Рішення № 103635903, 20.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Справа № 160/10048/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і не зарахування до загального страхового стажу періодів його роботи з 12.08.1983р. по 24.11.1983 р. автослюсарем в Тресті Кріворіжбудмеханізація; з 03.09.1986р. по 04.08.1988р. слюсарем з ремонту гірничорудного обладнання фабрики ПінГЗК в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт; з 05.08.1988р. по 30.09.1988 р. електрозварювальником в кооперативі Універсал; з 01.09.1988р. по 14.11.1998р. та з 01.12.1998 р. по 11.12.1988р. електрогазозварювальником в виробничому кооперативі Ганнівка; з 12.12.1988р. по 10.04.1989р. газоелектрозварювальником в кооперативі Універсал; з 18.11.1996р. по 31.12.1999р. та з 01.10.1999р. по 19.04.2000р. помічником складача поїздів станції Терни Придніпровської залізниці та до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 17.09.1990р. по 06.08.1996р. електрозварювальником ручної зварки по ремонту обладнання фабрик огрудкування, опалу, шихтопідготовки Північного гірничозбагачувального комбінату в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт і за Списком № 2 періодів роботи з 14.12.1989р. по 28.05.1990р. та з 12.03.2001р. по 14.03.2001р. газоелектрозварником, слюсарем черговим та з ремонту устаткування на кар`єрній поверхні ПрАТ Північний гірничозбагачувальний комбінат; з 01.04.2002р. по 01.08.2002р. газозварником дільниці Північного ГЗК в БУ Гідромеханізація Державного спеціалізованого будівельного монтажного тресту з підземного будівництва та реконструкції шахт і кар`єрів Кривбасшахтопроходка; з 17.04.2003р. по 10.06.2005р. електрогазозварювальником ручної зварки Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа; з 04.10.2006 р. по 03.10.2011 р. електрозварювальником ручної зварки на дільниці ПрАТ ЦГЗК ПП Придніпровська топливно енергетична компанія»; з 03.07.2018р. по 12.11.2019р. електрогазозварювальником виробничої служби 2 ТОВ Екоспецінвест;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 4.12.2020р., зарахувавши до загального страхового стажу періодів його роботи з 12.08.1983р. по 24.11.1983 р. автослюсарем в Тресті Кріворіжбудмеханізація; з 03.09.1986р. по 04.08.1988р. слюсарем з ремонту гірничорудного обладнання фабрики ПінГЗК в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт; з 05.08.1988р. по 30.09.1988 р. електрозварювальником в кооперативі Універсал; з 01.09.1988р. по 14.11.1998р. та з 01.12.1998 р. по 11.12.1988р. електрогазозварювальником в виробничому кооперативі Ганнівка; з 12.12.1988р. по 10.04.1989р. газоелектрозварювальником в кооперативі Універсал; з 18.11.1996р. по 31.12.1999р. та з 01.10.1999р. по 19.04.2000р. помічником складача поїздів станції Терни Придніпровської залізниці та до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 17.09.1990р. по 06.08.1996р. електрозварювальником ручної зварки по ремонту обладнання фабрик огрудкування, опалу, шихтопідготовки Північного гірничозбагачувального комбінату в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт і за Списком № 2 періодів роботи з 14.12.1989р. по 28.05.1990р. та з 12.03.2001р. по 14.03.2001р. газоелектрозварником, слюсарем черговим та з ремонту устаткування на кар`єрній поверхні ПрАТ Північний гірничозбагачувальний комбінат; з 01.04.2002р. по 01.08.2002р. газозварником дільниці Північного ГЗК в БУ Гідромеханізація Державного спеціалізованого будівельного монтажного тресту з підземного будівництва та реконструкції шахт і кар`єрів Кривбасшахтопроходка; з 17.04.2003р. по 10.06.2005р. електрогазозварювальником ручної зварки Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа; з 04.10.2006 р. по 03.10.2011 р. електрозварювальником ручної зварки на дільниці ПрАТ ЦГЗК ПП Придніпровська топливно енергетична компанія»; з 03.07.2018р. по 12.11.2019р. електрогазозварювальником виробничої служби 2 ТОВ Екоспецінвест.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. По досягненню 55 літнього віку, в грудні 2020 року він звернувся до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію за віком, призначену у відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки має загальний трудовий стаж 32 роки 01 місяць 27 днів та необхідний пільговий стаж роботи за Списком 1 та Списком 2 14 років 0 місяців 21 день. До заяви були надані всі необхідні документи, що підтверджують пільговий стаж. Між тим, відповідач рішенням, оформленим листом за вих. № 0400-010308-8/121295 від 17.12.2020 року відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, зазначивши, що загальний стаж роботи складає 27 років 04 місяців 10 днів, пільговий стаж по Списку 2 08 років 09 місяців 01 день, що є недостатнім для призначення пенсії для призначення пенсії по Списку № 2. Вважає, що відповідачем безпідставно не були зараховані певні періоди його роботи за Списком 1 та 2, які повинні бути зараховані до пільгового стажу, що позбавило його право на призначенні пенсії, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

