Ухвала суду № 103647123, 01.03.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2079/16-ц

Провадження № 4-с/307/1/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , де заінтересована особа: старший державний виконавець Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук О.І. на постанову про арешт майна боржника від 13 квітня 2018 року.

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову старшого державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук Олесі Іванівни від 13 квітня 2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 52157407.

Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Тячівському відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження ВП № 52157407 по виконанню виконавчого листа № 307/2079/16-ц від 08 вересня 2016 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області про збільшення розміру аліментів стягнутих за рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2012 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , мешканки АДРЕСА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 800 гривень щомісячно до її повноліття. 13 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Оліферчук О.І. було винесено постанову про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 , в зв`язку з чим, він обмежений у користуванні та розпорядженні своїм майном. Крім цього, зазначає, що він змушений постійно виїзджати на сезонні роботи за межі України, позаяк має утриманні неповнолітніх дітей та двох престарілих батьків, до того ж батько являється інвалідом 2-ої групи. Аліменти на утримання неповнолітньої доньки сплачує регулярно шляхом переказу коштів поштовим зв`язком, що підтверджується відповідними квитанціями. Також вказує, що про наявність рішення суду про збільшення розміру стягнення аліментів та постанови виконавця про накладення арешту на майно у зв`язку з наявністю заборгованісті щодо виконання даного рішення він дізнався тільки у липні 2021 року, а тому він відразу погасив заборгованість по сплаті аліментів у сумі 40 000,00 гривень. На даний час заборгованості по сплаті аліментів він немає, що підтверджується письмовою відповіддю ДВС. Просить постанову старшого державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук Олесі Іванівни від 13 квітня 2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 52157407 скасувати.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2022 року визнано поважною причину пропуску десятиденного строку звернення до суду із даною скаргою та поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із скаргою на постанову старшого державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук Олесі Іванівни від 13 квітня 2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 52157407 та відкрито провадження скаргою ОСОБА_1 , де заінтересована особа: старший державний виконавець Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук О.І. на постанову про арешт майна боржника від 13 квітня 2018 року.

Представник скаржника - боржника ОСОБА_1 - адвокат Панфілов П.Г. в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримав та, посилаючись на обставини зазначені в скарзі, просить скаргу задовольнити.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, позаяк подала суду заяву, в якій просить вказану скаргу розглянути у її відсутності та в заяві зазначила, що не заперечує щодо задоволення вимог скарги.

Представник Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився повторно, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причину своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ч. 2 ст. 450 ЦПК України скаргу розглянув у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області у цивільній справі № 307/2079/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини позов задоволено та збільшено розмір стягуваних рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2012 року аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 800 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.

30 серпня 2016 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 307/2079/16-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який звернуто стягувачем до виконання до Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ).

Постановою старшого державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук Олесі Іванівни про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 52157407 накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві особистої власності боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Згідно листа Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) за № 38005/19.9-38 від 26 листопада 2021 року встановлено, що заборгованості по сплаті аліментів з виконання виконавчого листа № 307/2079/16-ц від 08 вересня 2016 року станом на 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 немає (а.с.9).

Також листом Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) за № 29.9-38/40724 від 08 грудня 2021 року повідомлено, що заборгованості по сплаті аліментів з виконання виконавчого листа № 307/2079/16-ц від 08 вересня 2016 року станом на 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 немає, однак, відсутня можливість виконання даного рішення суду в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника як забезпечення реального виконання рішення суду, а тому зняття виконавцем арешту з усього майна боржника є неможливим.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до п. 7 частини 4, частини 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При розгляді даної скарги суд враховує ті обставини, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження ВП № 52157407, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження.

Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно ОСОБА_1 як боржника було накладено арешт, який не було скасовано виконавцем після погашення боржником ОСОБА_1 заборгованості із сплати періодичних платежів у вигляді аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , чим порушується його право власності та внаслідок чого він позбавлений в повній мірі користуватись та розпоряджатись майном на власний розсуд. Арешт на майно ОСОБА_1 був накладений в рамках примусового виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області № 307/2079/16-ц про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, заборгованість боржника перед стягувачем ОСОБА_2 у даному виконавчому провадженні відсутня, про що свідчить лист начальника відділу ДВС Токаря А.В. та надана суду стягувачем ОСОБА_2 заява про відсутність боргових претензій до боржника ОСОБА_1 .

Факт обтяження власності ОСОБА_1 є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.

Відсутність заборгованості із сплати періодичних платежів - аліментів свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, а тому, на думку суду, є підставою для скасування постанови старшого державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук Олесі Іванівни від 13 квітня 2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 52157407.

Судові витрати покласти на скаржника ОСОБА_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 259-261, 272, 447-453 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Оліферчук Олесі Іванівни від 13 квітня 2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 52157407 скасувати.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (складання).

Повний текст ухвали складено 09 березня 2022 року.

Головуюча: Сойма М.М.