Рішення № 103625937, 11.02.2022, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/527/21

Провадження № 2/669/9/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Давидюка О.І.,

з участю: секретаря судового засідання Дем`янюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Білогір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогірської селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення сільської ради та визнання права на завершення процесу приватизації земельних ділянок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Орендарчук В.О. звернувся в суд з позовом до Білогірської селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з наступними вимогами:

- скасувати рішення Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 24 грудня 2019 року № 12/2019 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ОСГ і ОЖБ) громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та у відмові в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ОСГ і ОЖБ);

- визнати за позивачем право на завершення процесу приватизації у порядку спадкування на земельні ділянки після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, в склад якої входять земельна ділянка для товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2718 га, що розташована на території колишньої Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області та яка належала померлому, а також земельна ділянка площею 0,25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, та земельна ділянка площею 0,50 га, призначення якої для ведення особистого селянського господарства, на які померлому надано дозвіл на приватизацію.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все належне йому майно заповів ОСОБА_1 , позивачу по справі, вказаний заповіт було складено 17 вересня 2018 року Хорошівською сільською радою Білогірського району Хмельницької області та зареєстровано в реєстрі за № 24.

У передбачені законодавством строки позивач прийняв спадщину шляхом звернення з відповідною заявою до приватного нотаріуса Білогірського нотаріального округу Разумей Л.О., де була заведена спадкова справа за № 65607157.

Відповідно до архівної довідки з рішення сесії Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 11 листопада 1994 року за № 2 земля, через яку на сьогодні ведеться спір, була передана в приватну власність матері ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .

Ще за час свого життя ОСОБА_4 звернувся до Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області для надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства і обслуговування житлового будинку, яка своїм рішенням № 14/2017 від 22 грудня 2017 року надала йому дозвіл на такі дії, але за своє життя ОСОБА_4 не завершив процес приватизації та не отримав правовстановлюючий документ.

25 березня 2020 року приватним нотаріусом Разумей Л.О. було видано свідоцтво про право на спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 1,2718 га, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке було в користуванні спадкодавця багато років та уже перебувало в стані приватизації, а саме земельні ділянки площею 0,25 га та 0,50 га, позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю відповідних правовстановлюючих документів.

Позивач зазначає, що ОСОБА_4 звертався до відповідних органів із заявою щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства і обслуговування житлового будинку, які своїм рішенням № 14/2017 від 22 грудня 2017 року надали йому дозвіл на вчинення відповідних дій.

Одночасно з оформленням спадкових прав позивачем 13 грудня 2019 року також було подано заяву до сесії Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,75 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована за вх. № 90-Ф від 13 грудня 2019 року.

Рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання від 24 грудня 2019 року позивачу було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ОСГ і ОЖБ).

Відповідно до інформації, наданої Хорошівською сільською радою Білогірського району Хмельницької області в серпні 2020 року (день надання не зазначено) за № 217, спірною земельною ділянкою користувалась жителька с. Хорошів ОСОБА_5 , яка проживала в АДРЕСА_1 , у її користуванні була земельна ділянка загальною площею 0,85 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку, та 0,60 га для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , але земельна ділянка приватизована не була. Надалі земельною ділянкою користувався до смерті ОСОБА_4 , який ще за життя звернувся з заявою до сесії Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області та рішенням № 14 від 22 грудня 2017 року отримав дозвіл на приватизацію земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і право на приватизацію земельної ділянки не використав. В подальшому у грудні 2019 року до сесії Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, крім заяви позивача щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,75 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , надійшли одночасно заяви від громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яким 24 грудня 2019 року рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання № 12/2019 від 24 грудня 2019 року було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства і обслуговування житлового будинку на земельні ділянки, котрі фактично належали та перебували у користуванні спадкодавця ОСОБА_4 , проте останній через смерть не завершив процес приватизації та не отримав правовстановлюючий документ.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Орендарчук В.О. в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій остання просить розгляд справи проводити у їхній відсутності, вимоги, викладені в позовній заяві, підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак надала заяву, в якій позов визнала та просила розгляд справи по суті проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 05 жовтня 2021 року надала заяву, в якій просила розгляд справи відкласти на розумний термін для надання їй безоплатного адвоката та можливості підготувати ним заперечення на позовну заяву. У зв`язку із зазначеним розгляд справи було відкладено на 10 листопада 2021 року, крім того, судові засідання відкладалися також на 06 грудня 2021 року та 17 січня 2022 року, проте відповідачем ОСОБА_2 заперечення на позов так і надано не було, в судові засідання на вказані дати відповідач не з`явилася.

Відповідач Білогірська селищна рада Хмельницької області про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, представник в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява, в якій вказується, що при винесенні рішення відповідач покладається на розсуд суду, а розгляд справи проводити у відсутності представника селищної ради.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 14 червня 2019 року виконавчим комітетом Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області складено актовий запис № 9.

Згідно заповіту від 17 вересня 2018 року, посвідченого секретарем Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області Начичко Л.П., зареєстровано в реєстрі за № 24, який на день смерті не змінений та не скасований, ОСОБА_4 за життя все належне йому майно, а також все те, на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 16 липня 2020 року № 589 ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 одиноко.

Як вбачається з архівної довідки із рішення сесії від 11 листопада 1994 року № 2 Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 30 квітня 2020 року № 04-06/694 ОСОБА_5 передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,85 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку, та 0,60 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно рішення 13 сесії 7 скликання Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 22 грудня 2017 року № 14/2017 ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га в АДРЕСА_1 .

Крім того, з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Разумей Л.О. від 25 березня 2020 року № 59899888 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем є ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину від 25 березня 2020 року № 65712831.

Також, з повідомлення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Разумей Л.О. слідує, що видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,50 га та 0,25 га неможливо із-за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 до сесії Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 13 грудня 2019 року, вх. № 90 ф, останній звернувся з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,75 га для ведення селянського господарства в АДРЕСА_1 .

Згідно витягу із рішення двадцять другої сесії сьомого скликання № 12/2019 від 24 грудня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства і обслуговування житлового будинку на земельні ділянки площею 0,25 га, 0,75 га та 1,24 га відповідно.

Відповідно до інформації, наданої Хорошівською сільською радою Білогірського району Хмельницької області в серпні 2020 року (день надання не зазначено) за № 217, спірною земельною ділянкою користувалась жителька с. Хорошів ОСОБА_5 , яка проживала в АДРЕСА_1 , у її користуванні була земельна ділянка загальною площею 0,85 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку, та 0,60 га для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , але земельна ділянка приватизована не була. Надалі земельною ділянкою користувався до смерті ОСОБА_4 , який ще за життя звернувся з заявою до сесії Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області та рішенням № 14 від 22 грудня 2017 року отримав дозвіл на приватизацію земельної ділянки.

У відповідності до положень ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

За змістом ст. 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно ст. 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права. Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями Земельного кодексу України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкодавці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкодавцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Оскільки за життя ОСОБА_4 розпочав приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га в АДРЕСА_1 , а позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , то вважається, що позивач набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідачів, дійшов висновку, що позивач має право успадкувати майнові права спадкодавця як спадкоємець за заповітом, оскільки він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідачів.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 81, 125, 126, 152 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 142, 229, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Хорошівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 24 грудня 2019 року № 12/2019 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ОСГ і ОЖБ) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та у відмові ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ОСГ і ОЖБ).

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га в АДРЕСА_1 , стосовно яких було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, розпочатої спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом здійснення ОСОБА_1 всіх дій, пов`язаних з приватизацією земельних ділянок, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки та одержання документів на ім`я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельні ділянки.

Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. І. Давидюк