Ухвала суду № 103646883, 10.03.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1328/20

1-і/405/4/22

УХВАЛА

10 березня 2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді Лук`яновій О.В.,

при секретарі судового засідання Єсько Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019120020009517 від 24.12.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, який не має утриманців, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неоднаразово судимого, останній раз 12.02.2019 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням строком на 2 роки, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,

за участі:

прокурора Клевцової В. О.,

захисника - адвоката Іващенка О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

прокурором заявлено клопотання щодо продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб. Прокурор у клопотанні посилається на те, що на даний час ризики, враховані судом при обранні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, до цього часу не зменшилися та не перестали існувати. В обґрунтування зазначив, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. При цьому, зазначив, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, тому існує необхідність у продовженні строку тримання останнього під вартою.

Захисник Іващенко О.П. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки заявлені раніше ризики перестали існувати, а висунуте ОСОБА_1 обвинувачення є безпідставним. Так, захисник зазначив, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання та соціальні зв`язки, а тому останньому треба дати можливість в умовах воєнного часу перебувати на свободі та захищати країну, вважає, що достатнім запобіжним заходом для обвинуваченого є домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд відзначає наступне.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 11.01.2022 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.03.2022.

Згідно абзацу 5 п.20-5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Тому, у зв`язку з тим, що з 28 лютого 2022 року суддя Майданніков О.І. увільнений від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства, у зв`язку з призначенням на посаду за штатом воєнного часу, зарахуванням до списку особового складу Командування Сил територіальної оборони Збройних сил України, на підставі протоколу розподілу від 03.03.2022 клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 передано на розгляд судді Лук`янової О.В.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України).

Вирішуючи питання продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 06.04.2000р. у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років, вчинені в період іспитового строку, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, суспільно-корисною працею не займається, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків, раніше багаторазового судимий за аналогічні злочини проти власності .

За таких обставин суд прийшов до переконання про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи зазначене, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

Суду не було надано будь-яких даних стосовно того, що відпали або зменшились ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, відтак підстави для зміни запобіжного заходу не пов`язаний з триманням під вартою відсутні.

З метою виконання забезпечення належної поведінки та покладених процесуальних обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою на строк шістдесят днів.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст.182, ч. 3-4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня складає - 2481 гривень.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 49 620 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із м. Кропивницького без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 369, 376 КПК України, суд,

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто з 10 березня 2022 року до 08 травня 2022 року включно.

Визначити розмір застави в двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі - 49 620 гривень, яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у кримінальному провадженні від 24.12.2019 за № 12019120020009517.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 до 08 травня 2022 року включно виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із м. Кропивницького без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 08 травня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя

Ленінського районного суду м. Кіровограда Олена Вікторівна Лук`янова