673 від 29 листопада 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 51000 гривень. Із змісту постанови слідує, що 27 листопада 2021 року о 20 годині 46 хвилин на 62 км + 879 м автодороги М-07 «Київ - Ковель - Ягодин» зафіксовано транспортний засіб «DAF XF 105.410». Відповідальна особа допустила рух вказаного транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: загальної маси транспортного засобу на 36,4 % (20,633 тонн). Оскаржувана постанова містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, посилання на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (а.с. 19).

Згідно із свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з масою без навантаження 8082 кг, повною масою - 20500 кг, спеціалізованого напівпричепа «Stas», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з масою без навантаження 7290 кг, повною масою - 36000 кг (а.с. 20).

Відповідно до договору оренди від 23 листопада 2019 року вказані транспортні засоби фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав в оренду підприємцю ОСОБА_2 (а.с. 21-24).

З наданих позивачем товарно-супровідних документів слідує, що перевізник ОСОБА_2 на замовлення ТОВ «Металок» із міста Луцьк у місто Дніпро перевозив брухт чорних металів з тарою 15180 кг, брутто 39400 кг, нетто 24220 кг. Дата навантаження: 26 листопада 2021 року, розвантаження: 28 листопада 2021 року (а.с. 25, 26).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований як підприємець з основним видом економічної діяльності: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (а.с. 29).

З наданих відповідачем фототаблиць слідує, що прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі (WiM 6.6) зафіксував рух автомобіля «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом (а.с. 70, 71, 73).

Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі (WiM 6.6), розміщений на 62 км + 879 м автодороги М-07 «Київ - Ковель - Ягодин», пройшов сертифікацію та повірку (а.с. 76-80).

У відповідь на запит суду територіальний сервісний центр МВС повідомив про відсутність у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформації щодо належних користувачів автомобіля «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціалізованого напівпричепа «Stas», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 87, 90).

Управління патрульної поліції у Волинській області повідомило суд про те, що дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу з 26 по 28 листопада 2021 року з міста Луцьк у місто Дніпро ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Металок» не видавався (а.с. 86, 91).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що за викладених в оскаржуваній постанові обставин щодо часу та місця він перевозив брухт чорних металів автомобілем «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричепом «Stas», реєстраційний номер НОМЕР_2 . По маршруту з міста Луцьк і місто Дніпро наявні декілька приладів для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, свідку не зрозуміло чому перевантаження зафіксував лише один з них. ОСОБА_2 визнав, що з часу передачі йому транспортних засобів в оренду ОСОБА_1 неодноразово пропонував йому з`явитися у сервісний центр для реєстрації права користування, однак свідку не виходило через постійну зайнятість.

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина друга статті 132-1 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Згідно з частинами першою, другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пункт 22.5 ПДР, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 14 листопада 2018 року (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Порядку підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування.

Згідно з пунктами 21-23 Порядку внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача. До сервісного центру МВС подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 1; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; 3) власником транспортного засобу та належним користувачем: документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи; довідка про реєстрацію місця проживання - у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, відомостей про зареєстроване місце проживання на території України; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту); відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); документи, що підтверджують повноваження представника - у разі подачі документів уповноваженим представником; 4) посвідчення водія належного користувача, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, що зазначений у заяві, - якщо право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється також через: 1) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із застосуванням кваліфікованого електронного підпису власника транспортного засобу та належного користувача; 2) Єдиний державний вебпортал електронних послуг, шляхом заповнення електронної заяви у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, передбачених додатком 1, із застосуванням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, електронних підписів або кваліфікованих електронних підписів власника транспортного засобу та належного користувача.

Згідно із свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціалізованого напівпричепа «Stas», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до договору оренди від 23 листопада 2019 року користувачем вказаних транспортних засобів є ОСОБА_2 .

В суді встановлено, що за викладених в оскаржуваній постанові обставин щодо часу та місця автомобілем «DAF XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Stas», реєстраційний номер НОМЕР_2 , керував ОСОБА_2 , який виконував замовлення ТОВ «Металок» на перевезення металобрухту.

Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється, зокрема, у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

З показань свідка ОСОБА_2 також слідує, що ОСОБА_1 пропонував йому з`явитися у сервісний центр МВС та внести дані про належного користувача транспортними засобами відповідно до договору оренди, однак через зайнятість свідка цього зроблено не було.

За таких обставин ОСОБА_1 не може нести відповідальність за дії підприємця-орендаря, який користувався транспортним засобом та не вчинив необхідних дій для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача.

Отже, в діях ОСОБА_1 відсутня винуватість (свідомий умисний або необережний вольовий акт протиправної поведінки) як невід`ємна ознака адміністративного проступку.

Таким чином, позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив 454 гривні судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України вказані витрати необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспортіпро визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни серії ВМ № 00001673 від 29 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляції безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Найменування відповідача: Державна служба України з безпеки на транспорті(01135, місто Київ, проспект Перемоги, 14; ЄДРПОУ 39816845);

Суддя В.Д. Глинянчук