28.08.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому відповідач проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. Так, пенсійний орган зазначає, що згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 позивачу необхідно мати після досягнення 55 років страхового тажу не менше 28 років 6 місяців та стажу роботи на пільгових умовах не менше 12 років 6 місяців. Загальний стаж роботи позивача на момент звернення складає 27 років 04 місяці 10 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 08 років 09 місція 01 день, у зв`язку із чим, Головним управлінням правомірно було відмовлено у перерведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того відповідачем зазначено, що пенсійним органом не зараховано до страхового тажу періоди роботи згідно записів трудової книжки позивача, оскільки трудова книжка оформлена з порушеням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: на титульному аркуші відсутня печатка підприємства (або відділу кадрів) на якому вперше заповнювалася трудова книжка. До стажу роботи на пільгових умовах також не враховано періоди роботи позивача з 03.07.2018 по 12.01.2019 та з 01.02.2019 по 12.11.2019 в ТОВ ЕКОСПЕЦІНВЕСТ, оскільки уточнююча довідка № 1 від 10.08.2020 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року. Рішенням Комісії про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.01.2021 року № 3 про результати розгляду заяви позивача, також відмовлено в зарахуванні періоду робти з 1.09.1990 по 06.08.1996 електрозварником ручної зварки на ремонті обладнання фабрик окомковання випала шахто підготовки та гарячого брикетування у ВАТ Кривбасрудоремонт до пільгового стажу. За таких обставин, вважають, що у зв`язку із відсутністю необхідного у позивача на момент звернення загального (при необхідному з 01.04.2021 року по 31.03.2022 року не менше 28 років 06 місяцв) та пільгового стажу роботи (при необхідному не менше 12 років 06 місяців) йому правомірно було відмовлено у призначенні пенсії у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01.09.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача в якому ОСОБА_1 не погоджується із викладеними у відзиві обгрунтуванням відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, просив прийняти до уваги, що наданими до пенсійного органу документами підтверджується наявний у нього загальний та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання.

04.12.2020 року, по досягненні 55 річного віку позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав до відповідача додаткові документи, що підтверджують пільговий стаж роботи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.12.2020 року № 0400-010308-8/121295 «Про відмову у призначенні пенсії» позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне трахування». Так, відповідачем у рішенні зазначено, що згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 позивачу необхідно мати страховий таж не менше 28 років 6 місяців та стаж роботи на пільгових умовах не менше 12 років 6 місяців. Загальний стаж роботи позивача на момент звернення складає - 27 років 04 місяці 10 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 08 років 09 місція 01 день, у зв`язку із чим, відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Матеріалами справи також підтверджено, що Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.01.2021 року №3, було підтверджено період роботи з 01.04.2002 по 01.08.2002 електрогазозварником в будівельному управлінні «Гідромеханізація» Державного спеціалізованого будівельно монтажного тресту з підземного будівництва та реконструкції шахт та кар`єрів «Кривбасшахтопроходка».

Судом також встановлено, що страховий стаж позивача, розрахований відповідачем станом на 04.12.2020, року, зокрема, згідно даних Реєстру застрахованих осіб з січня 1999 року по листопад 2019 року, склав 27 років 04 місяці 10 днів.

Між тим, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач в періоди:

- 01.09.1980 по 12.07.1983 - навчався в ПТУ № 33 м. Кривого Рогу;

-з 12.08.1983 по 21.11.1983 - працював автослюсарем в Тресті Криворіжбудмеханізація;

-з 24.04.1984 по 26.05.1986 - проходив службу в лавах Радянської Армії;

-з 03.09.1986 по 05.08.1988 - працював - слюсарем гірничорудного обладнання фабрик Пів ГЗК в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт;

-з 05.08.1988 по 01.09.1988 в виробничому кооперативі Універсал електрозварником;

-з 01.091988 по 12.12.1988 працював в виробничому кооперативі Ганнівка електрогазозварником;

-з 12.12.1988 по 10.04.1989 працював в газоелектрозварником в виробничому кооперативі Універсал;

-з 14.12.1989 по 28.05.1990 - працював електрогазозварником на Ордена Леніна Північному гірничозбагачувальному комбінаті ім.Комсомолу України;

-з 17.09.1990 по 06.08.1996 - працював електрозварником ручної зварки по ремонту обладнання фабрик огрудкування, опалу, шихтопідговтовки Пів ГЗК в спеціалізованому управлінні № 6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт;

-з 18.11.1996 по 19.04.2000 працював помічником складача поїздів станції Терни Придніпровської залізниці;

-з 12.03.2001 по 14.03.2001- праював слюсарем черговим з ремонту устаткування ВАТ Північний ГЗК;

-з 11.07.2001 по 01.08.2002 працював помічником машиніста механічного обладнання землесосного плавучого несамохідного снаряда в БУ Гідромеханізація» Північного ГЗК, з 01.04.2002 - переведений газозварником;

-з 21.10.2002 по 25.03.2003 працював в ЧП Олімп газоелектрозварником з ремонту сантехнічного обладнання;

-з 17.04.2003 по 10.06.2005 працював електрогазозварником в КП теплових мереж Криворіжтепломережа;

-з 03.07.2018 по 30.11.2019 - працював електрогазозварником в ТОВ ЕКОСПЕЦІНВЕСТ.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , до впровадження системи персоніфікованого обліку, оскільки на титульному аркуші трудової книжки відсутня печатка підприємства (або відділу кадрів) на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до загального стажу роботи періодів роботи з 12.08.1983р. по 24.11.1983 р. автослюсарем в Тресті Кріворіжбудмеханізація; з 03.09.1986р. по 04.08.1988р. слюсарем з ремонту гірничорудного обладнання фабрики ПінГЗК в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт; з 05.08.1988р. по 30.09.1988 р. електрозварювальником в кооперативі Універсал; з 01.09.1988р. по 14.11.1988р. та з 01.12.1988 р. по 11.12.1988р. електрогазозварювальником в виробничому кооперативі Ганнівка; з 12.12.1988р. по 10.04.1989р. газоелектрозварювальником в кооперативі Універсал; з 18.11.1996р. по 31.12.1999р. та з 01.10.1999р. по 19.04.2000р. помічником складача поїздів станції Терни Придніпровської залізниці та до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 17.09.1990р. по 06.08.1996р. електрозварювальником ручної зварки по ремонту обладнання фабрик огрудкування, опалу, шихтопідготовки Північного гірничозбагачувального комбінату в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт і за Списком № 2 періодів роботи з 14.12.1989р. по 28.05.1990р. та з 12.03.2001р. по 14.03.2001р. газоелектрозварником, слюсарем черговим та з ремонту устаткування на кар`єрній поверхні ПрАТ Північний гірничозбагачувальний комбінат; з 01.04.2002р. по 01.08.2002р. газозварником дільниці Північного ГЗК в БУ Гідромеханізація Державного спеціалізованого будівельного монтажного тресту з підземного будівництва та реконструкції шахт і кар`єрів Кривбасшахтопроходка; з 17.04.2003р. по 10.06.2005р. електрогазозварювальником ручної зварки Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа; з 04.10.2006 р. по 03.10.2011 р. електрозварювальником ручної зварки на дільниці ПрАТ ЦГЗК ПП Придніпровська топливно енергетична компанія»; з 03.07.2018р. по 12.11.2019р. електрогазозварювальником виробничої служби 2 ТОВ Екоспецінвест, а також відмови у переведенні на пенсію за віком у відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ, „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Згідно вступної частини Закону України "Про пенсійне забезпечення", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 1, ст.18.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Законом України № 3108-IV від 17.11.2005 внесено зміни до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст.114 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встновленого абзацами першим і третім тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року не менше 28 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (6 років 3 місяці), пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Розрахунком стажу для призначення пенсії на пільгових умовах від 28.04.2021 року, залученим позивачем до матеріалів справи, до загального стажу відповідачем не зараховано наступні періоди трудової діяльності, записи про які відображені в трудовій книжці НОМЕР_1 :

-з 12.08.1983 р. по 24.11.1983 р. - автослюсарем в Тресті «Криворіжбудмеханізація»;

-з 03.09.1986 р. по 05.08.1988 р. - слюсарем з ремонту гірничорудного обладнання фабрик ПінГЗК в спеціалізованому управлінні № 6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт»;

-з 05.08.1988 по 30.09.1988 р. - електрозварювальником в кооперативі «Універсал»;

-з 01.09.1988 р. по 12.12.1988 р. - електрогазозварювальником в виробничому кооперативі «Ганнівка»;

- з 12.12.1988 р. по 10.04.1989 р. - газоелектрозварювальником в кооперативі «Універсал»;

- з 18.11.1996 р. по 19.04.2000 р. - помічником складача поїздів станції Терни Придніпровської залізниці (враховано частково, а саме з 01.01.1999 р. по 30.09.1999 р.).

У спірному періоді порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162), та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з пунктом 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші виправлення здійснюються адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У пункті 2.11 Інструкції № 162 вказано, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених даних.

Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, та після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.

Згідно з абзацами першим та третім пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення- у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами потребуються виключено у випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.

При цьому, значення трудової книжки як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 зокрема, через недостатність страхового стажу. Періоди його роботи згідно з трудовою книжкою не зараховані до страхового стажу позивача через порушення правил заповнення титульного аркуша трудової книжки, а саме: відсутності печатки.

Суд акцентує увагу на тому, що записи в трудовій книжці про роботу позивача відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи переведення на іншу посаду, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та відбиток печаток підприємств при прийнятті та звільнення з роботи.

Як вже зазначено вище, у пункті 2.11 Інструкції зазначено, що першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, та після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 лютого 2018 року № 687/975/17.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжк

Отже, записами в трудовій книжкці НОМЕР_2 підтверджено періоди роботи позивача у спірні періоди, вчинені належним чином, що є підставою для їх зарахування до загального стажу.

Стосовно зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи за Списком № 2, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 ст. 114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої та третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови, що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Пунктом 10 Порядку Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Відповідач, відмовляючи в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах зазначає, що стаж роботи позивача за Списком № 2 складає- 08 років 09 місяців 01 день.

При цьому, розрахунок стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2 відповідачем не надано, тому є незрозумілим, які саме періоди роботи позивача зараховані до стажу роботи на пільгових умовах.

Позивач просить зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 17.09.1990р. по 06.08.1996р. електрозварювальником ручної зварки по ремонту обладнання фабрик огрудкування, опалу, шихтопідготовки Північного гірничозбагачувального комбінату в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт і за Списком № 2 періодів роботи з 14.12.1989р. по 28.05.1990р. та з 12.03.2001р. по 14.03.2001р. газоелектрозварником, слюсарем черговим та з ремонту устаткування на кар`єрній поверхні ПрАТ Північний гірничозбагачувальний комбінат; з 01.04.2002р. по 01.08.2002р. газозварником дільниці Північного ГЗК в БУ Гідромеханізація Державного спеціалізованого будівельного монтажного тресту з підземного будівництва та реконструкції шахт і кар`єрів Кривбасшахтопроходка; з 17.04.2003р. по 10.06.2005р. електрогазозварювальником ручної зварки на дільниці ПрАТ ЦЗК ПП Придніпровська топливно енергетична компанія»; з 03.07.2018р. по 12.11.2019р. електрогазозварювальником виробничої служби 2 ТОВ Екоспецінвест.

Як було зазначено раніше, Рішенням Комісії про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах від 21.01.2021 року №3 також відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 17.09.1990р. по 06.08.1996р. електрозварювальником ручної зварки Північного гірничозбагачувального комбінату в спеціалізованому управлінні №6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт.

Відповідачем безпідставно не врахована до стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2 уточнююча довідка № 1 від 10.08.2020, видана ТОВ Екоспецінвест за період роботи з періоду з 03.07.2018р. по 12.11.2019р. електрогазозварювальником, оскільки не містить штампа підприємства.

