Рішення № 10364502, 12.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.10           Справа № 16/68-10.

За позовом:           Виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» , м.Кролевець

до відповідача :          Приватного виробничо-комерційного підприємства «Укрпродторг», м.Суми

про стягнення          14220,25 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача           не з’явився

від відповідача          не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 14220,25 грн. заборгованості , в тому числі 11850,21 грн. основного боргу відповідно до договору № 674 від 28.05.2009р., 371,62 грн. пені, 1185,02 грн. штрафу, 54,54 грн. 3% річних, 70,74 грн. інфляційних нарахувань, 688,12 грн. збитків не покритих штрафними санкціями, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позов не подав, його представник в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 28.05.2009р. був укладений договір № 674 , за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язувався передавати у власність покупця ( відповідача) товар, в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець ( відповідач) зобов’язувався в термін та на умовах, передбачених цим договором приймати такий товар, оплачувати його вартість, повертати тару.

Відповідно до п.3.1 договору кількість та асортимент кожної партії товару визначається згідно заявки покупця (відповідача) та зазначається в товаросупровідних документах на таку партію товару. За відсутності документально оформленого замовлення підтвердження факту узгодження умов доставки, кількості та асортименту партії товару, є підписана сторонами видаткова накладна.

Відповідно до п.4.1 зазначеного договору сторонами передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем ( відповідачем) шляхом перерахування 100% її вартості на розрахунковий рахунок постачальника ( позивача) або шляхом внесення готівки в касу постачальника ( позивача).

Відповідно до п.4.2 даного договору відстрочка оплати за кожну окрему партію товару становить сім календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому разі до наступної поставки товару.

Факт отримання відповідачем товарів за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором № 674 від 28.05.2009р. видатковою накладною № SU-0012382 від 24.03.2010р., актом звіряння взаємних розрахунків від 18.05.2010р. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи (а.с.9-12).

Як свідчать матеріали справи, покупець ( відповідач) здійснив часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 407,41 грн. Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, основана заборгованість відповідача перед позивачем склала 11850,21 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав до суду доказів сплати боргу в сумі 1850,21 грн., тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1850,21 грн. боргу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідальність сторін передбачена ч.6 договору № 674 від 28.5.2009р., а саме відповідно до п.6.1 даного договору за кожен день прострочення товару покупець ( відповідач) сплачує на користь постачальника ( позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня в сумі 371,62 грн. нарахована згідно умов договору в межах строку позовної давності і підлягає стягненню на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 70,74 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 54,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, ст.6.4 договору № 674 від 28.05.2009р. передбачено , що за порушення терміну розрахунків за отриману продукцію покупець ( відповідач) сплачує постачальнику ( позивачу) штраф у розмірі 10 відсотків від не перерахованої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст.549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Таким чином, штраф в сумі 1185,02 грн. нарахований згідно умов договору та чинного законодавства і підлягає стягненню на користь позивача.

Позивач просить також стягнути з відповідача 688,12 грн. збитків , не покритих штрафними санкціями, зазначені збитки становлять 30% від суми, сплаченої позивачем фізичній особі - підприємцю Линник В.М. за надання юридичної допомоги. Зазначені виплати не є збитками, не можуть бути і судовими витратами. Тому суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення 688, 12 грн. збитків, так як ці вимоги позивача є безпідставними.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного виробничо-комерціцйного підприємства «Укрпродторг» ( 40030, м.Суми, вул. 1-А Новопоселенська,1, кв.23, код 32186248) на користь Виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» ( 41300, м.Крролевець, вул. Кооперативна,4, код 30033501) 11850,21 грн. основного боргу, 371,62 грн. пені, 1185,02 грн. штрафу, 54,54 грн. 3% річних, 70,74 грн. інфляційних втрат, 135,32 грн. витрат по сплаті державного мита, 224,58 грн. витрат на інформаційно-тнхнічне забезпечення судового процессу.

3.          В задоволенні вимог про стягнення 688,12 грн. збитків –відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили

СУДДЯ                                                             В.М. МОЇСЕЄНКО

Повний текст рішення віддрукований та підписаний 12.07.2009р.

Суддя