Рішення № 10363098, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 29 722,00 грн. заборгованості по договору перевезення вантажів №UA 111/10/09 від 28.10.2009, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –297,72 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн., а також 2000,00 грн. послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2010р. було порушено провадження у справі № 47/270, розгляд справи було призначено на 25.05.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2010р. у відповідності до вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 15.06.2010р.

В судовому засіданні 15.06.2010р. представник відповідача подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просив суд відкласти розгляд справи.

Представник позивача проти заявленого клопотання про відкладення розгляду справи –заперечив з підстав його необґрунтованості.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, враховуючи те, що відповідач був обізнаний та належним чином повідомлений за адресою свого місцезнаходження про наявність судового спору та розгляд справи № 47/270 та не був обмежений у своїх правах звернутись до позивача для проведення звірки взаєморозрахунків. Також, враховуючи те, що сторонами надано документи які на їх думку є необхідними для вирішення спору, з метою дотримання процесуальних строків розгляду спору, суд дійшов висновку, що заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає і відхиляється як необґрунтоване.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2010р заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виконано обумовлене перевезення вантажу за вказаною адресою згідно умов договору перевезення вантажів №UA 111/10/09 від 28.10.2009, а відповідачем всупереч умов договору перевезення вантажів №UA 111/10/09 від 28.10.2009. не було здійснено оплату наданих послуг в сумі 29 722.00, 00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.06.2010р проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість.

Розглянувши надані сторонами матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2009р. між відповідачем ТОВ «Трейдінг Восток » –як експедитором та позивачем ТОВ «Вітан-Транс»- як перевізником було укладено договір перевезення вантажів №UA 111/10/09 від 28.10.2009 на транспортно –експедиційне обслуговуванні при перевезенні вантажів в міжнародному та міжміському сполученні (далі договір №UA 111/10/09 від 28.10.2009), який підписано повноважними представниками та, посвідчений печатками сторін.

Умовами договору №UA 111/10/09 від 28.10.2009 сторони погодили, що експедитор (відповідач) доручає, а перевізник (позивач) приймає на себе зобов’язання здійснити перевезення вантажів (п1),конкретні умови кожного перевезення обумовлюються в заявці на перевезення (п1), за загальним правилом оплата вартості послуг перевізника (позивача) проводиться протягом 7-10 календарних днів з моменту отримання документів: оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, товарно-транспортних накладних (CMR, TTN) (п.4.2, 4.3), підтвердженням виконання перевезення, в межах даного договору є отримання свого екземпляру CMR або товарно-транспортної накладної без зауважень вантажоодержувач.(п.2.2.9), у випадку якщо експедитор(відповідач) не здійснив перерахування обумовленої суми у строк вказаний у заявці до договору, до нього будуть застосовані штрафні санкції у вигляді пені, у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п.4.4).

Згідно заявок №500-081/10 від 09.03.2010р., №500-080/10 від 09.03.2010р., №500-085/10 від 11.03.2010р., які підписані представниками позивача та відповідача і посвідчені печатками сторін, відповідачем було замовлено у позивача перевезення вантажу (обладнання) за маршрутом м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), вартістю 15 156,00грн. , м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), вартістю 15 156,00грн. , м. Тарнов (Польща) –Київська обл. с. Требухів., вартістю 10 500,00грн., а загалом на суму 40 812,00грн.

Відповідно до міжнародних транспортних накладних CMR №127529 від 18.03.2010, №145701 від 16.03.2010, №0069181 від 16.03.2010, копії яких надав позивач разом з матеріалами позову, позивачем було організовано перевезення вантажу за маршрутами: м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –Київська обл. с. Требухів, що підтверджується відбитками печаток відправника, перевізника та вантажоодержувача в графах 22,23,24.

