Рішення № 10363143, 06.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/3206.07.10 За позовомТовариство з обмеженою відповідальнісю "БМК ПЛАНЕТА МІСТ"

До           Товариство з обмеженою відповідальністю "Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд"

Простягнення 6 095 833,33 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           не з’явився, предст.за дов. Карачун І.О. був присутнім в попередніх

засіданнях

від відповідача Полуніна Л.А.- за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»боргу за неналежне виконання умов договору в сумі 6095833,33 грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 5104252,41 грн. та упущену вигоду в сумі 595496,10 грн., а всього 5699748,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови кредитного договору з АТ «Укрексімбанк», в зв’язку з чим з позивача як з заставодавця за кредитним договором було списано в рахунок погашення боргу 5104252,41 грн.

Відповідач надав письмові пояснення, в яких визнає позовні вимоги в сумі 51522,40 грн., а проти решти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (лист від 24.03.2010 вих. № 87) його зобов’язання щодо повернення позивачу сплачених ним коштів в сумі 5052730,01 грн. є припиненими на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України. Крім того, проти стягнення упущеної вигоди відповідач заперечує, посилаючись на те, що з його боку не було неналежного виконання зобов’язань.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2007 року між відповідачем та АТ «Укрексімбанк»було укладено кредитний договір № 151107К19, згідно якого відповідач отримав кредит. Для забезпечення виконання умов кредитного договору та забезпечення майнових інтересів кредитора (Банку) між позивачем та Банком був укладений договір застави № 151107Z47 від 12 квітня 2007 року, відповідно до якого позивач передав у заставу грошові кошти на депозитному рахунку в сумі 46000000,00 грн., які у випадку неналежного виконання кредитного договору відповідачем підлягали списанню Банком. Договір поруки між позивачем та відповідачем не укладався.

Листом № 158-01/5779 від 06 серпня 2009 року Банк повідомив відповідача та позивача про дострокове повернення кредиту через систематичне порушення відповідачем термінів погашення основного боргу за кредитним договором № 151107К19 від 12 квітня 2007 року. В зв’язку з несплатою відповідачем коштів в сумі 5104252,41 грн. на користь Банку зазначена сума була списана з депозитного рахунку позивача, що підтверджується банківськими виписками та довідкою Банку.

В зв’язку з виконанням позивачем зобов’язань за відповідача перед Банком в силу п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України у особи, яка виконала зобов’язання за боржника (позивача), виникає право вимоги до боржника (відповідача) в частині виконаного позивачем зобов’язання перед Банком. В зв’язку з тим, що між позивачем та відповідачем відсутній договір поруки, строк повернення коштів відповідачем позивачу не встановлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач відповідну письмову вимогу відповідачу не пред’являв. Таким чином, у відповідача не настав строк виконання зобов’язання щодо повернення грошових коштів позивачу.

В ході судового процесу представник відповідача повідомив, що у позивача перед відповідачем існує зобов’язання щодо сплати грошових коштів за Договором уступки права вимоги № Ц/1108-1 від 17.11.2008 в сумі 20924089,80 грн. Зазначені вимоги є зустрічними, однорідними (оскільки передбачають сплату грошових коштів позивачем на користь відповідача), а тому відповідно до ст. 601 ЦК України можуть бути припинені за заявою однієї із сторін. Відповідач надав копію заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 5052730,01 грн. (лист від 24.03.2010 вих. № 87, отриманий позивачем 24.03.2010 вх. № 34).

Відповідно до ч.1 ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Аналогічно сформульовані положення ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України щодо припинення зарахуванням господарських зобов’язань: господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який в Постанові від 22.07.2004 № 15-03/186 зазначає, що за правовою природою припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної вимоги –це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Заява про зарахування однорідних зустрічних вимог не була оскаржена позивачем в судовому порядку, не була визнана судом недійсною, її недійсність прямо не встановлена законом, а тому в силу ст. 204 ЦК України є правомірною. Таким чином, зобов’язання відповідача щодо повернення позивачу сплачених ним за договором застави грошових коштів в сумі 5052730,01 грн. за кредитними зобов’язаннями відповідача є припиненими за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України. А тому уточнені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5052730,01 грн. не підлягають задоволенню.

Позовна вимога про стягнення упущеної вигоди у сумі 595496,10грн. також не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України упущена вигода –це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Щодо посилання позивача на норми ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу про те, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, слід зазначити, що оскільки між сторонами відсутній договір поруки, зобов’язання боржника сплатити кошти на користь позивача ґрунтується на законі. При цьому ні законом, ні домовленістю сторін не визначений строк виконання такого зобов’язання відповідачем. В такому випадку слід керуватися нормами ч. 2 ст. 530 ЦКУ: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення коштів позивачу мало б місце у випадку невиконання обов’язку щодо сплати грошових коштів протягом семи днів з моменту отримання відповідачем відповідної вимоги позивача. Оскільки такої вимоги від позивача не надходило, що не заперечується позивачем, відповідач не порушив своє зобов’язання щодо повернення грошових коштів, а отже, відповідач не може нести відповідальність за порушення зобов’язання в частині відшкодування упущеної вигоди.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 623 ЦКУ при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про заставу»якщо заставодавцем є третя особа, яка надала в заставу належне їй майно, то в разі невиконання забезпеченого заставою зобов’язання перед заставодержателем вона має право виконати зобов’язання з метою запобігання зверненню стягнення на предмет застави. Отже, позивач міг виконати зобов’язання, забезпечене заставою, перерахувавши кошти з поточного рахунку з метою недопущення списання в безспірному порядку банком депозиту, належного позивачу. Такі дії позивача і були б тими заходами, які він мав вжити щодо одержання відсотків за депозитом. Однак позивач не вжив зазначених заходів, що й стало причиною звернення стягнення на депозит позивача. Таким чином, позовні вимоги щодо відшкодування упущеної вигоди в сумі 595496,10 грн. також не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 51522,40 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині 51522,40грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті частині позову суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В судовому засіданні 24.06.2010р. закінчено розгляд справи. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.07.2010р. для підготовки повного тексту рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»(адреса: 01004 м. Київ, вул. Рогнідинська, 5/14, код ЄДРПОУ 34577541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»(адреса: 03151 м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 32846139,) 51522,40 грн. (п’ятдесят одна тисяча п’ятсот двадцять дві грн. 40 коп.)основного боргу, 230,51 грн. держмита та 2,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко