Рішення № 10364693, 21.06.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р. Справа № 6/38

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент»в особі його філії –Пасічнянського кар’єру нерудних копалин «Нерудник», с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області,

до Малого приватного підприємства «Яніс»

про стягнення 71273,02 грн. заборгованості, інфляційних та річних

за участю представників сторін:

від позивача –Білоус С. В., довіреність від 25.05.2010 № 16/557;

від відповідача –не з’явився,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківсьцемент», с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, в особі його філії –Пасічнянського кар’єру нерудних копалин «Нерудник», с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області, – звернулося з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Яніс», м. Чернівці, про стягнення 71273,02 грн. заборгованості, інфляційних та річних за несвоєчасну сплату вартості отриманого щебеню.

Позов обґрунтовується тим, що у 2009 році за доданими до позову видатковими накладними в кількості 21 шт. позивач відвантажив відповідачеві щебінь загальною вартістю 321045,64 грн., який з урахуванням плати позивача за оренду належних відповідачеві транспортних засобів в сумі 13947,34 грн. та зустрічної поставки дизпалива на суму 9394,49 грн. оплачений частково, тільки в сумі 252214,68 грн. Претензія позивача від 16.07.2009 про повну оплату отриманої продукції відповідачем задоволена лише частково, внаслідок чого станом на день подання позову за відповідачем рахується заборгованість в розмірі суми позову, в тому числі борг в сумі 68830,96 грн., інфляційні в сумі 1927,25 грн. та 3 % річних в сумі 514,81 грн.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судовому засіданні не забезпечив, про причини його неявки суд не повідомив та відзиву на позов не надав. Вказані обставини не є перешкодою для розгляду справи без присутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, який позов підтримала у повному обсязі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.

Судом встановлено, що в травні-серпні 2009 року позивач без попереднього укладення відповідного договору з відповідачем за доданими до позову видатковими накладними в кількості 21 шт. відвантажив відповідачеві щебінь загальною вартістю 321045,64 грн., який був оплачений частково.

Водночас у минулому році позивач орендував у відповідача транспортні засоби, плата за оренду яких в сумі 13947,34 грн. була зарахована як часткове погашення боргу відповідача за відвантажений щебінь. Крім того, в серпні 2009 року в рахунок погашення боргу відповідач надав позивачу дизпаливо на суму 9394,49 грн.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16 липня 2009 року позивач направив відповідачу претензію № 16/1003 з вимогою про повну оплату отриманої продукції, яка відповідачем задоволена лише частково, внаслідок чого станом на день подання позову за відповідачем рахується заборгованість в розмірі суми позову, в тому числі борг в сумі 68830,96 грн., інфляційні в сумі 1927,25 грн. та 3 % річних в сумі 514,81 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладенням судових витрат на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства «Яніс»(м. Чернівці, пл. Театральна, 6/31, ідентифікаційний код 31229421) на користь Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» в особі його філії –Пасічнянського кар’єру нерудних копалин «Нерудник»(с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 34023214) заборгованість в сумі 68 830,96 грн., інфляційні в сумі 1 927,25 грн., 3 % річних в сумі 514,81 грн., державне мито в розмірі 712,73 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя А. Паскарь