Так, пунктом 1 Порядку № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з Розрахунком стажу для призначення пенсії від 11.08.2021 року, наданого відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, пенсійним органом не зараховано до загального стажу позивача період відбуття покарання у виді виправних робіт в період з 01.12.1986 р. по 16.05.1988 р. (працював в спеціалізованому управлінні № 6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт», який у відповідності до ч. З ст. 42 Кримінально - виконавчого Кодексу України, повинен зараховуватись до загального стажу роботи.

Стосовно не зарахування відповідачем до пільгового стажу періодів роботи за Списками № 1 та № 2, суд зазначає наступне.

Як визначено п. З Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2005 р. № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно віддати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами

праці після 21.08.92.

Згідно п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року зазначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

При цьому, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 р. передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі ліквідації підприємств за відсутності їх правонаступника, відповідно до положень абз. 8 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 р., пунктів 3, 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 підтвердження пільгового стажу здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, створених відповідачем та на підставі наступних документів:

-трудова книжка;

-документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

-довідка про заробітну плату;

-копії документів про проведення атестації робочих місць;

-копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, у період з 14.12.1989 р. по 28.05.1990 р. він працював газоелектрозварювальником ПрАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат». Вказані роботи були передбачені розділом XXXII Списку № 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року. Атестація робочих місць за умовами праці не була передбачена діючим законодавством (вперше передбачена Постановою КМУ від 1 серпня 1992 р. N 442).

Крім того, позивач також працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування на кар`єрній поверхні ПрАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат» в період з 12.03.2001 р. по 14.03.2001 р., що було передбачено розділом І підрозділом І а) робітники позиція 2010100а-19931 Списку № 2, затвердженого постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 р. Його робоче місце було атестоване за Списком № 2, що підтверджується наказом № 207 від 11.07.1994 р., листом Головного державного експерта з умов праці №14/1-113 від 19.10.1999 р.

Пільговий характер роботи позивача за Списком № 2 у період з 14.12.1989 р. по 28.05.1990 р. та з 12.03.2001 по 14.03.2001 р. підтверджено довідкою ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» № 516 від 22.09.2020 р.

Відповідно до записів у трудовій книжці у період з 17.04.2003 р. по 10.06.2005 р. позивач працював електрогазозварювальником ручної зварки Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа». Вказані роботи були передбачені розділом ХХХШ, п. 33 Списку № 2, затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 р. Моє робоче місце було атестоване за Списком № 2 відповідно до наказу № 413 від 29.12.2000 року.

Пільговий характер роботи позивача за Списком № 2 у період з 17.04.2003 р. по 10.06.2005 р. підтверджено відповідною довідкою КПТМ «Криворіжтепломережа» №223/03 від 27.07.2020 р.

Відповідно до записів у трудовій книжці у період з 12.04.2006 р. по 17.11.2014 р. позивач працював електрозварювальником ручної зварки на дільниці ПрАТ «Центральний

гірничозбагачувальний комбінат» ПП «Придніпровська топливно-енергетична компанія».

Вказані роботи передбачені розділом ХХХШ, п. 33 Списку № 2, затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 р., але робоче місце було атестоване за Списком №2 з 04.10.2006 р. наказом № 57, який діяв по 03.10.2011 року.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що за період з 04.10.2006 р. по 03.10.2011 р. позивачем відпрацьовано в умовах, передбачених Списком № 2 - 4 роки 11 місяців 29 днів, що підтверджено відповідною довідкою ПП«Придніпровська топливно-енергетична компанія» № 19 від 19.08.2020 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці у період з 03.07.2018 р. по 12.11.2019 р. позивач працював електрогазозварювальником виробничої служби 2 ТОВ «Екоспецінвест». Вказані роботи передбачені розділом ХХХШ, Списку № 2, затвердженого постаново КМУ № 461 від 24.06.2016 року. Вказане робоче місце було атестоване за Списком № 2 відповідно до наказу № 10 від 18.06.2015 р.

