Ухвала суду № 103629365, 13.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18638/19

1-кп/569/295/22

УХВАЛА

13 січня 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Василюк В.В., з участю прокурора Урбановича Р.М., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у рамках розгляду обвинувального акту у кримінальномупровадженні №12019180010004886від 09.08.2019,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду перебуває вище вказаний обвинувальний акт.

25.11.2021 обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою суду оголошено у розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12.01.2022 о 13 год 00 хв ОСОБА_1 затримано та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому замсіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходлу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, мотивуючи тим, що з урахуванням обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, негативних характеризуючих даних обвинуваченого, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст.177КПК України і не зможуть гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Окрім того прокурор вказує на відсутність у обвинуваченого постійного місця проживання, роботи, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв"язків, відсутність утриманців, схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, що цілком вказує на те, що ОСОБА_1 може залишити своє місце проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, так як неодноразово переховування від суду у зв`язку із чим був оголошений у розшук. Покликаючись на викладені вище обставини в їх сукупності, із врахуванням нормст. 178 КПК України, прокурор просила клопотання задоволити.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі«Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішенняЄвропейського судуз правлюдини,у справі«Бойченко протиМолдови» №41088/05,рішення від11липня 2006року «одне тількипосилання судівна відповіднунорму законубез вказівкипідстав зяких вонивважають обґрунтованимитвердження проте,що нібизаявник можеперешкоджати провадженнюв справі,переховуватись відправосуддя абоскоювати новізлочини,не єдостатнім дляухвалення рішенняпро обраннязапобіжного заходу».

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.

Із врахуванням наведеного, суд погоджується із думкою прокурора в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігтиризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, як обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні з метою зміни ними показань. Усвідомлюючи яке покарання йому загрожує уникнути суду. Крім того, злочин в якому обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а тому може не з`являтись на виклики суду, так як неодноразово оголошувався в розшук, схильний до вчинення злочинів за що раніше притягався до кримінального відповідальності.

При цьомусуд враховує,що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, пов`язаний із застосуванням насильства відносно потерпілої, що дає підстави вважати, що він є суспільно небезпечним, та його перебування на волі може призвести до вчинення ним ряду інших кримінальних правопорушень.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просив суд орати обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, приходить до висновку про доцільність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за ступенем тяжкості класифікована, як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суддя вважає за необхідне покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 376, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк 60 днів із визначенням застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.

Утримувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 год 00 хв 12.01.2022.

Одночасно визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев"яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти обов`язки на обвинуваченого у разі внесення застави:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 13 год 00 хв 13 березня 2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 14.01.2022 о 11 год. 00 хв.

Суддя Є.І. Сидорук