Ухвала суду № 103630624, 10.03.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/978/22

Провадження № 1-кп/0203/548/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

10 березня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючої судді Черваньової Ю.М.,

при секретарі Віліщук К.В.,

за участю прокурора Шпака О.О., захисника Гусєва І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202204103000078 від 22.01.2022 року, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202204103000078 від 22.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Послався на те, що на теперішній час існують ризики, зазначені у п. п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_1 , який не працює, не має міцних соціальних зв`язків, розуміючи міру покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховатись від суду. Крім того, обвинувачений може вчинити спроби залякування, погроз та іншим чином може впливати як на потерпілого так і на свідків, що може завдати шкоду кримінальному провадження. Також, враховуючи те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності з корисливі злочини, при цьому не має джерел доходів, є підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення задля прибутку.

Обвинувачений, захисник в підготовчому судовому засіданні просили змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний період доби. ОСОБА_1 зазначив, що не має наміру переховуватись від суду та бажає приєднатись до лав Територіальної оборони та захищати країну в умовах воєнного стану. Просив визначити адресу, за якою він буде перебувати під домашнім арештом: АДРЕСА_1 , де він проживає з цивільною дружиною з 2012 року.

Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із матеріалами обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 січня 2022 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня 2022 року з можливістю звільнення під заставу 24810 гривень.

Ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, яке відповідно дост.12КК України є тяжким, за яке передбачено позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, може переховуватися від суду.

При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1ст.177КПК Українивраховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик, передбачений п.3 ч.1ст.177 КПК України, не зменшився та не перестав існувати, оскільки дане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання тому, враховуючи стадію судового розгляду, серйозність пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу впливати на потерпілого та свідків з метою змін або викривлення їх показань.

Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає його доведеним, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочині, за які відбував покарання у виді позбавлення волі. Також судом враховано, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, він не одружений, осіб на утриманні немає, про що зазначено в обвинувальному акті. Зазначене дає підстави суду вважати, що перелічене свідчить про відсутність обставин, які б утримували його за місцем проживання та від вчинення нових кримінальних правопорушень задля прибутку.

Доводи сторони захисту про наявність в нього родини, а саме цивільної дружини, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, суд не приймає до уваги, оскільки не надано відповідних доказів. Окрім того, такі обставини існували і на момент вчинення інкримінованого злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

Згідно з ч.1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Доведені прокурором ризики є суттєвими, і, які засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою. При цьому, суд зауважує, що введення в Україні воєнного стану та бажання обвинуваченого долучитись до оброни країни не може нівелювати встановлені судом ризики.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5ст.182КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» складає з 01 січня 2022 року від 49620 до 198480 гривень.

Суд вважає необхідним визначити мінімальний розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 гривень, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 199, 331,369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 травня 2022 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов`язків - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровськійобласті (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти в зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із місця проживання, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя: Ю.М. Черваньова