Рішення № 103626335, 22.02.2022, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/129/22

Номер провадження 2-о/555/28/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2022 р.

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Березнівська міська рада Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

І.Стислий виклад позиції заявника.

ОСОБА_1 в обґрунтування вимогзаяви провстановлення фактувказує,що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 97 років помер батько заявниці ОСОБА_2 , який на дату смерті був зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 і після смерті якого відкрилася спадщина.На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 17.03.00 року виконавчим комітетом Кам`янської сільради Березнівського району, за змістом якого усе належне йому на дату смерті майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 , яка проживала із ним на дату його смерті. Всупереч наведеному, дана дочка (заявниця по справі) ОСОБА_1 протягом визначеного ст. 1271 ЦК України шестимісячного строку відмовилася від прийняття належної їй спадщини за заповітом і законом на користь свого сина (внука померлого ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 , який у свою чергу спадщину прийняв. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1274 ЦК України «Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги».Тим не менш, як виявилося згодом саме у заявниці виявилася розбіжність записів у свідоцтві про її народження із свідоцтвом про смерть її батька, що зумовлює неможливість застосування щодо спадкоємця передбаченої положеннями пп. а) п. 174.2.1. ст. 174 Податкового кодексу України нульової ставки оподаткування щодо успадковуваного спадкового майна як внука спадкоємця другого ступеня споріднення.Так, у свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , виданому сільбюро ЗАГС с. Кам`янка Березнівського району Рівненської області 18 листопада 1955 року її прізвище при народженні зазначено « ОСОБА_5 », її батьком в той же час зазначений « ОСОБА_6 ». При цьому водночас, згідно свідоцтва про смерть її батька його дійсним на дату смерті прізвищем у паспорті було « ОСОБА_2 ».Внаслідок вищенаведених розбіжностей заявниця і її син не можуть довести факт своїх родинних стосунків із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавцем.За вказаних обставин нотаріусом було роз`яснено, що у зв`язку із виявленими невідповідностями записів свідоцтва про смерть ОСОБА_2 записам свідоцтва про народження спадкоємців кожен із них мають право звернутися із заявою до суду, до виключних повноважень якого і належить вирішення питання наявності даного факту їх родинних стосунків.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

21 січня 2022 року заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Заявник в судове засідання не з"явилася представник заявника подав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без його участі та без участі представника, заяву підтримав. .

Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, не заперечує.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 97 років помер батько заявниці ОСОБА_2 , який на дату смерті був зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 і після смерті якого відкрилася спадщина.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 17.03.00 року виконавчим комітетом Кам`янської сільради Березнівського району, за змістом якого усе належне йому на дату смерті майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 , яка проживала із ним на дату його смерті.

Всупереч наведеному, дана дочка (заявниця по справі) ОСОБА_1 протягом визначеного ст. 1271 ЦК України шестимісячного строку відмовилася від прийняття належної їй спадщини за заповітом і законом на користь свого сина (внука померлого ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 , який у свою чергу спадщину прийняв. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1274 ЦК України «Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги».

Тим не менш, як виявилося згодом саме у заявниці виявилася розбіжність записів у свідоцтві про її народження із свідоцтвом про смерть її батька, що зумовлює неможливість застосування щодо спадкоємця передбаченої положеннями пп. а) п. 174.2.1. ст. 174 Податкового кодексу України нульової ставки оподаткування щодо успадковуваного спадкового майна як внука спадкоємця другого ступеня споріднення.

Так, у свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , виданому сільбюро ЗАГС с. Кам`янка Березнівського району Рівненської області 18 листопада 1955 року її прізвище при народженні зазначено « ОСОБА_5 », її батьком в той же час зазначений « ОСОБА_6 ».

При цьому водночас, згідно свідоцтва про смерть її батька його дійсним на дату смерті прізвищем у паспорті було « ОСОБА_2 ».

Внаслідок вищенаведених розбіжностей заявниця і її син не можуть довести факт своїх родинних стосунків із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавцем.

За вказаних обставин нотаріусом було роз`яснено, що у зв`язку із виявленими невідповідностями записів свідоцтва про смерть ОСОБА_2 записам свідоцтва про народження спадкоємців кожен із них мають право звернутися із заявою до суду, до виключних повноважень якого і належить вирішення питання наявності даного факту їх родинних стосунків.

Факт родинних відносин заявниці із батьком не оспорюється ніким та підтверджується в першу чергу самим актовим записом Кам`янської сільської ради, де слід звернути увагу на те, що допущена розбіжність у написанні прізвищ є формальною і допущеною у близькоспорідненому прізвищі, а інші записи щодо них співпадають зокрема в частині наявних збігів імен і по-батькові батьків.

Підтверджується данийфакт іБерезнівською міськрадоюяк правонаступникомКам`янської сільськоїради,старостинським округом№ 1якої (с.Кам`янка)видано відповіднудовідку,що надату смерті ОСОБА_2 із ним постійно проживала саме дочка ОСОБА_1 і внук ОСОБА_3 .

Остаточно даний факт родинних стосунків підтверджується заповітом..

Протягом визначених ст. 1270 ЦК України шестимісячних строків після смерті кожного зі спадкодавців жоден із інших спадкоємців за законом 1-5 черг спадкування заяв про прийняття спадщини не подавали і на даний на описану спадщину не претендують.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Вирішуючи питання про встановлення даних фактів, суд має виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).

Статтею 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення фактів, які розглядаються судом, зокрема згідно з ч. 2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.

Згідно вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Абзацом 2 вказаного пункту Постанови визначено, що наведений у ст. 273 ЦПК (на даний час ст. 315 ЦПК) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

За правилами п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.5,6,212-215,256-259ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а семе що ОСОБА_1 єдочкою ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мельничук Н. В.