Постанова № 103627633, 21.02.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12218/21

Провадження № 2-а/727/3/22

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі головуючого судді Літвінової О.Г., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області, ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Палагнюк Сергія Олександровича про визнання протиправною таскасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Хмельницькій області, ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Палагнюк С.О. про визнання протиправною таскасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Посилається на те, що 04.12.2021 року сержантом поліції Палагнюк С.О. було винесено постанову серії БАА № 855291 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Вказує, що 04.12.2021 року об 06-58 год. керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» ML 320, д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя вул. Грушевського в м.Кам`янець-Подільський на зелений сигнал світлофору, що дозволяє рух та відповідно до п.16.8 ПДР, їхав в наміченому напрямку також керуючись ПДР, жовтий сигнал світлофору загорівся безпосередньо в момент проїзду ним перехрестя та подальшої зупинки працівниками поліції об 07-00 год. 04.12.2021 року, які в свою чергу рухались позаду нього, на відстані біля 50 метрів. Вважає, що дії поліцейського щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є протиправними, а постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Також вказує, що на місці зупинки, надав працівникам поліції пояснення, записи з відеореєстратора, який знаходився в його автомобілі та вказав на свідка очевидця цих подій, який може підтвердити наведені ним обставини та зауважив, що почав рух на дозволений зелений сигнал світлофора, а екіпаж поліцейських рухаючись на значній відстані від нього в момент виїзду на перехрестя, не бачив сигнал світлофора в момент безпосереднього виїзду. Вказує, що не порушив правил дорожнього руху передбачені п. п. 8.7.3 г ПДР України.

Позивач в судовому засіданні не з`явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримає повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглянути справу за наявними доказами без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду відзив в якому позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно копії постанови серії БАА № 855291 від 04.12.2021 року, що була винесена сержантом поліції ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Палагнюк С.О., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Як зазначено в постанові, 04.12.2021 року о 70 год. 00 хв., по вул. Грушевській, 66 в м. Камянець-Подільський, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» ML 320, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно зі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 2статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 8.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі по тексту -ПДР) визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.7.3 а, в, ґ ПДР України, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року сигнали світлофора мають такі значення: - зелений дозволяє рух; - зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; - жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Пунктом 16.8 ПДР України визначено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем по справі, що 04.12.2021 року об 06-58 год. позивач по справі, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» ML 320, д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя вул. Грушевського в м.Кам`янець-Подільський на зелений сигнал світлофору, що відповідно до п.8.7.3 а ПДР України дозволяє рух та відповідно до п.16.8 ПДР їхав в наміченому напрямку також керуючись ПДР України, незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Також судом встановлено, що жовтий сигнал світлофору загорівся безпосередньо в момент проїзду водієм перехрестя та подальшої зупинки його працівниками поліції об 07-00 год. 04.12.2021 року, які в свою чергу рухались позаду позивача, водія ОСОБА_1 , на відстані біля 50 метрів та не бачили сигнал світлофора в момент безпосереднього виїзду.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами по справі.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Разом з тим, доказів, які б однозначно свідчили про вину позивача ОСОБА_1 в порушенні зазначених вимог Правил дорожнього руху України суду не надано.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В той час, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, відповідачем на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови суду не було надано доказів на підтвердження власної позиції. В тому числі, суду не було надано відеозапис з нагрудних бодікамер поліцейських, на яких було б відображено події викладені в оскарженій постанові від 04.12.2021 року.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача відповідачем не спростовані та заслуговують на увагу.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.І ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.(«Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08. рішення від 20.09.2016р.)

Таким чином, суд вважає, що не доведеним є факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для її скасування.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, сержантом поліції не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, суд вважає, що згідно приписів вищенаведеної норми, є підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відносно позивача ОСОБА_1 .

За наведених обставин, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, справа про адміністративне правопорушення - закриттю, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

Крім того, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.7, 9, 122, 247, 251, 252, 258, 280 КУпАП, ст.ст.5, 20, 77, 139, 241-246, 250, 251, 268, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області, ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Палагнюк С.О. про визнання протиправною таскасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити в повному обсязі.

Постанову ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Палагнюк С.О., серії БАА № 855291 від 04.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати.

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області в дохід держави судовий збір у сумі 454,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя