Рішення № 10363577, 06.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/20206.07.10 За позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лен Ойл»

про стягнення 13809711,80 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Дмітрішин Д.М. (довіреність від 28.07.2006р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 06 липня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лен Ойл»(надалі відповідач) заборгованості у сумі 13809711,80 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 12362600,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 1246 678,79 грн. і 96 529,89 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в сумі 103 903,12 грн., а також розірвання кредитного договору № 14/1-1-143 від 12.08.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обовязки за договором кредитування не виконав, не сплатив проценти за користування кредитом.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 31.05.2010р. наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 17.05.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.06.2010р.. В судове засідання 15.06.2010р. представник відповідача не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 24.06.2010, в яке представник відповідача також не зявився. Ухвалою від 24.06.2010р. розгляд справи було відкладено до 06.07.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2008 року між позивачем (далі по тексту - Банк) та відповідачем (надалі - Позичальник) (разом - сторони), було укладено кредитний договір № 14/1-1-143 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Кредитний договір, Договір), згідно п.п. 1.1-1.5 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію з лімітом 14000000,00 грн. зі сплатою 25% річних за користування ним на строк до 11.08.2009р., а Позичальник зобовязується використати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 Договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови Договору і своєчасно повернути кредит Банку.

Як свідчать матеріали справи, на підставі Додаткових угод до Договору (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) сторонами було погоджено та встановлено, що Банк надає Позичальнику кредит на загальну суму 14000 000,00 грн. зі сплатою 15% річних за користування ним, з зобовязанням останнього повернути кредит не пізніше 11 серпня 2010 року.

У відповідності до п. 6.3 Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і у році.

Згідно із п. 6.5 Кредитного договору нарахування процентів за кредитом повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту. Проценти, нараховані за місяць відповідач зобовязаний сплачувати щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому вони нараховані (п. 6.6 Договору).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Банк надав Позичальнику кредит в сумі 14000 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія в справі). Однак, позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що останній, починаючи з 01.09.2009р. свої зобовязання за Кредитним договором належним чином не виконує, відсотки в повному обсязі не сплачує, чим порушив умови п.п. 1.4, 6.1, 6.6 Кредитного договору, внаслідок чого, станом на 20.04.2010р. у Позичальника існує заборгованість перед Банком за Кредитним договором та становить по кредиту у розмірі 12362 600,00 грн. (1637 400,00 грн. кредиту сплачено відповідачем, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи ) та по процентам за користування кредитом в розмірі 1343 208,68 грн. (нараховано 2045 126,48 грн. з них 701 917,80 грн. відсотків за користування кредитом було сплачено відповідачем, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи) (розрахунок загальної заборгованості за Договором міститься в матеріалах справи).

07 серпня 2009 року Позичальник листом № 21-08/П повідомив Банк про неможливість погашення кредиту на суму 14000000,00 грн. та просив останнього розглянути питання про продовження строку дії Договору та щоквартальної сплати ним процентів (копія листа в справі).

З матеріалів справи вбачається, що Банк, внаслідок невиконання Позичальником взятих на себе зобовязань за Кредитним договором, користуючись своїм правом, передбаченим п. 9.6 Договору, направив відповідачу лист-вимогу № 14/571 від 19.02.2010р. (копія в справі) про дострокове виконання договірних зобовязань, а саме сплати Позичальником всієї заборгованості за Кредитним договором, разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями. Факт надсилання вимоги та отримання її відповідачем 28.02.2010р. підтверджується поштовим відправленням з відміткою про вручення № 10463505 (копія в справі). Позивач зазначає, що на час розгляду справи відповіді на претензію від відповідача він не отримав, суму загальної заборгованості за Договором в достроковому порядку Позичальник Банку не перерахував.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 12362 600,00 грн. та по процентам за користування кредитом в розмірі 631 935,79 грн. (за період з 01.04.2009р. по 30.11.2009р., тобто різниця від суми нарахованих відсотків станом на 30.11.2009р. включно в розмірі 1333 853,59 грн. сума сплачених відповідачем відсотків станом на 19.08.2009р. в розмірі 701 917,80 грн.) є обгрунтованими.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 9.1 Кредитного договору за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом та за повне або часткове прострочення сплати процентів за користування ним Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення, Але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який стягується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

За таких обставин, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо сплати відсотків за користування кредитом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за порушення строків сплати процентів в сумі 32 450,98 грн. (за період з 01.05.2009р. по 30.11.2009р.).

До того ж суд зазначає, що обгрунтованим є нарахування позивачем відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій (пені) до моменту відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Банку, тобто до 02.12.2009р., виходячи з наступного (копія постанови НБУ № 713 від 02.12.2009р. в справі).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) (стаття 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банкти і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, надання кредиту та отримання процентів за користування ним можливо лише за наявності у Банків ліцензії НБУ на здійснення відповідних операцій, а відтак, суд вважає необгрунтованим вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитом після моменту відкликання у Банку документів, які надають йому право здійснювати різноманітні грошові операції, зокрема, надання кредитних коштів та отримання процентів за коистування ним.

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи, що позивачем до суду подана достатня та належна кількість доказів, які підтверджують факт невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договором, а отже, вимоги позивача про розірвання Кредитного договору є обґрунтованими.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині розірвання Кредитного договору, а також стягнення 13026 986,77 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 12362 600,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 631 935,79 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в сумі 32 450,98 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 24276,77 грн. (24054,15 грн. державного мита та 222,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № 14/1-1-143 від 12.08.2008р. укладений між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лен Ойл».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лен Ойл»(ідентифікаційний код: 31308183, адреса: 02152, м. Київ, Дніпровський район, проспект Павла Тичини, будинок, 20) на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(ідентифікаційний код: 19338316, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, будинок, 8-А) грошові кошти в сумі 13026 986,77 грн. (тринадцять мільйонів двадцять шість тисяч девятсот вісімдесят шість гривень 77 копійок) та судові витрати в розмірі 24 276,77 грн. (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят шість гривень 77 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 12.07.2010р.