Рішення № 103637815, 10.03.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 560/14875/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 березня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області від 06.10.2021 року №68012300010875 про відмову позивачу в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання, та зобов`язати Управління ДМС України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про обмін посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , виданої 14.02.2017 (орган видачі 6801) в зв`язку з досягненням 45-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у липні 2012 звернувся до УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області із заявою про надання йому дозволу на імміграцію в Україну, оскільки його повнорідна сестра ОСОБА_2 є громадянкою України. Зазначає, що 27.07.2012 року після проведення визначених законом імміграційних перевірок, УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області йому було надано дозвіл на імміграцію в Україну та 03.08.2012 р. це задокументовано посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 , 24.12.2012 р. ця посвідка обміняна на посвідку НОМЕР_3 . Вказує, що у 2014 році у зв`язку із сімейними обставинами переїхав із м. Донецьк до Хмельницької області, 01.09.2014 р. позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб. 17.02.2017 р. посвідка серії ДН№40 Управлінням ДМС України в Хмельницькій області обміняна на посвідку на постійне проживання серія НОМЕР_1 . Зазначає, що з ним проживає його дружина ОСОБА_3 1976 року народження та троє дітей - ОСОБА_4 2001 року народження, ОСОБА_5 2004 року народження, ОСОБА_6 2013 року народження. 29.09.2021 року позивач звернувся до Управління ДМС України в Хмельницькій області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , виданої 14.02.2017 у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку.

Проте, рішенням від 06.10.2021 р. №68012300010875 відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 р. №321, оскільки згідно відповіді з ГУДМС в Донецькій області позивач за наявними обліками у Донецькій області не значиться. Позивач вважає це рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню через необґрунтованість, просить позов задовольнити.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на звернення позивача про обмін посвідки на постійне проживання в Україні, після проведення визначених законодавством перевірок, було встановлено, що під час подання заяви та підтверджувальних документів здійснено ідентифікацію заявника та надіслано запит до Головного управління ДМС у Донецькій області, яке відповіддю №1401.3.1/46226-21 від 05.10.2021 р. повідомила, що ОСОБА_7 за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області не значиться. Вважає, що рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області 06.10.2021 р. №68012300010875 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання прийняте на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Ухвалою від 05.11.2021 суд відкрив провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Суд встановив, що у липні 2012 року уродженець республіки Узбекистан ОСОБА_7 звернувся до УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області із заявою про надання дозволу йому на імміграцію, оскільки його повнорідна сестра ОСОБА_2 є громадянкою України.

Після проведення перевірок, у зв`язку із не виявленням підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області позивачу надано дозвіл на імміграцію в Україну та 03.08.2012 року позивачу видано посвідку на постійне проживання на Україні НОМЕР_2 . 24.12.2012 р. вказана посвідка обміняна на посвідку НОМЕР_3 . У 2014 році у зв`язку із сімейними обставинами позивач переїхав з м. Донецька до Хмельницької області, 01.09.2014 р. позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб. 14.02.2017 року посвідка серії ДН №40 Управлінням ДМС України в Хмельницькій області обміняна на посвідку на постійне проживання НОМЕР_1 .

29.09.2021 р. позивач звернувся до Управління ДМС в Хмельницькій області із заявою про обмін посвідки на постійне місце проживання в Україні НОМЕР_1 від 14.02.2017 р. (орган видачі 6801) у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку.

УДМС України в Хмельницькій області було здійснено перевірку ідентифікації особи - надіслано запит на ГУ ДМС України в Донецькій області. Згідно відповіді від 05.10.2021 р. №1401.3.1/46226-21, ОСОБА_7 за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області не значиться. З огляду на це, на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 р. №321, ГУ ДМС України в Хмельницькій області винесло рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_4 від 06.10.2021 року. Позивач, вважаючи це рішення протиправним, звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов`язки, що і громадяни України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

За змістом частини 15 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

При цьому, документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.

Пунктом 42 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 (далі - Порядок №321), передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Пунктами 36 та 37 Порядку оформлення визначено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, та перевірку поданих нею документів.

Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС.

Перевірка законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України здійснюється з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, Аркан або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби, відповідь на які Адміністрація Держприкордонслужби надає протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту.

Чинність дозволу на імміграцію, копія якого надана іноземцем або особою без громадянства, перевіряється шляхом вивчення матеріалів справи про надання такого дозволу.

Суд враховує, що у 2012 позивач отримав посвідку на постійне проживання в Україні.

При наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні УГІРФО УМВС України в Донецькій області проводило перевірку законності залишення позивача на постійне проживання на території України та керувався положеннями Закону України "Про імміграцію", підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявлено та надано посвідку на постійне місце проживання в Україні.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про імміграцію" підлягає скасуванню дозвіл на імміграцію, а стаття 13 вказаного Закону встановлює вилучення посвідки на постійне місце проживання на підставі скасування дозволу на імміграцію.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про імміграцію", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Тобто, підставою для вилучення у іноземця посвідки на постійне проживання в Україні є рішення компетентного органу про скасування раніше наданого дозволу на імміграцію.

Відповідно до пунктів 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і подання про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою КМ України №1983 від 26.12.2002, Дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію.

Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом.

Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Отже, наведені вище вимоги Закону України "Про імміграцію" положення Порядку №1983 покладають на органи, які розглядають питання про скасування дозволу на імміграцію обов`язок проведення всебічної перевірки на підставі відповідного подання.

Суд зазначає також, що при наданні чоловіку позивача посвідки на постійне місце проживання в Україні у 2012 році, ВГІРФО УМВС України в Донецькій області проводило перевірку законності залишення його на постійне проживання на території України та підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні, а в подальшому в 2012 та в 2017 році проведено обмін вказаної посвідки, тому доводи відповідача про те, що позивачу посвідку на постійне місце проживання в Україні було надано з порушенням вимог законодавства, суд вважає необґрунтованими.

Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у Постанові від 13.03.2018 по справі №820/3610/17 та 26.06.2020 по справі №820/1861/17.

Як зазначалося вище, Законом України "Про імміграцію" встановлено вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну, зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.

З урахуванням того, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію" при прийнятті 27.07.2012 р. уповноваженим органом рішення про надання дозволу на імміграцію в України позивачу, суд вважає, що спірне рішення від 06.10.2021 №68012300010875 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання прийняте відповідачем необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Додатково суд вважає, що якщо дозвіл на імміграцію позивачу було надано через помилку або зловживання посадових осіб суб`єкта владних повноважень, перекладення тягаря наслідків такої помилки або зловживання на позивача у справі є порушенням його законних прав та інтересів.

Вказане відповідає принципу "належного урядування" відповідно до якого, допущені державними органами помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб та тягнути для них негативні наслідки, а тому навіть за умови неправомірного документування позивача посвідкою на постійне проживання в Україні ці обставини не можуть бути виправлені за рахунок позивача та мати для неї та її дітей негативні наслідки у вигляді скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про невідповідність спірного рішення від 06.10.2021 р. №68012300010874 про відмову ОСОБА_8 в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на імміграцію в Україну, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, враховуючи, що судом визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну, а також з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про обмін посвідки га постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , виданої 14.02.2017 р. у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку, підлягає задоволенню як похідна від першої.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області від 06.10.2021 №68012300010875 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання ОСОБА_8 .

Зобов`язати Управління ДМС України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , виданої 14.02.2017 р. у зв`язку з досягненням 45-річного віку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , ідентифікаційний номер - 37864148)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук

span style="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Так, враховуючи, що судом визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну, а також з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про обмін посвідки га постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , виданої 14.02.2017 р. у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку, підлягає задоволенню як похідна від першої.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області від 06.10.2021 №68012300010875 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання ОСОБА_8 .

Зобов`язати Управління ДМС України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , виданої 14.02.2017 р. у зв`язку з досягненням 45-річного віку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , ідентифікаційний номер - 37864148)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук