Рішення № 10363344, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/30123.06.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтехнотранс»

До Приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»

Про стягнення 34170,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Вінник Т.М. –предст. (дов. у справі), Шібель В.М. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 34170,00 грн. основного боргу та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2010 порушено провадження у справі №47/301, розгляд якої призначено на 09.06.2010.

Ухвалою від 09.06.2010 розгляд справи, у зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, було відкладено на 23.06.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2010 уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд додатково стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання пеню в розмірі 1 878,97 грн. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 005/10 від 26.01.2010 та заявки № А 035 12 від 11.01.2010 були здійснені перевезення вантажу за маршрутами: Німеччина - Україна загалом на суму 42550,00 грн., які відповідачем прийняті проте оплачені частково і заборгованість за які позивач просив суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 28.05.2010 та від 09.06.2010 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань, 09.06.2010 та 23.06.2010 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Західтехнотранс», в якості перевізника та відповідачем –Приватним підприємством «Сі Рейл Експрес», в якості експедитора, було укладено договір-заявку № А 035 12 на перевезення вантажу за маршрутом Німеччина-Україна, відповідно до якої сторони погодили, що вартість перевезення складає 1830 Євро, по курсу НБУ на день вивантаження, строк оплати –7-9 банківських днів по факту отримання оригіналів документів.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №0055426, позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутом Німеччина –Україна також, у графах 22, 23, 24 проставлено відбитки печаток відправника та одержувача про отримання вантажу.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №016-10 від 18.01.2010, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб останніх, позивачем для відповідача було виконано, а відповідачем прийнято послуги з перевезення вантажу на суму 21050,00 грн.

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого відправлення №7711200126717, позивачем 22.01.2010 направлено, а відповідачем 25.01.2010 отримано оригінали документів для здійснення оплати за виконані перевезення.

26.01.2010 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Західтехнотранс», в якості перевізника та відповідачем –Приватним підприємством «Сі Рейл Експрес», в якості експедитора, було укладено договір № 005/10 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, який підписано представниками сторін, посвідчено печатками позивача та відповідача, належним чином засвідчену позивачем копію якого долучено до матеріалів справи.

Предметом вказаного договору, є регулювання та визначення порядку взаємовідносин перевізника та експедитора, які пов’язані із здійсненням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів експедитора автомобільним транспортом на території України та за її межами, а також з надання експедитору інших послуг, узгоджених в заявках до договору, які є його невід’ємною частиною (п.1.1), вартість перевезення та інших послуг визначається на підставі заявок експедитора, узгоджених перевізником, розрахунки за виконані послуги проводяться по факту розвантаження автомобіля на протязі 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт та надання оригіналів документів: акту виконаних робіт, рахунку за надані послуги, податкової накладної (п.п. 5.1, 5.2.), винна у позанормативному простої автомобіля сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі 540,00 грн. за кожну добу простою автомобіля (п.7.2.6), у випадку затримки оплати послуг перевізника, експедитор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день затримки (п. 7.2.8).

Відповідно до заявки № А 008 02 від 16.02.2010 відповідач замовив позивачу здійснити перевезення за маршрутом Німеччина-Україна, вартість перевезення 21500,00 грн., оплата протягом 14 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №0055481, позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутом Німеччина –Україна також, у графах 22, 23, 24 проставлено відбитки печаток відправника та одержувача про отримання вантажу.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №052-10 від 26.02.2010, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб останніх, позивачем на користь відповідача було надано а відповідачем прийнято послуги з перевезення вантажу на суму 21500,00 грн.

26.02.2010 сторонами також складено акт №062-10, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб останніх та який підтверджує понаднормовий простій транспорту по маршруту Німеччина –України - 3 дні з 24.02.2010 по 26.02.2010 на суму 1620,00 грн.

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №7711200138707, позивачем 03.03.2010 направлено, а відповідачем 15.03.2010 отримано оригінали документів для здійснення оплати за виконані перевезення.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач частково розрахувався за здійснені позивачем перевезення в сумі 10 000,00 грн.

07.04.2010 перевізником (позивачем) було надіслано на адресу експедитора (відповідача) претензію з вимогою погасити заборгованість за здійснені перевезення.

Відповідно до відповіді відповідача на зазначену претензію №108 від 13.04.2010 останній визнав заборгованість та зобов’язався її сплатити.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за здійснені позивачем та прийняті відповідачем перевезення, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 34 170,00 грн. основного боргу, 1878,97 грн. пені та судових витрат (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Згідно статей 316 Господарського кодексу України та 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як перевізник, умови договору №005/10 від 26.01.2010 та заявок на перевезення № А 035 12 від 11.01.2010 і № А-008 02 від 11.02.2010 виконав у повному обсязі та належним чином і надав відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутами: Німеччина –Україна загалом на суму 44170,00 грн. (21050,00 грн. + 21500,00 грн. + 1620,00 грн.), які відповідачем були прийняті без зауважень та заперечень, однак відповідач, всупереч умов названих договору та заявок свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг з перевезення вантажів в сумі 44170,00 грн. не виконав, оплату у строк, який передбачений умовами вищенаведеного договору та заявок – не здійснив, а лише частково сплатив позивачу кошти за здійснені перевезення в сумі 10 000,00 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем але не оплачені відповідачем у визначений строк перевезення вантажів в розмірі 34170,00 грн. (44170,00 грн. за виконані перевезення –10 000,00 грн. часткова оплата відповідача) - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов’язання по оплаті виконаних перевезень вантажів у розмірі 1878,97 грн.

Судом встановлено, що ст. 547 Цивільного кодексу України імперативно визначено умову, згідно якої правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, яким зокрема є стягнення пені, має відбуватися у письмовій формі, як того вимагає зазначена норма закону, а оскільки укладеним між сторонами договором-заявкою № А 035 12 від 11.01.2010 не встановлено відповідальності будь-якої із сторін у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені по договору-заявці № А 035 12 від 11.01.2010 задоволенню не підлягає.

Крім цього, враховуючи те, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості по договору №005/10 від 26.01.2010 на суму 10 000,00 грн. до звернення позивача з позовом до суду, а позивачем не надано обґрунтованого детального розрахунку розміру пені саме по цьому договору та заявці № А 008 02 від 16.02.2010, а саме: не зазначений період прострочення з урахуванням часткових проплат відповідача, сум, на які здійснюються нарахування після оплати відповідача, не зазначено дат здійснення погашення заборгованості відповідачем на загальну суму 10 000,00 грн. та періоди нарахування відповідних витрат, внаслідок чого суд позбавлений можливості відповідно до наданих позивачем доказів прийняти законне та об’єктивне рішення в цій частині позовних вимог, а тому суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов’язання по договору №005/10 від 26.01.2010 та заявки № А 008 02 від 16.02.2010 без розгляду на підставі ст. 81 п.5 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 34170,00 грн. основного боргу. В задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –341,70 грн. витрат по сплаті державного мита та 223,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»(код ЄДРПОУ 33993952, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, поштова адреса: 02098, м.Київ, вул.Дніпровська Набережна, 13, 19 пов., оф.1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтехнотранс»(код ЄДРПОУ 31789817, юридична адреса: 77110, Івано-Франківська обл., Галицький район, с. Насташине, вул. Осмомисла, 41, поштова адреса: 77111, м. Бурштин, вул. Коротка, 2) 34170 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят гривень) грн. 00 коп. основного боргу, а також 341 (триста сорок одна) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені по договору №005/10 від 26.01.2010 та заявці № А 008 02 від 16.02.2010 - залишити без розгляду на підставі п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.Р.Станік

підписано: 12.07.10