Рішення № 103646225, 22.02.2022, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/154/22

Провадження № 2/548/273/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2022 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що вона ОСОБА_1 ( дівоче прізвище « ОСОБА_1 »), народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хорол Лубенського району Полтавської області, що доводиться копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 .

11 серпня 1996 року позивач одружилася з ОСОБА_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_1 , шлюб було розірвано 03 грудня 2004 року згідно з рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 16.04.2004 року, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища за № 00013121517, виданого 03 грудня 2013 року відділом ДРАЦС Хорольського РУЮ у Полтавській області.

16 липня 2021 року позивач одружилася з ОСОБА_5 , прізвище після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 .

Згідно заповіту, посвідченого 25 травня 2004 року виконавчим комітетом Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за № 64, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає в селі Бовбасівка Хорольського району Полтавської області, належну йому на підставі Державного акту про право власності на землю ІІІ-ПЛ № 026424 виданого Трубайцівською сільською радою Хорольського району Полтавської області 05.02.2002 року земельну ділянку 2,47 га, що знаходиться на території Трубайцівської сільської ради заповідав ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер у селі Вишняки Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_3 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто земельну ділянку площею 2. 47га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, що доводиться копією Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІІІ-ПЛ №026423.

Згідно з довідкою Відділу « Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Вихідн. № 1592/03-18 від 24.03.2021 року, ОСОБА_7 , 1927 р.н., дійсно проживав та був зареєстрований по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: с. Вишняки Лубенського району Полтавської області. На день смерті з покійним ніхто не проживав і був зареєстрований.

27.01.2022 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З повідомлення приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Вовк А.М. 11 жовтня 2021 року за № 177/01-16, вбачається, що згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11 жовтня 2021 року за № 66792464 станом на 11 жовтня 2021 року спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , не відкривалась.

У зв"язку з тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , встановлений ст. 1270 ЦК України, їй було роз"яснено необхідність звернутися до суду з відповідною заявою.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 .

Позивач, ОСОБА_1 , дійсно пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , з поважних причин, оскільки у неї відсутня юридична освіта та достатні знання в області спадкового права України, але виявляла намір прийняти спадщину, оскільки утримувала на руках заповіт та правовстановлюючі документи на спадкове майно та помилково вважала, що таким чином фактично прийняла її спадщину.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Аналогічні роз`яснення викладені у абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування». Так, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі зазначеного, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, відповідно до норм вітчизняного законодавства, міжнародного права та судової практики ЄСПЛ, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивача були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними, а тому позов підлягає задоволенню. Тому суд вважає необхідним визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори тривалістю 2 місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного і керуючись ст..ст. 1217, 1261, 1270,1272,1277 , ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, (адреса знаходження: вул. 1 Травня,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22528612)про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , терміном 2 / два / місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 22.02.2022 року.

Суддя : О.В. Коновод