Рішення № 103639010, 10.03.2022, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/90/22

Номер провадження 2/292/92/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

10 березня 2022 року смт Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Рябенької Т.С., секретаря судового засідання Забродської Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Пулини цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що відповідачка звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв"язку з чим підписала Заяву б/н від 03.10.2006 року. Відповідачка при підписанні заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та «Тарифами Банку" складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у заяві. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок з початковим кредитним лімітом, а відповідачці надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 2200 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, згідно яких відповідачка при укладанні Договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка зобов"язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, однак у порушення норм закону та умов договору зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 31.12.2021 має заборгованість у сумі 12467, 59 грн, з них: 2037,08 грн - заборгованість за кредитом, 10430,51 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов"язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 12 467 грн 59 коп за кредитним договором б/н від 03.10.2006 та судові витрати у розмірі 2481 грн.

Ухвалою судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 14.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. В судове засідання представник позивача не з"явився, в матеріалах справи наявне клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку АТ КБ "ПриватБанк" відсутні. Позивач не заперечує проти заочного рішення справи та винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 10.03.2022, не з"явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. Будь-яких заяв від неї, а також відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило. З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи. Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові докази, що були подані до суду, суд дійшов такого висновку.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Судом встановлено, що до ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулася ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 03.10.2006 підписала заяву б/н, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 20). У заяві відсутні дані про отримання та ознайомлення відповідачки з пам`яткою клієнта з тарифами і основними умовами обслуговування та кредитування. Відповідно до п. 1 статуту АТ КБ "Приватбанк" наказом Мінфіну від 21 травня 2018 року № 519 змінено тип банку на приватне та його найменування на акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк". Банк став правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (а.с. 27-28). Як вбачається з копії довідки АТ КБ "ПриватБанк" між останнім та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б/н, за яким відповідачці 06.10.2006 та 10.10.2008 було надано кредитні картки з терміном дії до 10/12 (а.с. 19). З копії довідки АТ КБ "ПриватБанк" про зміну умов кредитування та обслуговування

кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що відбулася зміна кредитного ліміту: 03.04.2008, 23.12.2008, 26.12.2008, 10.01.2009, 24.01.2009, 19.08.2015 та 06.11.2019 (а.с. 8). Згідно копії виписки за договором б/н від 03.10.2006 протягом періоду з 20.10.2006 по 28.10.2008 відповідачка користувалася наданою їй кредитною карткою (а.с. 29-32). Згідно розрахунків заборгованості за договором б/н від 03.10.2006, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , остання станом на 31.12.2021 має заборгованість в сумі 12467,59 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 2037,08 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 10430,51 грн (а.с. 4-7). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов"язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому зазаконом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на

зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 03 жовтня 2006 року процентна ставка не зазначена. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по процентам за користування кредитом. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 03 жовтня 2011 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору, у яких відсутні дані про ознайомлення із вказаними документами ОСОБА_1 під час підписання 03.10.2006 заяви про надання банківських послуг, або в інший час. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Разом з цим, до позовної заяви позивачем додано копію наказу банку "Про внесення змін в договірну базу по платіжних картах, договірну базу по споживчому кредитуванню і до депозитних договорів (в частині погашення заборгованості за рахунок депозитів)", на яких відсутній підпис відповідачки, який би підтверджував факт її ознайомлення з даним наказом. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором

приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (03 жовтня 2006 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (28 січня 2022), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати принципу справедливості розгляду справи судом. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено устатті 8 Конституції України. Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів. Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд прийшов висновку, що пересічний

споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою, АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Також суд зазначає, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 03.10.2006 у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Із наданої банком виписки за договором б/н від 03.10.2006 вбачається, що за період з 19.10.2006 по 26.05.2009 відповідачкою сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 3185 грн, тоді як використано 3378,40 грн, тобто залишок неповернутих кредитних коштів становить 193,40 грн. Разом з цим, з виписки про рух коштів вбачається, що частина зі сплачених коштів, позивачем безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, тоді як заява відповідачки від 03.10.2006 не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків. Оскільки кошти, внесені ОСОБА_1 на погашення отриманого кредиту, були безпідставно зараховані банком на погашення відсотків, тому їх необхідно врахувати як погашення відповідачкою заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком, а відтак позов до задоволення не підлягає. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте Червоноармійським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідачки ОСОБА_1 . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви

про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Рябенька

nbsp; Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком, а відтак позов до задоволення не підлягає. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте Червоноармійським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідачки ОСОБА_1 . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви

про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Рябенька