Згідно з актами виконаних робіт №050 від 18.03.2010, №049 від 18.03.2010, №063 від 18.03.2010, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача з проставленими печатками позивача та відповідача, вартість послуг перевезення здійснених відповідачем за маршрутами м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –Київська обл. с. Требухів. ) загалом на суму 40 812,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення відповідача, в адресу позивача було перераховано: 10.03.2010р.- 11 040,00грн в рахунок оплати за міжнародні транспортні перевезення вантажу за маршрутами, м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –Київська обл. с. Требухів.

Відповідно до претензії позивача від 13.04.2010р., направленої відповідачу цінним листом, позивач просив відповідача погасити заборгованість за надані послуги з перевезення по договору №UA 111/10/09 від 28.10.2009 та заявок №500-081/10 від 09.03.2010р., №500-080/10 від 09.03.2010р., №500-085/10 від 11.03.2010р. на суму 40 812,00 грн., які відповідачем прийняті, але оплачені частково, заборгованість становить 29 772,00грн.., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальним чеком Укрпошти.

28.05.2010 позивачем на підтвердження виконання умов договору №UA 111/10/09 від 28.10.2009 щодо здійснення перевезення за заявленим відповідачем маршрутами згідно заявок №500-081/10 від 09.03.2010р., №500-080/10 від 09.03.2010р., №500-085/10 від 11.03.2010р. на адресу відповідача було направлено оригінали рахунків, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні (CMR, TTN), направлення яких підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 0617 від 28.05.2010 та описом вкладення у цінний лист.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було погашено у обумовлений договором строк заборгованість в сумі 29 722,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Стаття 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV передбачає відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як перевізник, виконав належним чином умови заявок №500-081/10 від 09.03.2010р., №500-080/10 від 09.03.2010р., №500-085/10 від 11.03.2010р. до договору №UA 111/10/09 від 28.10.2009, а саме: ним було надано відповідачу транспортні послуги з організації перевезення вантажу за маршрутами: м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –м. Харків (Україна), м. Тарнов (Польща) –Київська обл. с. Требухів. загалом на суму 40 812,00грн., а саме: здійснено перевезення за зазначеними маршрутами та доставлено 16.03.2010, 18.03.2010р. вантажі до місць призначень.

В свою чергу, надані позивачем транспортні послуги на суму 40 812,00 грн. відповідачем прийнято, що підтверджується міжнародними транспортними накладними CMR №127529 від 18.03.2010, CMR №145701 від 16.03.2010, CMR №0069181 від 16.03.2010, які підписані представниками сторін та посвідчено їхніми печатками, але не здійснено оплату у повному обсязі та у погоджений п. 4.3 договору №UA 111/10/09 від 28.10.2009 строк (10 днів з моменту отримання оригіналів документів), оскільки позивачем було направлено відповідачу обумовлений договором обсяг документів 28.05.2010, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 0617 від 28.05.2010 та описом вкладення у цінний лист, але відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 11 040,00 грн., а у строк до 07.06.2010 не погашено заборгованість у повному обсязі в сумі 29 722,00грн. Доказів її сплати станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору №UA 111/10/09 від 28.10.2009 існує непогашена прострочена заборгованість в сумі 29 722,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі транспортні послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 29 722,00 грн.

Також, позивачем у позові заявлено про відшкодування йому за рахунок відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 2 000 грн., понесення яких підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме Договором про надання правової допомоги адвоката від 15.04.2010р., який укладений між позивачем та адвокатом Мисак О.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1482 від 11.02.2009р), квитанцією до прибуткового касового ордера від 22.04.2010 р. на суму 2 000,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»(код ЄДРПОУ 36058165, місцезнаходження: 03115 м. Київ, вул. Ігоревська буд. 12а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітан - Транс»(код ЄДРПОУ 32018155, місцезнаходження: 80100 Львівська обл. м. Червоноград, вул. Промислова,12) суму заборгованості в розмірі 29 722 (двадцять дев’ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита – 297 (двісті дев’яносто сім) грн. 22 коп., витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –12.07.2010