Рішення № 103635870, 10.03.2022, Волинський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/12440/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді ВалюхаВ.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Позивачу з 01.04.2021 було проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку, зараховано періоди роботи з 01.01.2017 по 30.06.2018 відповідно до сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

ГУ ПФУ у Волинській області при перерахунку пенсії на зарахувало до страхового стажу період роботи з 01.07.2018 по 16.10.2019 на ВП «Шахта «Бужанська» ДП Волиньвугілля» у зв`язку із тим, що за даний період роботи не сплачено єдиний соціальний внесок, про що повідомило листом від 27.09.2021.

Позивач вказану відмову про зарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу вважає протиправною, оскільки із його заробітної плати утримувалися суми страхових внесків та позивач не може нести відповідальності за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Позивач просить визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Волинській області про зарахування стажу роботи до пільгового та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового підземного страхового стажу періоди роботи з 01.07.2018 по 16.10.2019 електрослюсарем підземним ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного пільгового підземного страхового стажу з дня проведення перерахунку пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.28).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 19.11.2021 №0300-0802-5/47383 (а.с.31-34) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскільки за період роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків, тому зазначений період не може бути зарахований до страхового та пільгового стажу позивача.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.10.2009 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм Закону №1058-IV, Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон №345-VI), що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 27.09.2021 №10762-10559/М-02/8-0300/21 (а.с.22), та про що зазначено у заявах по суті справи.

Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 27.09.2021 №10762-10559/М-02/8-0300/21, у відповідь на звернення щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.05.2015 по 16.10.2019, позивача повідомлено, що при проведенні перерахунку встановленого розміру пенсії з 01.04.2021 до страхового та пільгового стажу було зараховано період роботи з 01.01.2017 по 30.06.2018 відповідно до даних щодо сплати страхових внесків. Разом з тим, до страхового стажу не враховано період роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (а.с.22).

При вирішенні даного суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно із преамбулою Закону №1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник, зокрема, щодо не зарахування відповідачем до страхового та пільгового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків.

Так, з матеріалів справи, зокрема, листа ГУ ПФУ у Волинській області від 27.09.2021 №10762-10559/М-02/8-0300/21, індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (а.с.17-20) вбачається, що період роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» (ідентифікаційний код 00176259) не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2021.

Разом з тим, із вказаних відомостей (довідка форми ОК-5) також вбачається нарахування позивачу заробітної плати за цей період роботи. Крім того, спірний період роботи підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с.9-11), довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.08.2021 №157 (а.с.12), витягами з наказів про результати проведення атестації робочих місць (а.с.13), а виплата заробітної сплати, нарахування та сплата єдиного внеску за вказаний період - також довідкою про доходи ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» від 18.08.2021 (а.с.21).

Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що з липня 2018 року по жовтень 2019 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача вказаний період роботи. Суд наголошує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства зі страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу позивача вказаного періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», та про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням вказаного стажу.

Відтак, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, з метою повного та ефективного захисту прав позивача взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача зазначений період роботи, та здійснити з 01.04.2021 (тобто, з дня проведення перерахунку пенсії) перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу з урахуванням вказаного стажу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 908,00грн., який сплачений квитанцією від 22.10.2021 №83357 (а.с.7, 27).

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 04.10.2021 (а.с.24), квитанції до прибуткового касового ордеру від 21.10.2021 №49 (а.с.23), позивач сплатив адвокату Свередюк А.Ю. кошти на правничу допомогу (написання позовної заяви) в сумі 4000,00грн.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.33-34) заперечив щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

На думку суду, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 1908,00грн., з них: судовий збір в сумі 908,00грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) період роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля», та здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вказаного стажу.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 1908 гривень 00 копійок (одна тисяча дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

�згляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 04.10.2021 (а.с.24), квитанції до прибуткового касового ордеру від 21.10.2021 №49 (а.с.23), позивач сплатив адвокату Свередюк А.Ю. кошти на правничу допомогу (написання позовної заяви) в сумі 4000,00грн.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.33-34) заперечив щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

На думку суду, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 1908,00грн., з них: судовий збір в сумі 908,00грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) період роботи з липня 2018 року по жовтень 2019 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля», та здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вказаного стажу.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 1908 гривень 00 копійок (одна тисяча дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх