Ухвала суду № 103634067, 09.03.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15095/21

У Х В А Л А

про відмову увідкритті провадження

усправі в частині позовних вимог

09 березня 2022 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 та приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач «Діджи Фінанс» (місце знаходження: 04112, м.Київ,вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8,код ЄДРПОУ 42649746) звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 за відомостямивідділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській областізначиться якпомерлий)та приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича про зняття арешту з майна.

Відповідно до ч. 6ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно дост. 37-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, а саме формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону.

Згідно з відповіді, яка надійшла з відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області, гр. ОСОБА_1 знятий з реєстраційного обліку 08.07.2014 року з адреси АДРЕСА_1 , як померлий.

Згідно зст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з положеннями статей46,47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Виходячи зі змісту цих статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Відповіднодостатті25ЦКУкраїниздатністьматицивільніправа та обов`язки (цивільну правоздатність)маютьусіфізичніособи.

Цивільнаправоздатністьфізичноїособивиникаєумоментїїнародження.

Згідно із ч. 4ст. 25 ЦК Україницивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

Устатті 26 ЦК Українивизначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки.

Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановленіКонституцією Українита цим Кодексом.

Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановленіКонституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

За приписами ч. 1ст. 55 ЦПК України,у разісмерті фізичноїособи,припинення юридичноїособи,заміни кредиторачи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядкуст. 55 ЦПК України, шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Таким чином позивачем був пред`явлений позовдо особи,цивільна правоздатність якоїприпинена у зв`язку зі смертю.

ЦивільнийпроцесуальнийкодексУкраїнинемістить норм,якіб передбачали здійснення провадженняусправахщодоосіб, якіпомерлидовідкриття провадження усправі.

Навпаки,ЦПКУкраїнивизначаєпорядокпроцесуального правонаступництва лишеутих справах,десторона-учасникпроцесувибулаз певнихпричин,утому числійузв`язку зі смертю, післявідкриттяпровадженняусправі.

Отже,ЦПК Українивизначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядкуст. 55 ЦПК Україниможливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Аналізвказанихнормпроцесуальногоправа,атакожположеньчастин першої, другої,четвертої статті25,частинипершоїстатті26ЦКУкраїнитачастинидругоїстатті48чинногоЦПКУкраїни,дозволяєдійтивисновкупроте,щонамоментзверненняізпозовомдосуду відповідач у справіповинен матицивільнупроцесуальнуправосуб`єктність. Віншомувипадку провадження усправіне може бути відкрито,авідкрите- підлягає закриттю,оскільки справанепідлягає розгляду впорядку цивільного судочинства(пункт1 частинипершоїстатті 255чинного ЦПК України).

За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимогст. 25 ЦК Україниприпинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, а відтак у відкриті провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явленихдо ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України.

Доаналогічногоправовоговисновкудійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Оскільки, судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, відповідач ОСОБА_1 помер, а чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4ст. 25 ЦК України припинено, а відтак суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про зняття арешту з майна на підставі п. 1 ч. 1ст.186ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

ДоаналогічногоправовоговиснокудійшовВерховнийСудускладіОб`єднаноїпалатиКасаційногоцивільногосудуупостановівід20.06.2019рокусправа№185/998/16-ц.

Керуючись п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, ст. ст.46-48,260,261,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про зняття арешту з майна відмовити на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про зняття арешту з майна відмовити на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца