Ухвала суду № 103644625, 09.03.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Єдиний державний реєстр судових рішень

Дата документу 09.03.2022 Справа № 554/6161/21

У Х В А Л А

09 березня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Пащенко Д. С.

прокурора Коваленка Д. А.

захисників Клименка О. Ю. Лісіченко Л. М.,

Прохур Н. І., Тимохіної Л. С., Костенка В. О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12020170000000028 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, з вищою освітою, розлученої, не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого інженером-технологом в компанії «Гуденеконом-компані», не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки та мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, з неповною вищою освітою, не працюючої, має двох неповнолітніх дітей, не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця АДРЕСА_4 , громадянина України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, розлученого, з середньою освітою, не працюючого, судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Ясне, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, мешканки АДРЕСА_5 , зареєстрованої АДРЕСА_6 , громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, розлученої, має неповнолітню дитину, щодо якої позбавлена батьківських прав, судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Полтава, мешканця АДРЕСА_7 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки та мешканки АДРЕСА_8 , громадянки України, з середньою освітою, працює мийником на СТО, не заміжньої, має двох неповнолітніх дітей на утриманні, не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України

в с т а н о в и в :

На розгляді Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження № 12020170000000028 по обвинуваченню по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які він мотивував тим, що ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, які існували як під час досудового розслідування, так і на час обрання обвинуваченим запобіжних заходів, на цей час не зникли та не зменшилися. Посилався на характер вчинених злочинних діянь, спосіб їх скоєння, поведінку кожного з обвинувачених як до, так і під час скоєння злочинів, та вважав, що є всі підстави, що вони можуть ухилитися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на потерпілих і свідків у кримінальному проваджені, продовжити злочинну діяльність.

Захисник Костенко В. О. заперечував проти клопотань прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , вважав, що підстави для цього відсутні та потрібно змінити щодо них запобіжні заходи, які не пов`язані з триманням під вартою. При цьому, посилався на ті обставини, що прокурор не обґрунтував належним чином наявність ризиків. Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтримали пояснення свого захисника та просили змінити їм запобіжні заходи.

Захисник Клименко В. О. не заперечував проти клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачена ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вироком суду по іншій справі, а тому зміна запобіжного заходу щодо неї на інший не може бути підставою для її звільнення з СІЗО.

Захисник Тимохіна Л. С. заперечувала проти клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , вважала, що підстави для цього відсутні та потрібно змінити щодо нього запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому, посилалась на ті обставини, що прокурор не обґрунтував належним чином наявність ризиків. Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав пояснення свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Прохур Н. І. не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з мотивів, наведених прокурором, зважаючи при цьому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо вказаних обвинувачених, продовжують існувати й на даний час, так як сам факт перебування обвинувачених в умовах ізоляції, на думку суду, не міг відмінити або змінити їх настільки, що зникла суспільна небезпечність вчинених діянь і осіб кожного з обвинувачених або змінились обставини, які б виключали можливість повторення ними вчинення аналогічних дій.

Суд також зазначає, що прокурором в достатній мірі доведено наявність ризику впливу з боку цих обвинувачених на свідків у цьому кримінальному провадженні, через що останні можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтави від 13 травня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

Серед іншого, суд враховує і те, що обвинуваченим інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, свідки у справі, ще не допитані, речові докази також не досліджені, у зв`язку з чим жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної поведінки обвинувачених.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а отже суд не знаходить підстав для зміни запобіжних заходів, обраних щодо цих обвинувачених.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Втім, суд вважає за можливе змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , задовольнивши при цьому клопотання його захисника та самого обвинуваченого, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Суд, дослідивши клопотання прокурора в частині необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , доводи захисника обвинуваченого про наявність підстав, які можуть забезпечити належну процесуальну поведінку останнього без ізоляції його від суспільства, зокрема, стан його здоров`я, сімейний стан, наявність на його утриманні матері похилого віку (1947 року народження), яка не має інших утриманців та дітей неповнолітнього віку, вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися за межі м. Полтава без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками по кримінальному провадженню.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та необхідності задоволення клопотання захисника Тимохіної Л. С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Обраний щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, а саме до 08 травня 2022 року кожному.

В задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання захисника Тимохіної Л. С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Змінити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його з-під варти негайно, та зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися за межі м. Полтава без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками по кримінальному провадженню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09 березня 2022 року о 14 годині.

Суддя А. Г. Савченко

цьому, посилався на ті обставини, що прокурор не обґрунтував належним чином наявність ризиків. Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтримали пояснення свого захисника та просили змінити їм запобіжні заходи.

Захисник Клименко В. О. не заперечував проти клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачена ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вироком суду по іншій справі, а тому зміна запобіжного заходу щодо неї на інший не може бути підставою для її звільнення з СІЗО.

Захисник Тимохіна Л. С. заперечувала проти клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , вважала, що підстави для цього відсутні та потрібно змінити щодо нього запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому, посилалась на ті обставини, що прокурор не обґрунтував належним чином наявність ризиків. Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав пояснення свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Прохур Н. І. не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з мотивів, наведених прокурором, зважаючи при цьому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо вказаних обвинувачених, продовжують існувати й на даний час, так як сам факт перебування обвинувачених в умовах ізоляції, на думку суду, не міг відмінити або змінити їх настільки, що зникла суспільна небезпечність вчинених діянь і осіб кожного з обвинувачених або змінились обставини, які б виключали можливість повторення ними вчинення аналогічних дій.

Суд також зазначає, що прокурором в достатній мірі доведено наявність ризику впливу з боку цих обвинувачених на свідків у цьому кримінальному провадженні, через що останні можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтави від 13 травня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

Серед іншого, суд враховує і те, що обвинуваченим інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, свідки у справі, ще не допитані, речові докази також не досліджені, у зв`язку з чим жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної поведінки обвинувачених.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а отже суд не знаходить підстав для зміни запобіжних заходів, обраних щодо цих обвинувачених.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Втім, суд вважає за можливе змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , задовольнивши при цьому клопотання його захисника та самого обвинуваченого, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Суд, дослідивши клопотання прокурора в частині необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , доводи захисника обвинуваченого про наявність підстав, які можуть забезпечити належну процесуальну поведінку останнього без ізоляції його від суспільства, зокрема, стан його здоров`я, сімейний стан, наявність на його утриманні матері похилого віку (1947 року народження), яка не має інших утриманців та дітей неповнолітнього віку, вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися за межі м. Полтава без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками по кримінальному провадженню.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та необхідності задоволення клопотання захисника Тимохіної Л. С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Обраний щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, а саме до 08 травня 2022 року кожному.

В задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання захисника Тимохіної Л. С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Змінити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його з-під варти негайно, та зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися за межі м. Полтава без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками по кримінальному провадженню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09 березня 2022 року о 14 годині.

Суддя А. Г. Савченко