Пільговий характер роботи у період з 03.07.2018 р. по 12.11.2019 р. за Списком № 2

підтверджено відповідною довідкою ТОВ «Екоспецінвест» № 1 від 10.08.2020 р., яка має підписи відповідальних осіб та скріплена печаткою підприємства.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом зроблено висновок про те, що періоди роботи позивача:

-з 14.12.1989 р. по 28.05.1990 р. та з 12.03.2001 р. по 14.03.2001 р. газоелектрозварювальником, слюсарем черговим та з ремонту устаткування на кар`єрній поверхні ПрАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат;

-з 17.04.2003 р. по 10.06.2005 р. електрогазозварювальником ручної

зварки Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»;

-з 04.10.2006 р. по 03.10.2011 р. електрозварювальником ручної зварки на дільниці ПрАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» ПП «Придніпровська топливно-енергетична компанія»;

-з 03.07.2018 р. по 12.11.2019 р. електрогазозварювальником виробничої служби 2 ТОВ «Екоспецінвест» належним чином підтверджено наявними записами у трудовій книжці, наказами про атестацію робочих місць та уточнюючими довідками підприємств, і мають бути зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком № 2 для призначення пенсії.

Що ж стосується періоду роботи з 17.09.1990 р. по 06.08.1996 р. електрозварювальником ручної зварки по ремонту обладнання фабрик огрудкування, опалу, шихтопідготовки Північного гірничозбагачувального комбінату в спеціалізованому управлінні № 6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт», то слід зазначити, що вказані періоди роботи підтверджено як відповідними записами у трудовій книжці, так і Архівними довідками № М-1381 від 24.07.2020, відповідно до якої

в цей період відсутні накази про роботу з неповним робочим днем, відомості про надання відпустки без збереження заробітної плати, № № М-1380 від 24.07.2020, відповідно до якої у вказаний період позивач мав нарахування заробітної плати, особовою картонкою №87, доданими копіями наказів по підприємству про прийом та звільнення з роботи.

На час роботи позивача за вищевказаною спеціальністю на підприємстві діяв Список № 1, затверджений постановою КМУ № 162 від 11.03.1994. Пільговий характер роботи позивача у цей період було передбачено розділом II. «РУДОШДГОТОВКА, ЗБАГАЧЕННЯ, ОКУСКУВАННЯ (АГЛОМЕРАЦІЯ, БРИКЕТУВАННЯ, ЗГРУДКУВАННЯ), ВИПАЛЮВАННЯ РУД І НЕРУДНИХ КОПАЛИН» позицією 1020100а-1753в (Робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які здійснюють технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком N 1: слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання) Списку № 1.

Атестація по підприємству вперше була проведена відповідно до наказу № 32 від 03.02Л995 року, за яким робоче місце позивача атестовано за Списком № 1.

Пунктом 4.3.Порядку застосування Списків № 1 і 2 визначено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками,

Тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Отже, за вказаних обставин, період роботи позивача з 17.09.1990 р. по 06.08.1996 р.

електрозварювальником ручної зварки по ремонту обладнання фабрик огрудкування, опалу, шихтопідготовки Північного гірничозбагачувального комбінату в спеціалізованому управлінні № 6 ВО з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт» повинен бути зарахований відповідачем до пільгового стажу за Списком № 1.

Крім того, суд зазначає, що дотримання однієї з умов, що визначає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме - проведення атестації робочого місця, суд зазначає наступне. За змістом п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 4 Порядку № 442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 р. у справі №21-307а14, а також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 р. у справі № 732/2003/14 зробили висновки, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а в постанові від 19.02.2020 року зробила висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком 1 та Списком 2.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1) ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За загальним правилом, діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень. Отже, під протиправними діями суб`єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов`язану з виконанням дій, які такий суб`єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов`язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову в призначені пенсії викладену у листі від 17.12.2020 року № 0400-010308-8/121295.

Щодо решти позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити виплату пенсії на пільгових умовах (Список №2) з 04.12.2020р. ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб`єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах від 04.12.2020р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 17.12.2020р. вих. № 0400-010308-8/121295.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_3 ) про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах від 04.12.2020р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева

< Посада >

важень слід розуміти активну форму поведінки, пов`язану з виконанням дій, які такий суб`єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов`язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову в призначені пенсії викладену у листі від 17.12.2020 року № 0400-010308-8/121295.

Щодо решти позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити виплату пенсії на пільгових умовах (Список №2) з 04.12.2020р. ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб`єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах від 04.12.2020р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 17.12.2020р. вих. № 0400-010308-8/121295.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_3 ) про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах від 04.12.2020р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева

< Посада >