Рішення № 103637611, 09.03.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/437/20

РІШЕННЯ

іменем України

09 березня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Апеляційного суду Хмельницької області, яка полягає у невиплаті у день звільнення (відрахування із штату) всіх сум, що належать позивачу;

- стягнути з Хмельницького апеляційного суду на користь позивача 1247000,00 грн середнього заробітку за весь час затримки виплати належних від нього сум по день фактичного розрахунку, тобто за період з 17 вересня 2016 року по 05 жовтня 2020 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом голови Апеляційного суду Хмельницької області від 16.09.2016 його відраховано зі штату цього суду. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №822/3121/17 зобов`язано Апеляційний суд Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строків виплати надбавки за роботу з секретною інформацією за період з лютого 2006 року по квітень 2011 року включно.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №560/4105/18 позов задоволено. Стягнуто з Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 87349,27 грн.

На виконання судового рішення від 05.12.2017 у справі №822/3121/17 кошти були виплачені 24.12.2019, а від 18.05.2020 у справі №560/4105/18 - 05.10.2020.

Позивач вважає, що в силу положень статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення, а саме з 17.09.2016 по 05.10.2020.

Справа слухалася судами неодноразово. Постановою Верховного Суду від 16.11.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року скасовано.

Направлено справу на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Судом встановлено, що відповідно до наказу голови Апеляційного суду Хмельницької області від 16 вересня 2016 року №17/05-03/ позивача на підставі постанови Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-VIII "Про звільнення суддів" звільнено з посади судді Апеляційного суду Хмельницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Відраховано із штату Апеляційного суду Хмельницької області 16 вересня 2016 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 822/3121/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність апеляційного суду Хмельницької області щодо невиплати йому компенсації за порушення строків виплати надбавки за роботу з секретною інформацією форми № 2 за період з лютого 2006 року по квітень 2011 року включно у розмірі 15 % від посадового окладу. Зобов`язано апеляційний суд Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію за порушення строків виплати надбавки за роботу з секретною інформацією форми № 2 за період з лютого 2006 року по квітень 2011 року включно.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №560/4105/18 позов задоволено. Стягнуто з Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 87349,27 грн.

На виконання судового рішення від 05.12.2017 у справі №822/3121/17 кошти були виплачені 24.12.2019, а від 18.05.2020 у справі №560/4105/18 - 05.10.2020.

Позивач, вважаючи порушеними його права щодо виплати коштів із затримкою з 17.09.2016 по 05.10.2020, звернувся до суду з цим позовом.

Щодо позовних вимог, які стосуються виплат ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 18.05.2020 у справі №560/4105/18 суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (чинного на час призначення позивачу щомісячного грошового утримання) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

У відповідності до частини 1 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 (справа №1-33/2011) зазначено, що особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судді.

Виходячи з системного аналізу положень Закону "Про судоустрій і статус суддів" дане утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу.

Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов`язків та особливою формою його соціального забезпечення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді (абзац п`ятий пункту 7 мотивувальної частини рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005; абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007).

Отже, щомісячне грошове утримання судді, що було предметом спору у справі №560/4105/18, не є заробітною платою судді та не відноситься до виплат, що входять до структури заробітної плати, що свідчить про неможливість застосування до спірних правовідносин положень визначених ст. 117 КЗпП .

Отже, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог, які стосуються виплат ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 05.12.2017 у справі №822/3121/17 суд зазначає таке.

За правилами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України обумовлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу; розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 "Структура заробітної плати" зазначеного Закону в редакції, яка була чинна на час звільнення позивача з військової служби, надані такі визначення.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Разом з тим, суд зазначає, що правова природа компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), яка передбачена Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III, має компенсаторний характер. Вона спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. При цьому така компенсація не є додатковою заробітною платою в розумінні Закону України "Про оплату праці".

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницький апеляційний суд (Майдан Незалежності, 1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 42255375)

Головуючий суддя О.О. Михайлов

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницький апеляційний суд (Майдан Незалежності, 1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 42255375)

Головуючий суддя О.О. Михайлов