Рішення № 103630638, 10.03.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8105/21

Провадження № 2/204/621/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Максименко Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, просив суд:

- визнати виконавчий напис № 68805 від 28.05.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» (ЄДРПОУ 40199031) заборгованості за кредитним договором № 2478121 від 04.03.2016 року у загальному розмірі 29349, 79 грн., таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вересні 2021 року він дізнався, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем ведеться виконавче провадження № 66882023 з примусового виконання виконавчого напису № 68805 від 28.05.2021 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВАНСАР» заборгованості у загальному розмірі 29 349,79 грн.

Про вчинення зазначеного виконавчого напису він дізнався у вересні 2021 р. отримавши за місцем реєстрації копії постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

До вересня 2021 року позивач не знав про наявність грошового зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВАНСАР», не отримував про це будь-яких повідомлень та вимог оплати боргу, як і не отримував ніяких листів чи вимог щодо виконавчого напису.

Позивачем була укладена з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» Заява- приєднання № 2478121 до кредитного договору по продукту «Кредит готівкою» від 04.03.2016 р. за якою позивачу був погоджений кредит у розмірі 15 000 грн., з визначеним строком кредитування 18 місяців. Позивач не отримував від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» жодних повідомлень про наявність заборгованості та вимог оплати боргу.

Вчинений виконавчий напис позивач вважає таким, що суперечить нормам Закону, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

В судове засідання позивач не з`явилися, разом з позовною заявою подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у випадку повторної неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судові засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав.

Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності

Приватний нотаріус Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2016 року ОСОБА_1 було підписано Заяву приєднання №2478121 до Кредитного договору по продукту «Кредит готівкою», відповідно до якої ОСОБА_1 надано кредит на суму 15000 грн. на строк 18 місяців, з нарахуванням щомісячного проценту 3,99%, комісія за надання кредиту 1,5 % від початкової суми кредиту та додатково фіксовану суму у розмірі 100 грн. Сума додаткових послуг 3071, 07 грн. У заяві сторонами погоджено графік щомісячних платежів (арк.с.40-41).

28 травня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив виконавчий напис № 68805, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР», якому ТОВ «ФК «Фагор» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18/05/2018-3 від 18.05.2018 року, якому в свою чергу ТОВ «ФК «Плеяда» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги №3 від 22.05.2016 року, якому в свою чергу ТОВ «Інвестиційно Розрахунковий Центр» на підставі Договору відступлення права вимоги № 1104 від 11.04.2016 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 2478121 від 04.03.2016 року, укладеного між ТОВ «Інвестиційно Розрахунковий центр» та ОСОБА_1 .

Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ФК «АВАНСАР» та стягнути з боржника за період з 04.03.2016 року по 01.06.2020 року суму у розмірі: 16063, 15 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11534, 64 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 900 грн. за нарахованою пенею; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 29349, 79 грн. (арк.с.39).

20 вересня 2021 року представник ТОВ «ФК «АВАНСАР» подав приватному виконавцю Селезньову М.О. заяву про примусове виконання рішення (арк.с.42).

21 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 68805 від 28.05.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» заборгованості у загальній сумі 29349, 79 грн. (арк.с.44-45).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗЗУ «Про нотаріат»).

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами таорганізаціями не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно доп.1Переліку документів,за якимистягнення заборгованостіпроводиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів,затвердженого ПостановоюКабінету міністрівУкраїнивід 29червня 1999року №1172,для одержаннявиконавчого написуподаються:а)оригінал нотаріальнопосвідченої угоди;б)документи,що підтверджуютьбезспірність заборгованостіборжника тавстановлюють простроченнявиконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, як встановлено з матеріалів цивільної справи, а у доданих до заяви про вчинення виконавчого напису документах, відсутні докази отримання та користування позивачем кредитними коштами відповідно до укладеного кредитного договору.

У матеріалах справи відсутні договори про відступлення прав вимоги між фінансовими компаніями. Відсутні підтвердження про повідомлення боржника про відступлення прав вимоги, письмова вимога кредитора про повернення боржником суми заборгованості.

Не надано відповідні докази і на ухвалу суду про витребування доказів.

Однак, ТОВ «ФК«АВАНСАР» звернулося до приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення.

Перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд приходить до висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Однак, матеріали справи не містять письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, адресованої позичальнику, а також не містить документального підтвердження вручення зазначеної вимоги позивачу, не надано таких документів і суду.

Отже,встановлені фактичніобставини усправі напідставі наданихсторонами доказів,якібули дослідженів судовомузасіданні,і яківідповідають вимогамзакону проїх належністьта допустимістьсвідчать проте,що нотаріус,підтверджуючи наявністьу кредитораправа настягнення грошовихсум з ОСОБА_1 шляхом вчиненнявиконавчого напису,не з`ясувавфакт безспірностізаборгованості напідставі поданихкредитором документівта умовизастосування положеньст. 88 Закону України «Про нотаріат».

В свою чергу відповідачТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» відзив на позов не надав та не подавав відповідних доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса №68805 від 28.05.2021 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 04.03.2016 року по 01.06.2020 року.

Вказане свідчить про відсутність ознаки безспірності заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимогч. 1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1362 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 68805 від 28.05.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» (ЄДРПОУ 40199031) заборгованості за кредитним договором № 2478121 від 04.03.2016 року у загальному розмірі 29349, 79 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» (ЄДРПОУ 40199031) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Ю. Мащук