Рішення № 103635867, 09.03.2022, Волинський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16554/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо застосування обмеження при перерахунку основного розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести обчислення, перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01 грудня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 3акону №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови №988, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 29 липня 2021 року №33/23-1390д про розмір грошового забезпечення у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження основного розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 01 липня 2012 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №140/8783/21 ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок його пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 29 липня 2021 року №33/23-1390д, обмеживши її розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

На звернення позивача 08 грудня 2021 року, щодо перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 23 грудня 2021 року повідомило позивача, що на момент виконання рішення суду у справі №140/8783/21 статтею 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статі, не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому відмовило у здійсненні перерахунку пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження розміру його пенсії та фактичну її виплату лише в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а не у повному обсязі, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, якою було встановлено обмеження пенсій максимальним розміром.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов від 21 січня 2022 року №0300-0902-7/3353 вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі Закон №3668-VI). Відповідно до частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Положення норм цього Закону, яким обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому вони підлягають застосуванню. Позиція пенсійного органу підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19. З наведених підстав відповідач вважає, що обмеживши розмір пенсії позивача при перерахунку пенсії позивача з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №140/8783/21 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, діяв правомірно. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій до суду 28 січня 2022 року відповіді на відзив позивач підтримав вимоги викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 01 липня 2012 року отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), яка була призначена у розмірі 80 % грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №140/8783/21 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГК ПФУ у Волинській області щодо не проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області про розмір грошового забезпечення №33/23-1390д від 29 липня 2021 року у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 на підставі довідки ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області про розмір грошового забезпечення №33/23-1390д від 29 липня 2021 року у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №140/8783/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області №33/23-1390д від 29 липня 2021 року. При цьому розмір пенсії обчислено з розрахунку 80% грошового забезпечення, зазначеного у довідці, та застосовано обмеження максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а перерахований розмір пенсії з грудня 2021 року становить 19340,00 грн (а.с.13).

На звернення позивача 08 грудня 2021 року щодо перерахунку розміру його пенсії без обмеження основного розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, відповідач листом від 23 грудня 2021 року №15897-16047/З-02/8-0300/21 повідомив, що статтею 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому перерахований розмір пенсійної виплати позивача з грудня 2021 року становить 19340,00 грн. Нараховані кошти на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 30.11.2021 в сумі 176776,70 грн підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром ГУ ПФУ у Волинській області у листі повідомило, що позиція пенсійного органу підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19. Таким чином, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з 01 грудня 2019 року без обмеження її максимальним розміром (а.с.14-15).

Не погоджуючись із діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною (частина п`ята), згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зміну визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону №3668-VI) з 01 жовтня 2011 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата із 20 грудня 2016 року чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається відсутньою у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, із 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та інших.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17.

Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії позивачу, яка призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016).

При цьому суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VI є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Окрім того, суд також вважає безпідставними доводи відповідача про обмеження позивачеві розміру пенсії відповідно до Закону №3668-VI, оскільки як встановлено судом з відповіді відповідача на звернення позивача від 23 грудня 2021 року №15897-16047/З-02/8-0300/21 (а.с.15), максимальний розмір пенсії позивача відповідачем обмежено саме відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ, а не відповідно до Закону №3668-VI. Тобто, відповідач покликається на нові підстави, які не були покладені ним в основу прийнятого рішення про обмеження пенсії позивача при її перерахунку з 01 грудня 2019 року.

Посилання у листі та у відзиві на позов на постанову Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19 суд вважає безпідставним, оскільки обставини справи викладені у ній стосуються спорів щодо застосування обмежень пенсій максимальним розміром, призначених відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII Про прокуратуру та Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII Про прокуратуру, а також Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення, Закону України 16 грудня 1993 року №3723-XII Про державну службу, що не є релевантним до правовідносин у розглядуваній справі.

За таких обставин, а також зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, обмеживши позивачеві пенсію максимальним розміром з 01 грудня 2019 року, діяв всупереч Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром призначеної пенсії позивачу; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 грудня 2019 року з урахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 29 липня 2021 року №33/23-1390д без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 грудня 2019 року десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 29 липня 2021 року №33/23-1390д без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук

sp;так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016).

При цьому суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VI є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Окрім того, суд також вважає безпідставними доводи відповідача про обмеження позивачеві розміру пенсії відповідно до Закону №3668-VI, оскільки як встановлено судом з відповіді відповідача на звернення позивача від 23 грудня 2021 року №15897-16047/З-02/8-0300/21 (а.с.15), максимальний розмір пенсії позивача відповідачем обмежено саме відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ, а не відповідно до Закону №3668-VI. Тобто, відповідач покликається на нові підстави, які не були покладені ним в основу прийнятого рішення про обмеження пенсії позивача при її перерахунку з 01 грудня 2019 року.

Посилання у листі та у відзиві на позов на постанову Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19 суд вважає безпідставним, оскільки обставини справи викладені у ній стосуються спорів щодо застосування обмежень пенсій максимальним розміром, призначених відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII Про прокуратуру та Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII Про прокуратуру, а також Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення, Закону України 16 грудня 1993 року №3723-XII Про державну службу, що не є релевантним до правовідносин у розглядуваній справі.

За таких обставин, а також зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, обмеживши позивачеві пенсію максимальним розміром з 01 грудня 2019 року, діяв всупереч Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром призначеної пенсії позивачу; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 грудня 2019 року з урахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 29 липня 2021 року №33/23-1390д без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 грудня 2019 року десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 29 липня 2021 року №33/23-1390д без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук