Ухвала суду № 103639246, 01.03.2022, Новосанжарський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

01 березня 2022 року справа № 542/246/22

провадження № 2/542/161/22

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Виробничого підрозділу «Локомотивне депо Полтава» Регіональної філії Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815, електронна пошта: uz@uz.gov.ua) № 08/ОС від 25.01.2022 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »;

- поновити на роботі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Україна м. Харків, картка платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815, електронна пошта: uz@uz.gov.ua) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, картка платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18 480,00 грн;

- стягнути з Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815, електронна пошта: uz@uz7gov.ua) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, картка платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

Проте, подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не виконано вимог вказаної норми.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення його від роботи, що є вимогою немайнового характеру, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, що є майновою вимогою, а також стягнути моральну шкоду, що є вимогою немайнового характеру.

Водночас, позивач зазначив у позовній заяві, що він звільнений від сплати судового збору, посилались на положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

При цьому, відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Під «відсторонення працівника від роботи» слід розуміти, один із випадків, передбачених законодавством, призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов`язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Таким чином, як позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, так й вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинні бути оплачені позивачем судовим збором.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб що наразі становить 992,40 грн (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 18 480,00 грн, вона підлягає оплаті судовим збором у розмірі 992,40 грн.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди (немайнового характеру).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (ч.3 ст. 23 ЦК України). Однак спосіб відшкодування моральної шкоди грішми не підміняє собою розуміння моральної шкоди як немайнової шкоди. Отже, моральна шкода відноситься до вимог немайнового характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Зважаючи на наведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн за вимогу немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи), 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вимогу майнового характеру (стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу) у розмірі 992,40 грн та 992,40 грн за вимогу немайнового характеру (стягнення моральної шкоди), а всього 2 977,20 грн за наступними реквізитами:

Отримувач коштівГУК у Полт. обл/тг смт Н.Санж/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959255Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)Рахунок отримувачаUA788999980313141206000016620 Код банку отримувача (МФО)899998Код класифікації доходів бюджету22030101Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву неможливо прийняти до розгляду без усунення недоліків, а тому її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Водночас, при постановленні ухвали суддя керується Рекомендаціями Ради суддів Українищодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, в частині щодо виваженого підходу до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та рекомендацій щодо продовження їх щонайменше до закінчення воєнного стану, по можливості.

З огляду на це, вважаю за необхідне роз`яснити, що строк, визначений в ухвалі суду, може бути продовжений до закінчення воєнного стану.

Керуючись статтями95, 175, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що строк, визначений в ухвалі суду, може бути продовжений до закінчення воєнного стану.

Роз`яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважаться неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М. І.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Водночас, при постановленні ухвали суддя керується Рекомендаціями Ради суддів Українищодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, в частині щодо виваженого підходу до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та рекомендацій щодо продовження їх щонайменше до закінчення воєнного стану, по можливості.

З огляду на це, вважаю за необхідне роз`яснити, що строк, визначений в ухвалі суду, може бути продовжений до закінчення воєнного стану.

Керуючись статтями95, 175, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що строк, визначений в ухвалі суду, може бути продовжений до закінчення воєнного стану.

Роз`яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважаться неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М. І.