Рішення № 10363722, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/20921.06.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії

доЗакритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Постоєнко Ігор Володимирович

2)Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера7»

простягнення 20746,15 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Трегуб О.А.

від відповідача:не з’явився

від третьої особи 1:не з’явився

від третьої особи 2:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії (надалі –ВАТ «УСК «Дженералі Гарант») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі –ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс») про стягнення 20746,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, який оформлений полісом №19-3303118 від 08.02.2006 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номер АА 0195 ВА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Ісузу», реєстраційний номер АА 6729 ВО, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/1007402), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Постоєнко Ігоря Володимировича, розгляд справи призначено на 12.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2010 р. у зв’язку із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера7»та неявкою представників відповідача та третьої особи розгляд справи відкладено до 21.06.2010 р.

У судове засідання 21.06.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.06.2010 р. не з'явились, вимог ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, Узвіз Кудрявський, 5-Б на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №6049303 від 02.06.2010 р.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2006 р. між ВАТ «Страхова компанія «Гарант-АВТО»(після зміни назви ВАТ «УСК «Дженералі Гарант») та Мудрак Оленою Дмитрівною укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, який оформлений полісом №19-3303118 предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номер АА 0195 ВА на випадок настання подій, перелік яких наведено у договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійні лиха; незаконне заволодіння.

09.12.2006 р. близько 14 год. 10 хв. по вул. Голосіївській в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «NISSAN X-TRAIL»та автомобіля «Ісузу», а саме: Постоєнко І.В., керуючи автомобілем «Ісузу»перед початком руху не переконався в безпеці маневру внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номер АА 0195 ВА, під керуванням Кононенка С.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Постоєнко І.В. вимог пункту 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Голосіївського району м. Києва №5292 від 13.12.2006 р. та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.12.2006 р. у адміністративній справі №3-38191/8, відповідно до якої Постоєнко Ігоря Володимировича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

25.12.2006 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля «NISSAN X-TRAIL»звернувся до позивача із заявою виплату страхового відшкодування готівкою через касу ВАТ «Укрексімбанку».

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №451/12/06 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 28.12.2006 р. суб'єктом оціночної діяльності –ТОВ «Україно-німецьке підприємство «Декра Експерт»та калькуляцій вартості відновлювального ремонту автомобіля «NISSAN X-TRAIL»реєстраційний номер АА 0195 ВА, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в результаті його пошкодження при ДТП складає 18 598,08 грн.

На підставі страхового акта №53868, затвердженого 22.02.2007 р., ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», виконуючи свої зобов'язання за договором страхування транспортного засобу №19-3303118 від 08.02.2006 р., сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування двома частинами шляхом видачі готівки через касу ВАТ «Укрексімбанку»в розмірі 20746,15грн., що підтверджується платіжними дорученнями №410 від 22.01.2007 р. та №1446 від 01.03.2007 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»перейшло в межах суми 20746,15 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Довідкою ВДАІ з обслуговування Голосіївського району м. Києва №5292 від 13.12.2006 р. та листа Головного управління ДАІ в м. Києві №10/13404вх від 08.06.2010 р. вбачається, що транспортний засіб –автомобіль «Ісузу», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «NISSAN X-TRAIL», належить громадянину Грекову Леоніду Дмитровичу, а на підставі договору оренди транспортного засобу від 13.09.2006 р. використовувався Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера7»та на момент скоєння ДТП знаходився під керуванням Постоєнка Ігоря Володимировича.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 25.12.2006 р. у адміністративній справі №3-38191/8 Постоєнко І.В. працює на посаді водія ТОВ «ПВП «Сфера7».

Вина Постоєнка І.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Ісузу», реєстраційний номер АА 6729 ВО відшкодовується ТОВ «ПВП «Сфера7».

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «ПВП «Сфера7»застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»згідно із полісом №ВА/1007402.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/1007402) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 13.09.2006 р. (0:00) по 12.09.2007 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВА/1007402 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ТОВ «ПВП «Сфера7», судом встановлено, що Постоєнко І.В. користувався ТЗ на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Постоєнком І.В., належного на праві власності ТОВ «ПВП «Сфера7»автомобіля «Ісузу», реєстраційний номер АА 6729 ВО була застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/1007402) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза –510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 20746,15 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля «NISSAN X-TRAIL»з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту №451/12/06 становить 18598,08 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВА/1007402.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою №53868 від 23.07.2008 р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Враховуючи визначені полісом №ВА/1007402 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 18088,08 грн. (18598,08 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом №ВА/1007402), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст.29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за завдану шкоду у розмірі 2148,07 грн. (20746,15 грн. –18598,08грн.) відсутні.

До винесення судом рішення, відповідач заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подав, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»зайво сплачене за платіжним дорученням №344 від 20.01.2010 р. державне мито в сумі 3,50 грн. повертається позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, м. Київ, Узвіз Кудрявський, 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 18088 (вісімнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 08коп., державне мито у розмірі 180 (сто вісімдесят) грн. 89коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 205 (двісті п’ять) грн. 76 коп. Видати наказ.

3.Повернути Відкритому акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) з Державного бюджету України 3 (три) грн. 50 коп. зайво сплаченого державного мита за подачу позовної заяви сплаченого згідно платіжного доручення №344 від 20.01.2010 р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В.Бойко

Повний текст рішення підписаний 12.07.2010 р.