Ухвала суду № 103629426, 25.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/40220/21

Провадження № 1-кс/947/2848/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2022 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Гремалюк В.В., за участю прокурора Рашевського Е.В., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Одесі клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві Градовського Є.Ю., яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Нейковою Т.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою № 42021164010000082 від 16.12.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вербка, Крижопольського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом, стрільця 3 відділення 3 патрульного взводу 1 патрульної роти 3 патрульного батальйону військової частини 3012 Національної гвардії України, солдата, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Градовського Є.Ю., яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Нейковою Т.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою № 42021164010000082 від 16.12.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням установлено,що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом стрільця 3 відділення 3 патрульного взводу 1 патрульної роти 3 патрульного батальйону військової частини 3012 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст.9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1 – 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою назавжди ухилитися від обов`язків військової служби, 24.11.2021 приблизно о 21 год 50 хв., самовільно залишив військову частину 3012 Національної гвардії України, а саме місце служби у 3 патрульному батальйоні, який дислокується за адресою: м. Одеса, 5-й Аеропортовський провулок 5/1, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та ухилявся від проходження військової служби,проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з обов`язками військової служби.

30.11.2021 року о 21 год 10 хв. внаслідок проведення пошукових дій, пошуковою групою до складу якої входив командир 3 патрульного батальйону військової частини 3012 Національної гвардії України майор ОСОБА_2 , було виявлено ОСОБА_1 за його домашньою адресою: АДРЕСА_1 .

01.12.2021 року вищезазначена пошукова група доставила ОСОБА_1 до місця несення служби – 3 патрульного батальйону військової частини 3012 Національної гвардії України, що за адресою: м. Одеса, 5-й Аеропортовський провулок 5/1.

26.12.2021 року о 08 год 00 хв ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою назавжди ухилитися від обов`язків військової служби, продовжуючи свої злочинні дії, повторно самовільно залишив військову частину 3012 Національної гвардії України, а саме місце служби у 3 патрульному батальйоні, який дислокується за адресою: м. Одеса, 5-й Аеропортовський провулок 5/1, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та ухилявся від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з обов`язками військової служби.

28.12.2021 року о 07 год 40 хв. внаслідок проведення пошукових дій, пошуковою групою до складу якої входив заступник командира 3 патрульного батальйону з тилу військової частини 3012 Національної гвардії України капітан ОСОБА_3 , було виявлено ОСОБА_1 на в`їзді до села Вербка, Крижопільського району, Вінницька область, та у подальшому доставлено до місця несення служби – 3 патрульного батальйону військової частини 3012 Національної гвардії України, що за адресою: м. Одеса, 5-й Аеропортовський провулок, 5/1.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені доводи.

Підозрюваний не заперечував щодо клопотання.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (inabstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні,30.12.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.408 КК України.

31.12.2022 року ухвалою слідчого судді київського районного суду м.Одеси підозрюваному ОСОБА_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Південного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, строком до 28.02.2022 року.

Постановою Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері від 23.02.2022 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 28.03.2022 року, включно.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, з огляду на тяжкість можливого покарання, у випадку подальшого визнання підозрюваного винним у його вчиненні, слідчий суддя приходить до переконання що ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, а саме ризики у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що встановлені ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було. Таким чином, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві Градовського Є.Ю., яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Нейковою Т.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою № 42021164010000082 від 16.12.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 28.03.2022 року включно, в умовах гауптвахти Південного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.